Ухвала суду № 86903946, 14.01.2020, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/484/17

Провадження № 2-п/723/321/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року м.Сторожинець

Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Дедик Н.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, -

встановив:

Відповідач ОСОБА_1 04.12.2019 р. подала до суду скаргу про скасування заочного рішення суду у справі про розірвання шлюбу, яка ухвалою від 06.12.2019 р. була залишена без руху з наданням строку для виправлення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

На виконання вказаної ухвали 19.12.2019 р. судом отримано заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, якою усунено недоліки, одночасно в заяві просила звільнити її від сплати судового збору за скрутним матеріальним станом.

Ухвалою від 20.12.2019 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за заявою про перегляд заочного рішення відмовлено, заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху, запропоновано надати докази на підтвердження майнового стану у відповідності до вимог ст.136 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» або сплатити суму судового збору, що дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», що складає на день звернення до суду 384,20 грн., для чого надано строк – протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

09.01.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 на ухвалу від 20.12.2019 р., в якій просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що не має можливості сплатити судовий збір, так як знаходиться в дуже скрутному матеріальному становищі, проживає за межею крайньої бідності, знаходиться на утриманні власних дітей, тому підставою для звільнення її від сплати судового збору є Конституція України та ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1,ч.3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Питання сплати судового збору, звільнення від його сплати регулює Закон України «Про судовий збір».

За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч.2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 29 постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових рахунків та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

ЄСПЛ вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Суд, залишаючи без руху заяву про перегляд заочного рішення та пропонуючи ОСОБА_1 надати докази на підтвердження скрутного матеріального становища у визначений строк, керувався вищенаведеними нормами закону та практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідачем ОСОБА_1 на підтвердження доводів про звільнення від сплати судового збору будь-яких доказів, а саме, документів щодо майнового стану на підтвердження того, що вона не має можливості сплатити у встановленому законом розмірі судовий збір, не подано у строк, визначений судом в ухвалі від 20.12.2019 року.

Доводи про важкий майновий стан та відсутність можливості сплати судового збору без надання доказів наведеного не можуть бути підставою для звільнення, відстрочення або зменшення сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Виходячи з того, що за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення згідно п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» сплачується судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає на день звернення до суду 384,20 грн., однак у встановлений судом строк судовий збір відповідачем не був сплачений, а підстав для звільнення від сплати судового збору судом не встановлено, то у відповідності до ч.8 ст.285 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення слід повернути. Цим самим не перешкоджається у доступі відповідача до правосуддя, так як непогоджуючись з відмовою у звільненні від сплати судового збору та поверненням заяви про перегляд заочного рішення відповідач не позбавлений права на оскарження до апеляційного суду.

Керуючись ст.8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.136, 185, 285 ЦПК України, -

постановив:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за заявою про перегляд заочного рішення відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №723/484/17 від 04.05.2017 року повернути в зв`язку з не усуненням недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя