Рішення № 86899807, 13.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2020 р. № 520/13196/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3, код 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд :

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області щодо відмови у відновленні виплати ОСОБА_1 за заявою від 08.07.2019 року належної пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області поновити ОСОБА_1 за заявою від 08.07.2019 року нарахування і виплату пенсії, сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії, а також звернути постанову суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць до негацного виконання;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області виплатити заборгованість пенсії ОСОБА_1 за період з травня 2016 року по грудень 2019 року включно.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 з 2012 року здобув право на отримання пенсії за віком. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області. Позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно не здійснюється виплата пенсії з травня 2016 року, вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують право на пенсійне забезпечення.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, як переміщена особа з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. З 01.03.2016 року виплату пенсії ОСОБА_1 , припинено згідно списків ВПО, які буди надані департаментом інформаційних та електронних реєстрів Пенсійного фонду України щодо яких наявна інформація про тривалу відсутність за місцем проживання. Відновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам проводиться на підставі особистого звернення до органів Пенсійного фонду України за місцем перебування.

Згідно п.12 п.2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/неребування" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 соціальні виплати припиняються у разі: встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем прожнвання/перебування та згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

А також, зазначив, що позивач не звертався до управління із заявою про поновлення виплати пенсії, згідно Порядку надання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та на цей час в управлінні відсутні документи, необхідні для пизначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У зв`язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у Луганській області, позивач був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до м. Харкова, де 24.04.2018 року його поставлено на облік як внутрішньо переміщену особу, згідно довідки № 0000523222.

Як зазначив позивач у позові до травня 2016 року органами Пенсійного фонду позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія у належному розмірі.

Як зазначено у відзиві, наданому до суду з 01.04.2016 року виплату пенсії ОСОБА_1 , припинено згідно списків ВПО, які буди надані департаментом інформаційних та електронних реєстрів Пенсійного фонду України щодо яких наявна інформація про тривалу відсутність за місцем проживання.

Такі дії позивач вважає незаконними та вважає, що є підстави для поновлення пенсійних виплат.

Дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18 (Пз/9901/20/18).

Статті 19, 22, 46 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту - Закон № 1058-IV).

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст.47 Закону №1058-IV, якою визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. (ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності, і таке втручання не було законним, а тому, позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з травня 2016 року та виплатити заборгованість за невиплаченою пенсією є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що доказів того, що за період з травня 2016 по грудень 2019 позивачу була виплачена пенсія, представником відповідача до суду не надано.

Проте, суд зазначає, що вказана постанова №365 не є належним доказом щодо підстав припинення виплати пенсії. Будь яких інших належних доказів на підтвердження наявності законних підстав для не виплати пенсії позивачу з 01.04.2016, відповідачем не надано.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності бездіяльності щодо невиплати пенсії позивачу за період з травня 2016 по грудень 2019, через що суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивачу за період з травня 2016 року по грудень 2019 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким, чином, враховуючи положення ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату позивачу пенсії з травня 2016 року, підлягають задоволенню.

Отже, позов ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3, код 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з травня 2016 року та здійснити виплату заборгованість.

Рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць - виконується негайно.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шляхова О.М.