Рішення № 86900095, 14.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/874/19

РІШЕННЯ

іменем України

14 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 45765-17 від 14 листопада 2018;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області внести зміни у всі відповідні реєстри, в яких чітко визначити ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця з ознаками провадження незалежної професійної діяльності (адвокат), відповідно до підпункту 4 пункту 6.7 розділу VІ Порядку №1588.

Свої вимоги мотивував тим, що у встановленому порядку зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює діяльність у сфері права за КВЕД 69.10, перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець, веде єдиний податковий облік та сплату податків за зареєстрованим видом діяльності та у відповідності до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Вказав, що ним своєчасно та у повному обсязі сплачувались зобов`язання, в тому числі зі сплати єдиного внеску. Стверджує, що відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок регулярно нараховує та сплачує самостійно з одного виду діяльності - адвокатської, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску ним як особою, що має право провадити адвокатську діяльність та фізичною особо-підприємцем.

Позивач зазначає, що отримав від Головного управління ДФС у Хмельницькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45765-17 від 14 листопада 2018. Позивач вважає вказану вимогу необґрунтованою, протиправною, прийнятою з порушенням вимог чинного податкового законодавства та законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування, тому підлягає скасуванню.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. Позиція відповідача мотивована тим, що згідно даних АІС "Податковий блок" ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку як самозайнята особа, яка провадить професійну незалежну діяльність (адвокат). Загальна сума заборгованості по ЄВ станом на 31 жовтня 2018 становить 1638,06 грн.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій вказав, що твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є хибними та суперечать чинному законодавству.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 15 квітня 2019 суд відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 29 травня 2019 суд вирішив зупинити провадження в цій адміністративній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 520/3939/19 (Пз/9901/10/19).

Відповідно до ухвали від 23 грудня 2019 суд поновив провадження у справі №560/874/19 та продовжив розгляд справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, яка здійснює діяльність у сфері права, КВЕД №69.10, як особа, яка провадять незалежну професійну діяльність (адвокат).

На підставі свідоцтва від 09 серпня 2017 №105 має право на заняття адвокатською діяльністю.

Позивач як фізична особа-підприємець сплачував ЄСВ, що підтверджується копіями квитанцій.

14 листопада 2018 Головне управління ДФС у Хмельницькій області прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-45763917, згідно з якою позивачу нараховано суму боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 1638,06 грн. відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Не погоджуючись з такою податковою вимогою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд встановив, що спір між сторонами виник у зв`язку із різним тлумаченням учасниками процесу приписів чинного законодавства в частині необхідності одночасної сплати єдиного внеску фізичною особою-підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність за результатами здійснення однакової діяльності та щодо обґрунтованості визначеної відповідачем суми заборгованості зі сплати єдиного внеску.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

Частиною 2 статті 2 Закону № 2464-VI визначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI зазначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ установлено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 2464-VI узяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону № 2464-VI).

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком № 1162 (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" № 755-IV від , контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Абзац 2 частини 3 статті 16 Закону № 2464-VI, ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзацом 3 частини 1 частини статті 20 Закону № 2464-VI, зазначено, що реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац третій частини другої статті 20 Закону № 2464-VI).

Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням № 10-1.

З метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1).

Облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом № 2464-VI (пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1).

За змістом пункт 2 розділу ІV Положення № 10-1 до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску до ДФС України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів, визначає Порядок № 435.

Пунктом 16 розділу ІV Порядку № 435 передбачено, що фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску

Аналіз наведених норм дає суду змогу зробити висновок, що чинним законодавством України встановлено обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі, коли особа здійснює підприємницьку діяльність, або у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

При цьому, податковий орган не наділений повноваженнями самостійно брати на облік особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без подання такою особою відповідної заяви та документів, які необхідні для взяття на облік платника єдиного внеску.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 по зразковій справі № Пз/9901/10/19 (520/3939/19), а відповідно до частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Досліджуючи матеріали адміністративної справи, суд вважає, що податковий орган не мав законних підстав для взяття на облік ОСОБА_1 як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування та сплачує в повному обсязі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 , а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14 листопада 2018 № Ф-45765-17№Ф-4711-17 підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головне управління ДФС у Хмельницькій області внести зміни у всі відповідні реєстри, в яких чітко визначити ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця з ознаками провадження незалежної професійної діяльності (адвокат), відповідно до підпункту 4 пункту 6.7 розділу VІ Порядку №1588, суд зазначає наступне.

З метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок № 1588).

Згідно підпункту 4 пункту 6.7 вказаного Порядку, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 цього пункту.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судовий захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Відновленню підлягають лише ті права, порушення яких встановлено під час судового розгляду справи.

Оглядом позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд не встановив наявності доказів звернення ОСОБА_1 до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання із заявою за формою № 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копією документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. Також суд не встановив наявності відмови контролюючого органу у внесенні таких відомостей.

На час звернення ОСОБА_1 до суду, право щодо внесення змін у всі відповідні реєстри, з визначенням позивача як фізичну особу-підприємця з ознаками провадження незалежної професійної діяльності (адвокат) не порушено, а тому звернення позивача за захистом прав до Хмельницького окружного адміністративного суду є передчасним.

Під час розгляду справи, позивач не довів факт порушення його права на внесення змін у всі відповідні реєстри, в яких чітко визначити ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця з ознаками провадження незалежної професійної діяльності (адвокат), відповідно до підпункту 4 пункту 6.7 розділу VІ Порядку №1588, у зв`язку з чим, у задоволенні такої позовної вимоги необхідно відмовити.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3842,00 грн., у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог позивача, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1921,00 грн. необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 45765-17 від 14 листопада 2018.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 січня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Головуючий суддя /підпис/ В.В. Матущак