
Справа № 289/48/20
Номер провадження 2/289/364/20
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
14.01.2020 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Радомишльської міської ради Житомирської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Присутственна, 9, м. Радомишль, Радомишльський р-н, Житомирська обл., 12201) про визнання незаконним звільнення, скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом в якому просить суд:
- визнати незаконним її звільнення з посади завідуючого фельдшерським пунктом с. Глиниця Радомишльського району Житомирської області, відповідно до наказу керівника Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Радомишльської міської ради Житомирської області Ляшевської Н. від 13.12.2019 № 26-К та поновити її з 13.12.2019 на вказаній посаді;
- скасувати наказ керівника Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Радомишльської міської ради Житомирської області Ляшевської Н. від 13.12.2019 № 26-К про звільнення її з посади завідуючого фельдшерським пунктом с. Глиниця Радомишльського району Житомирської області;
- виплатити їй середньомісячний заробіток за час вимушенокго прогулу з 13.12.2019.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява серед іншого має містити:
- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Однак, позивачем заявлено вимогу про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 13.12.2019 без визначення суми такого стягнення та без її обґрунтованого розрахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.12.2019. Вказана вимога не відноситься до вимог про поновлення на роботі чи стягнення заробітної плати, за пред`явлення яких до роботодавця працівники позивачі звільнені від сплати судового збору.
Так, структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 провадження № 12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Окрім того, слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).
Отже, у даній справі позивач звільнений від сплати судового збору щодо позовних вимог про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач від сплати судового збору не звільняється.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, таким законом є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до пп. 1.2. п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн..
Ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується (п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
Таким чином, способом усунення недоліків позовної заяви є:
- подання до суду нової редакції позовної заяви, яка повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, разом із документами, які б підтверджували її направлення іншим учасникам справи;
- докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі і порядку за подання до суду даного позову в частині вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 13.12.2019.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: УДКСУ в Радомишльському районі Житомирської області
Код отримувача (ЄДРПОУ): 38015379
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA708999980313181206000006519
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: судовий збір
До позову не додано ніяких клопотань про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документ, що підтверджує його сплату.
Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документ, що підтверджує його сплату.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, враховуючи категорію справи, суддя приходить до висновку про відкриття провадження у справі в частині вимог про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, а в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви у п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 185, 187, 274 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Відкрити спрощене позовне провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання незаконним звільнення, скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул в частині визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення.
Призначити судове засідання по справі в приміщенні Радомишльського районного суду Житомирської області за адресою: вул. І. Франка, 4-а, м. Радомишль, Житомирська обл. на 10.02.2020 року о 16:30 год. (зал № 3) без виклику сторін.
Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви вчастині заявлених вимог про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Роз`яснити позивачу положення ст. 257 ЦПК України, що у разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви у встановлений термін, останню буде залишено без розгляду у відповідній частині.
Направити відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Встановити відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Одночасно суд роз`яснює учасникам справи, що у відповідності до положень ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені для подання відзиву. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У разі подання заяви (збільшення/зменшення розміру позовних вимог, подання зустрічного позову) до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/fair/sud0620.
Ухвалу може бути оскаржено лише в частині відкриття провадження в справі з недотриманням правил підсудності.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду з врахуванням вимог п. 15.5) Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя /підпис/ Н. С. Сіренко
Згідно з оригіналом
Суддя Н. С. Сіренко
"___" _____ 20 __
(дата засвідчення копії)
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Судове рішення № 86903359, Радомишльський районний суд Житомирської області було прийнято 14.01.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 289/48/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: