Рішення № 86903221, 10.01.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18458/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Сіренко Д.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/18458/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 та стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи від дня звернення із позовом до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 13.03.2010 року, від якого мають дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що на протязі останніх п`яти років сімейне життя з відповідачем поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.

Позивач зазначає, що кожен із них має протилежні погляди на сім`ю, як наслідок, за час спільного проживання вони з відповідачем не змогли створити міцної та дружньої сім`ї, а суперечки які виникали між ними привели до її розпаду, вони перестали підтримувати подружні стосунки, ведення домашнього господарства та проживають окремо.

Вказує, що на протязі двох років відповідач жодного разу не надавав матеріальної підтримки своїм донькам, незважаючи на таку необхідність, а тому дітей вона фактично забезпечує самостійно, хоча відповідач офіційно працевлаштований та не має на утриманні будь яких інших осіб.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.12.2019 року відкрите провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання на 10 січня 2020 року (а.с. 18-19).

В підготовче судове засідання сторони не з`явились. Позивач до суду подала заяву з проханням розглянути справу без її участі, позов просить задовольнити. Відповідач до суду подав заяву у якій просить провести розгляд справи у його відсутності, вказав, що позовні вимоги визнає.

За нормою ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач та відповідач зареєстрували шлюб 13 березня 2010 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів Виконкому Мирненської сільської ради Бориспільського району Київської області зроблений відповідний актовий запис № 3 (а.с. 10).

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11, 12).

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно ст. ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на задоволенні позову є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї стали неможливими, взаєморозуміння між сторонами відсутнє, шлюб існує формально, позивач наполягає на розлученні, оскільки поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має і вважає, що збереження шлюбу бути не може, разом з тим суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення, або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків і можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, відповідач позов визнає, тому суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, у зв`язку з чим позов у частині вимог про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За нормою ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що діти сторін по справі проживають з матір`ю та перебувають на її забезпеченні, відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає та інших осіб на утриманні не має.

Обов`язки по утриманню дитини в однаковій мірі мають нести як батько, так і матір дитини.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, а, згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За нормою ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені обставини та визнання відповідачем позовних вимог є підставою для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей, а саме аліменти слід стягнути у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 14.11.2019 року до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, потім по 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що також кореспондується з частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем судовий збір у розмірі 768,40 грн. сплачений на підставі квитанції № 189 від 14.11.2019 року на рахунок 31212206026005, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871, банк отримувача 899998 (а.с. 5).

У зв`язку з цим ОСОБА_1 з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого при подачі позову судового збору, що становить у розмірі 384 грн. 20 коп.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений останньою судовий збір в дохід держави в сумі 384 грн. 20 коп. в частині позовних вимог про розірвання шлюбу.

В частині позовних вимог про стягнення аліментів на дітей позивач звільнена від сплати судового збору відповідно положень пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

За нормою частини 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 3, 21, 24, 112, 141, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 133, 141, 223, 258, 264, 265, 273, 280, 284, 288, 354, 430 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 13 березня 2010 року Виконкомом Мирненської сільської ради Бориспільського району Київської області, актовий запис № 3 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що народився у м. Рига Латвійська Республіка, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 14.11.2019 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, потім по 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. сплаченого при подачі позову відповідно квитанції № 189 від 14.11.2019 року на рахунок 31212206026005 УК у Дніпровському районі, банк отримувача 899998, код отримувача 38012871.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 14 січня 2020 року.

Суддя Л.М.Виниченко