Рішення № 86904824, 09.01.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2020 Справа № 904/5734/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.

за позовом Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м.Дніпро

до Комунального підприємства "Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання "ФТИЗІАТРІЯ" Дніпропетровської обласної ради, м.Дніпро

про стягнення 40557,02 грн

Представники:

Від Позивача: Хачпанян Л.С., довіреність № б/н від 17.07.2019, адвокат

Від Відповідача: Лісовська А.І., довіреність № 001 від 04.11.2019, представник

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Дочірнє підприємство "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (далі-Позивач) 03.12.2019 року звернулося з позовом до Комунального підприємства "Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання "ФТИЗІАТРІЯ" Дніпропетровської обласної ради (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 40557,02 грн, з яких: сума пені - 3522,32 грн, 3% річних - 302,00 грн, сума штрафу - 36732,70 грн та суму судового збору у розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов`язань за Договором №203 про закупівлю теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за державні кошти від 12.02.2019.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

09.12.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні 09.01.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

Відповідач позов не визнав, 08.01.2020 року подав відзив на позовну заяву (арк.с. 45-50), позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки сторони в договорі домовились про досудовий порядок врегулювання спорів, виклавши його в розділі 9 Договору, який Позивач не дотримав, сплата 3% річних не встановлена умовами Договору, одночасне стягнення штрафу і пені не передбачено Договором, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань сталось не з вини Відповідача.

4. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі, належать: наявність правових підстав для застосування до Відповідача відповідальності за порушення грошових зобов`язань по суті спору.

5. Обставини, які встановлені судом

Відповідно до Статуту Відповідача, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласной ради від 19.10.2018 №388-14/У11, Комунальне підприємство "Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання "ФТИЗІАТРІЯ" Дніпропетровської обласної ради є лікарняним закладом здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги третинної/високоспеціалізованої медичної допомоги. Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети отримання прибутку.

12.02.2019 року між Дочірнім підприємством "Північтепломережа" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради (далі-Постачальник) та Комунальним підприємством "Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання "ФТИЗІАТРІЯ" Дніпропетровської обласної ради (далі-Споживач) укладено Договір №203 про закупівлю теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за державні кошти (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору:

п. 1.1. Постачальник постачає Споживачу теплову енергію (далі за текстом - теплова енергія) (код ДК 021:2015 - 09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція) по об`єктах Споживача в 2019, а Споживач приймає та зобов`язується оплатити теплову енергію на умовах даного договору;

п. 1.2. Теплова енергія постачається Споживачу в обсязі до 769 Гкал з 01 січня по 31 грудня 2019;

п. 1.3. Теплова енергія постачається Споживачу на такі потреби:

- опалення - в період опалювального періоду;

- пара та гаряче водопостачання - протягом року;

п. 1.4. Кількість теплової енергії, яка передається Споживачу у відповідний період по даному Договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці;

п.4.2. Нарахування оплати за теплову енергію здійснює Постачальник по тарифам, встановленим відповідно до чинного законодавства України;

п.4.5. Розрахунковим періодом є календарний місяць;

п. 4.7 Споживач взяв на себе обов`язок щомісячно здійснювати оплату за спожиту теплове енергію не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим;

п.4.8. Обов`язок по отриманню рахунків покладається на Споживача;

п.5.1. Строк поставки теплової енергії: поставка теплової енергії здійснюється щомісячно в обсягах, що передбачені п. 1.2 Договору з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року включно;

пп.7.3.7.За несвоєчасну сплату теплової енергії, передбачену п. 4.6 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу;

пп. 7.3.8. За несвоєчасну сплату спожитої теплової енергії, передбачену п. 4.7 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу на підставі Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території" №686-ХІV;

п.10.1. Договір набирає чинності з дати його підписання. Відповідно до ст. 631 ЦК України, ст. 180 ГК України цей договір діє з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно, а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію - до їх повного здійснення.

Копії рахунків №203/5/Т, №203/5/П,№203/5/В, 203/6/Т, №203/6/П,№203/6/В, банківська виписка Позивача за період з 01.07.2019 по 31.07.2019,а також копія складених сторонами актів звірок взаєморозрахунків від 12.06.2019 та 02.07.2019 свідчать про несвоєчасну оплату Відповідачем за спожите тепло за травень та червень 2019 року. Відповідач порушив право Позивача на отримання повної та своєчасної оплати за договором.

