Ухвала суду № 86900169, 13.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13 січня 2020 року справа № 580/4041/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 113848 від 24.09.2019 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 гривень.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2019р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

В ухвалі зазначено, що позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

08.01.2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача, зі змісту якої вбачається, що її подано на виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2019р., в якій представником зазначено, що позивач є інвалідом ІІ групи. Звернуто увагу, що статус особи із інвалідністю надає особі право на пільги не залежно від характеру та виду діяльності такої особи так як в такому разі є ознаки звуження та обмеження прав позивача.

З даного приводу, суд зазначає наступне.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону №3674, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Позивачем до позовної заяви додано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.

Предметом оскарження в даній справі є постанова про накладення адміністративно-господарський штрафу.

Дана позовна вимога є адміністративною вимогою майнового характеру, оскільки нею визначено грошові зобов`язання позивача, в розмірі 1700,00 грн., що спричинить зміну складу майна (активів) позивача.

Отже, даний спір є спором майнового характеру.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674 встановлено ставки судового збору за подання позову до адміністративного суду.

При цьому, за подання до суду позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, Закон України «Про судовий збір» розрізняє поняття фізичної особи та фізичної особи-підприємця.

В свою чергу, як вбачається судом із аналізу приписів ст. 5 Закону №3674, пільги передбачені п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону №3674 поширюються виключно на фізичних осіб. Якщо ж фізична особа зареєстрована як суб`єкт господарювання, здійснює підприємницьку діяльність, та звертається до суду із позовом, що стосується дій, бездіяльності органу владних повноважень, вчинених у зв`язку із здійсненням цією особою господарської діяльності (підприємницької діяльності), то вказані пільги не можуть бути застосовані, оскільки Закон України «Про судовий збір» не встановлює пільг для суб`єктів господарювання.

Таким чином, встановлення позивачу, як фізичній особі ІІ групи інвалідності не може слугувати, у відповідності до приписів ст. 5 Закону №3674, підставою для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, з огляду на те, що спірною постановою накладено адміністративно-господарський штраф на позивача, як суб`єкта господарювання та позивач звернувся за захистом власних прав, свобод та інтересів саме як фізична особа-підприємець.

Разом з тим, оригіналу документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 768,40 грн. представником позивача не додано.

За таких обставин суд вважає, що у встановлений судом строк позивач недоліки позовної заяви належним чином не усунув.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 2, 9, 169, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко