Ухвала суду № 86904276, 13.01.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою)

Справа № 348/1379/19

Провадження № 1-кп/348/138/20

13 січня 2020 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Буратчук О.В.

з участю прокурора: Богака А.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників: Поповича М.М., Халуса М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090200000182 за обвинувальним актом від 27.06.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 утримується під вартою в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні від прокурора поступило клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

Прокурор клопотання мотивував тим, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, який належить до категорії тяжкого злочину. Крім того він послався на продовження існування ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від органів суду, усвідомлюючи можливість призначення відносно нього покарання у виді позбавлення волі, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також просить з урахуванням тяжкості злочину та обставин справи визначити обвинуваченому заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 -адвокат Халус М.М. в судовому засіданні заперечив проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Свою позицію захисник мотивував тим, що стороною обвинувачення, на яку покладено тягар доказування у цьому питанні, не обґрунтовано продовження існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе уберегти ОСОБА_1 від зазначених прокурором ризиків. Просив змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. У разі якщо суд прийде до висновку про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою просить суд врахувати, що розмір застави, визначений обвинуваченому є непомірним, зважаючи що обвинувачений не працює та не має доходів.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника. Зазначив, що не має жодного наміру переховуватись від суду чи вчиняти інші злочини. Також просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник-адвокат Попович М.М. в судовому засіданні підтримали думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 19.11.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 17.01.2020 року.

Згідно із ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, тощо.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Приймаючи рішення про можливість продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд приймає до уваги, що на даний час ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження, не відпали і не зменшились.

Зокрема стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжують існувати ризик переховування, ризик впливу на свідків по кримінальному провадженні, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення а також ризик перешкоджанню кримінального провадження іншим чином. Зокрема ризик переховуванням обвинуваченого від суду підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Тому обвинувачений ОСОБА_1 , усвідомлюючи неминучість призначення відносно нього покарання у виді позбавлення волі, може намагатись ухилитись від кримінальної відповідальності. Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 (особливості поведінки, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування) і приходить до висновку, що ризик переховуватися залишається досить актуальним вважаючи на особистість обвинуваченого та тяжкість ймовірного покарання.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, не має постійного місця праці та джерела прибутку, що може спонукати його вчиняти інші корисливі злочини. Також суд звертає увагу, що на розгляді в Надвірнянському районному суді знаходиться інше кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , яке на даний час не завершене.

Щодо доводів сторони обвинувачення про можливе перешкоджання кримінальному провадженню та впливу на свідків суд зазначає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань, що після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - свідок допитується безпосередньо в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин суд вважає, що прокурором доведено, що ризик впливу на свідків існує і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

З приводу ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином суд наголошує, що спроби негативної поведінки ОСОБА_1 були, як на стадії досудового розслідування, так і в суді.

Посилання захисника на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки прокурором наведено достатні та переконливі докази, з яких вбачається, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують, на даний час вони не зменшилися, а в сукупності дають достатні правові підстави для продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність чи переховуватися від суду.

Суд приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

Ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду від 09.08.2019 р. ОСОБА_1 визначено розмір застави в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який не працює та не має доходів, обставини кримінального провадження а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає за необхідне зменшити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави та визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

-прибувати до суду за викликом;

-не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Халуса М.М. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити, оскільки суд дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту чи заставизабезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177-178, 331, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовільнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 14 год. 30 хв. 12 березня 2020 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена обвинуваченим чи іншою особою на р/р 37312032002265 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за викликом;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Порушення вище викладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя/ суд вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Якщо підозрюваний/обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов`язання, застава повертається підозрюваному/обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави..

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Халуса М.М. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Міськевич О.Я.