У зв`язку з цим Позивач нарахував Відповідачу на підставі п.7.3.7 Договору суму пені у розмірі 3522,32 грн за період з 15.06.2019 по 11.07.2019, з 15.07.2019 по 19.07.2019.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу 130,00 грн 3% річних за період з 16.09.2018р. по 18.01.2019р., з 16.10.2018р. по 31.01.2019р. та з 16.11.2018р. по 31.01.2019р. та 812,62 грн. інфляційних втрат за період вересень 2018р. - січень 2019р.

Також Позивачем пред`явлено суму штрафу 36732,70 грн., яка нарахована за період з 15.06.2019 по 11.07.2019, з 15.07.2019 по 19.07.2019 на підставі п.7.3.8 Договору.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Сторони є суб`єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов`язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов`язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Закон України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території" встановлює відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

Статтею 1 цього Закону встановлено, суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:

сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;

за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Зі змісту наведеного Закону вбачається, що його положення не поширюються на Відповідача, який не є суб`єктом підприємницької діяльності, оскільки з огляду на його Статут підприємство Відповідача є некомерційним і здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети отримання прибутку.

Також вимога про стягнення штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань свідчить про те, що фактично йдеться про стягнення пені, а не штрафу, оскільки нарахування зроблено не одноразове, а у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, Позивачем фактично пред`явлено двічі пеню, що є порушенням вимог статті 61 Конституції України, а також із застосуванням Закону, який не поширюється на Відповідача.

Дослідження умов Договору також свідчить про те, що уплата штрафу за насвоєчасне виконання грошових зобов`язань не передбачено договором.

Відповідно до п.1.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Так, з розрахунку пені та 3% річних судом встановлено, що день погашення боргу включено Позивачем до періоду прострочки.

7. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини,

яка є предметом доказування у справі

Статтею 79 ГПК України визначено поняття вірогідності доказів. Так, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Так, надані Позивачем докази щодо прострочення грошових зобов`язань за договором не спростовані Відповідачем. У зв`язку з цим, а також враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, ці докази визнаються судом належними та допустимими для визначення прострочки Відповідача.

8. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Оскільки матеріалами справи доводиться несвоєчасне виконання Відповідачем грошових зобов`язань за договором, суд задовольняє позовні вимоги Позивача про стягнення пені частково на суму 3336,19 грн та 3% річних на суму 285,96 грн.

В решті пені на суму 186,13 грн та 3% річних на суму 16,04 грн суд відмовляє, оскільки Позивачем безпідставно включено до періоду прострочки день погашення боргу.

Позовні вимоги Позивача в частині стягнення 36732,70 грн штрафу не підлягають задоволенню, оскільки штраф не передбачений договором, Позивачем фактично нараховано пеню за Законом, який не поширюється на Відповідача і що призводить до подвійної відповідальності Відповідача за одне й теж порушення, що не відповідає Конституції України.

Заперечення Відповідача про відсутність його вини у несвоєчасному виконанні грошових зобов`язань відхилюються судом з огляду на положення статті 625 ЦК України, згідно з якими боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Посилання Відповідача на те, що договором не передбачено сплату 3 % річних і Позивачем не дотримано досудового порядку врегулювання спору, також відхилюється судом, оскільки право на звернення до суду встановлено законом і не залежить від дотримання досудового врегулювання цього питання за договором.

Щодо відсутності в договорі умови про сплату 3 % річних, на що посилається Відповідач, застосування цієї відповідальності відповідає положенням статті 611 ЦК України, якою встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В даному випадку закон встановлює відповідальність у вигляді 3% річних в законодавчій нормі, яка встановлена статтею 625 ЦК України.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" до Комунального підприємства "Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання "ФТИЗІАТРІЯ" Дніпропетровської обласної ради задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання "ФТИЗІАТРІЯ" Дніпропетровської обласної ради (49000, м.Дніпро, вул.Бехтерева, 12, код ЄДРПОУ 01985185) на користь Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (49000, м.Дніпро, вул.Феодосіївська, 7, код ЄДРПОУ 40113682) 3336,19 грн. пені, 285,96 грн 3% річних та 171,56 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки та порядку, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в двадцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.01.2020

Суддя Н.Б. Кеся