Рішення № 86899919, 14.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 р. № 520/13014/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд скасувати постанову Управляння державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №60115219 від 15.11.2019 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що постанова Управляння державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №60115219 від 15.11.2019 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від відповідача, Управляння державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року було задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ледіка” до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №891601/40788112 від 23.08.2018 р., № 894563/40788112 від 27.08.2018 року, № 919144/40788112 від 18.09.2018р., № 928598/40788112 від 25.09.2018р., № 941401/40788112 від 03.10.2018р., № 928599/40788112 від 25.09.2018р. про відмову в реєстрації податкових накладних. Зобов`язано Головне Управління ДФС в Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 14 від 27.06.2018 р.; № 1 від 02.07.2018 року; № 3 від 06.07.2018 року; № 6 від 12.07.2018 року; № 7 від 12.07.2018 року; № 9 від 16.07.2018 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 року апеляційну скаргу було залишено без задоволення, рішення ХОАС від 18.03.2019 року залишено без змін.

03.09.2019 року по справі № 520/12041/18 було видано виконавчий лист про зобов`язання Головного Управління ДФС в Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 14 від 27.06.2018 р.; № 1 від 02.07.2018 року; № 3 від 06.07.2018 року; № 6 від 12.07.2018 року; № 7 від 12.07.2018 року; № 9 від 16.07.2018 року.

20.11.2019 року на адресу позивача надійшла постанова державного виконавця ВП № 60115219 від 15.11.2019 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Як з`ясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірного рішення владний суб`єкт обрав положення ст.ст. 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження”, а фактичною підставою послугували судження владного суб`єкта про невиконання рішення суду без поважних причин.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб`єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу застосування заходів державного примусу, спрямованих на забезпечення виконання судових рішень, унормовані приписами Закону України “Про виконавче провадження”.

Так, згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Приписам ч. 2 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження” кореспондують положення ч. 1 ст. 75 означеного закону, де указано, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 означеної статті).

З наведених норм закону чітко та однозначно слідує, що штраф як міра юридичної відповідальності підлягає застосуванню до особи, винної у невиконанні рішення суду без поважних причин.

Водночас із цим, запроваджене ст. 1291 Конституції України, ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, ст. 14 КАС України правило безумовної обов`язковості виконання рішення суду вимагає вчинення від зобов`язаної особи усіх достатніх поза розумним сумнівом дій, спрямованих на створення умов для виконання приписів судового акту.

За таких обставин, суд доходить до переконання, що позивач у спірних правовідносинах не мав навіть наміру на виконання рішення суду, позаяк ніяких дій не вчинив, та доказів зворотного суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Під час розгляду справи судом не встановлено факту порушення оскарженим рішенням владного суб`єкта права та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі примусового виконання рішень суду, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) про скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.