
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2020 року справа № 580/1875/19
16 годин 10 хвилин м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну № 580/1875/19
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач ОСОБА_1 - не прибула]
до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920) [представник відповідача - не прибув]
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.
12.06.2019 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області з урахуванням ухвали про закриття провадження у частині позовних вимог від 13.01.2020, просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) від 10.05.2019 № Ф-5827-52 у сумі 10746,78 грн.
Ухвалою від 12.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання 26.06.2019. Ухвалою від 26.06.2019 зупинено провадження у справі №580/1875/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов`язання вчинити дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №520/3939/19 (провадження № Пз/9901/10/19). Ухвалою від 10.09.2019 продовжено термін зупинення провадження у справі. Ухвалою від 13.01.2020 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.01.2020. Ухвалою від 13.01.2020 допущено заміну відповідача правонаступником - Головним управлінням ДПС у Черкаській області. Ухвалою від 13.01.2020 закрито провадження у справі у частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Черкаській області скасувати реєстрацію ОСОБА_1 у реєстрі страхувальників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
У обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі свідоцтва від 17.09.2012 № 496 ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник єдиного внеску за КВЕД 69.10 «діяльність у сфері права», 70.21 «діяльність у сфері зав`язків з громадськістю», 70.22 «консультування з питань комерційної діяльності й керування», проте позивача протиправно без її заяви узято на облік ГУ ДФС у Черкаській області як самозайняту особу, яка проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність та нараховано єдиний внесок у сумі 10746,78 грн. Як фізична особа - підприємець позивач звільнена від сплати внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) за себе, оскільки у 2001 році встановлено як особі з інвалідністю безстроково 2 групу.
Позивач вважає, що вимога Головного управління ДФС у Черкаській області від 10.05.2019 № Ф-5827-52, відповідно до якої за позивачем обліковано недоїмку зі сплати ЄСВ у сумі 10746,78 грн, є протиправною та належить скасуванню.
Відповідач позов не визнав, 21.06.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що ОСОБА_1 є особою, яка проводить незалежну професійну діяльність та одночасно фізичною особою - підприємцем. Позивач звільняється від сплати ЄСВ як фізична особа - підприємець у зв`язку з тим, що є особою з інвалідністю, але зобов`язана сплачувати ЄСВ як особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. Відповідно до пункту 13 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок № 435) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства зобов`язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім ФО - підприємців, зазначених у пункті 3 розділу III цього Порядку. Згідно пункту 16 розділу IV Порядку №435 фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти. Взяття на облік самозайнятих осіб здійснюється відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588. Неподання відомостей про здійснення незалежної професійної діяльності не звільняє від постановки на облік. Позивачу встановлено ознаку щодо здійснення незалежної професійної діяльності з 30.01.2018 (а.с.58). Відповідачем зазначено, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом. Сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Згідно з частиною 5 статті 8 Закону № 2464 ЄСВ для зазначених категорій платників ЄСВ встановлено у розмірі 22 % до бази нарахування ЄСВ. Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. У зв`язку з несплатою позивачем як особою, яка проводить незалежну професійну діяльність ЄСВ, відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу від 10.05.2019 у сумі 10746,78 грн.
Розглянувши надані документи і матеріали, позицію представника позивача та представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.
У даній справі спірним є питання обліку, правомірності вимоги про сплату позивачем ЄСВ як фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування та як особою яка здійснює незалежну професійну діяльність.
Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку ЄСВ, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом №2464.
Інструкцією, що визначає процедуру нарахування і сплати ЄСВ страхувальниками, визначеними Законом № 2464, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів є Інструкція про порядок нарахування і сплати ЄСВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом МФУ від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 499).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було зареєстровано як фізичну особу - підприємця 31.10.2012 (а.с.9). Відповідно до відомостей довідки від 12.11.2012 № 101 взято на облік як платника податків 02.12.2012 за № 6366. Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку від 17.06.2015 № 1523243400256 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група) з 01.11.2012 (а.с.13).
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є пенсіонером у зв`язку з інвалідністю 2 групи (а.с.18). Згідно витягу із акта огляду МСЕК 24.12.2001 № 008802 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи (а.с.16).
ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом від 17.09.2012 № 496 (а.с.8).
Позивач як фізична особа - підприємець звільнена від сплати за себе єдиного внеску, позаяк є особою з інвалідністю.
10.05.2019 ГУ ДФС у Черкаській області прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5827-52 за якою позивачеві обліковано борг зі сплати ЄСВ у сумі 10746,78 грн відповідно до статті 25 Закону № 2464. Вважаючи вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону № 2464 визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку ЄСВ, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 ЄСВ - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Пунктами 4, 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464 установлено, що платниками ЄСВ є: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно частини 2 статті 5 Закону № 2464 узяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік платників ЄСВ, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464 здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина 2 статті 5 Закону № 2464).
Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників ЄСВ у територіальних органах ДПС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01.01.2016, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженим Наказом МФУ від 24.11.2014 № 1162 (далі - Порядок № 1162). Порядок поширюється на платників ЄСВ, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464(пункт 3 розділу І Порядку № 1162).
Згідно пункту 4 розділу ІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників ЄСВ підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, що надсилається (видається) цим фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755). Взяття на облік платників ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника ЄСВ за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162). Платники ЄСВ, зазначені в пункті 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац 2 частини 3 статті 16 Закону № 2464). Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац 3 частини 1 статті 20 Закону № 2464). Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац 3 частини 2 статті 20 Закону № 2464).
Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням № 10-1. З метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1). Облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та ЄСВ фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом № 2464 (пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1).
За змістом пункт 2 розділу ІV Положення № 10-1 до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та ЄСВ фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого ЄСВ до ДФС України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування ЄСВ, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати ЄСВ, її територіальних органів, визначає Порядок № 435.
Пунктом 16 розділу ІV Порядку № 435 передбачено, що фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти щодо сум нарахованого ЄСВ (додаток 5).
Суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Rysovskyy проти України у рішенні від 20.10.2011 заява №29979/04, §71 зазначено про особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (параграф 70).
ЄСПЛ у рішенні від 07.07.2011, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків належить віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа Serkov проти України, заява № 39766/05, параграф 43).
Судом встановлено, що позивач як фізична особа - підприємець з 31.10.2012 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Черкаській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Фізична особа - підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками ЄСВ. Законом № 2464 не передбачається порядок обліку та сплати ЄСВ фізичними особами - підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Аналіз пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку № 1162 вказує на те, що цим порядком не передбачено для контролюючого органу можливості самостійно взяття на облік як платників ЄСВ осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності. Взяття такої особи на облік платників ЄСВ можливе виключно за її заявою.
Згідно пункту 4 розділу VI Порядку № 1162 фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Судом встановлено, що позивач після отримання свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 17.09.2012 № 496 не подавала заяви за формою № 1-ЄСВ до контролюючого органу. Натомість 30.01.2018 відповідач самостійно встановив позивачу як фізичній особі - підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності. Дії ГУ ДПС у Черкаській області щодо самостійного встановлення позивачу, як фізичній особі - підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності не узгоджуються з нормами Порядку № 1162, якими визначено процедуру взяття на облік платників ЄСВ. Оцінюючи посилання відповідача на пункт 4 розділу VI Порядку № 1162, як на обґрунтування правомірності дій контролюючого органу щодо самостійного встановлення позивачеві ознаки незалежної професійної діяльності, суд зазначає, що закріплене цим пунктом право контролюючого органу брати на облік як платника ЄСВ особу, яка провадить незалежну професійну діяльність і не перебуває на такому обліку, може бути реалізоване виключно в разі подання цією особою відповідної заяви.
Системний аналіз норм Закону № 2464 та Положення № 10-1 свідчить про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника ЄСВ (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи - підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та ЄСВ фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до Пенсійного фонду України щодо змін) до облікової картки платника ЄСВ шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності та відповідно нараховувати ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом № 2464 як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Позивач не перебуває на обліку платників ЄСВ як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подає звітності як такий платник, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно встановив позивачеві як платнику ЄСВ (фізичній особі - підприємцю) ознаку незалежної професійної діяльності та нарахував на цій підставі ЄСВ у сумі 10746,78 грн.
Оцінюючи твердження і обгрунтування відповідача про те, що оскаржувані дії відповідача узгоджуються з приписами пункту 16 розділу ІV Порядку № 435, суд зазначає, що наявність колізії між положеннями нормативно-правових актів різної юридичної сили, а саме: пункту 16 розділу ІV Порядку № 435, яким передбачено обов`язок формування та подання звіту фізичною особою - підприємцем, з ознакою незалежної професійної діяльності, не відповідають положенням пунктів 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464. Положення пункту 16 розділу IV «Формування звіту» Порядку № 435 відсилають до додатка 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», розділом 6 якого визначені типи платника, серед яких окремо зазначено ФО - на загальній системі оподаткування, ФО - на спрощеній системі оподаткування, особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. Визначення окремого типу платника «фізична особа - підприємець, з ознакою незалежної професійної діяльності» формою звіту не передбачено. За наявного існуючого правового регулювання взяття та перебування на обліку платників ЄСВ фізичної особи - підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом № 2464 не передбачено.
Суд дійшов висновку, що хоча процедура щодо обліку платників ЄСВ й була встановлена підзаконним нормативно-правовим актом, однак у частині визначення видів платників ЄСВ вона суперечить Закону № 2464, тому немає підстав вважати, що дії органу, який використовував таку процедуру, узгоджуються з принципом належного урядування, позаяк надано перевагу нормативно-правовому акту, нижчому за ієрархією рівня від указаного Закону.
Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (частина 2 статті 77) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Кодексом адміністративного судочинства України (частина 5 статті 242) встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 520/3939/19 зазначено: «позивач не перебуває на обліку платників єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подає звітності як такий платник, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач безпідставно встановив позивачу як платнику єдиного внеску (фізичній особі - підприємцю) ознаку незалежної професійної діяльності та нарахував на цій підставі єдиний внесок».
Оцінюючи оскаржувану вимогу за критеріями згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що оскаржувану вимогу прийнято не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, а доказів понесення інших витрат пов`язаних із розглядом даної справи позивачем не надано, то відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 4, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу від 10.05.2019 № Ф-5827-52 Головного управління ДФС у Черкаській області у сумі 10746 (десять тисяч сімсот сорок шість) грн 78 (сімдесят вісім) коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління ДПС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920].
Повне судове рішення складено 13.01.2020.
Суддя Л.В. Трофімова
Судове рішення № 86900150, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 13.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/1875/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: