Рішення № 86899729, 13.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

13 січня 2020 р. № 520/10868/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (61166, м.Харків, пр.Науки, буд.40, 6 поверх, код ЄДРПОУ 40324829) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в м.Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 03 жовтня 2019 р. №39.1/2543 про відмову у державній реєстрації потужності;

- зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області провести державну реєстрацію потужності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом внесення інформації про потужність до Державного реєстру потужностей операторів ринку;

- стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у сумі 1921 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в м.Харкові Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 03 жовтня 2019 р. №39.1/2543 йому було відмовлено у державній реєстрації потужності через невідповідність заявич.3 ст.25 ЗУ "Про основні принципи та вимоги безпечності та якості харчових продуктів". На думку позивача, рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує права ФО-П ОСОБА_1 , а отже підлягає скасуванню. Заява від 02.10.2019 року складена у відповідності до вимог закону, а тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірного рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.14).

Представник відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, з поданим позовом не погодився. У письмовому відзиві на позов зазначив, що позивачу повідомлено 03.10.2019 за №39.1/2543 про прийняття рішення про відмову у державній реєстрації потужності, у зв`язку тим, що заява позивача про державну реєстрацію потужності містить неповну інформацію. З огляду на вказане, відповідач дійшов висновку, що житловий будинок не є та не може бути потужністю за змістом пункту 69 частини 1 статті 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", відповідно заява від 02.10.2019 про державну реєстрацію потужності містить неповну інформацію: не зазначено назву (опис) потужності, її адресу, натомість зазначено житловий будинок та його адресу, що було достатньою підставою для відмови в державній реєстрації потужностей.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , здійснює наступну господарську діяльність: за КВЕД 46.17 діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний);код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Місце проживання позивача - АДРЕСА_1 .

02.10.2019 позивач письмово звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області із заявою про державну реєстрацію потужностей (вид діяльності - реалізація).

Згідно заяви вказана діяльність (реалізація) буде здійснюватися оператором ринку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Також в якості додатку до заяви про державну реєстрацію потужності відповідно до вимог ч.3 ст.25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" подав до відповідача додаткову інформацію, датовану 02.10.2019 року, де зазначив в графі місцезнаходження або місце проживання оператора ринку: АДРЕСА_3 ; в графі назва (опис) потужності вказав: потужність представляє собою ізольоване приміщення загальною площею 69 кв.м, підключене до системи водопостачання та водовідведення, системи енергозабезпечення, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

За результатами розгляду заяви позивачу повідомленням Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за №39.1/2543 від 03.10.2019 повідомлено про прийняття рішення щодо відмови у державній реєстрації потужності за видами діяльності: діяльність, пов`язана з харчовими продуктами, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі 10 С і залишатися придатними для споживання людиною, а саме: реалізація та присвоєнні особистого державного реєстраційного номеру потужності, у зв`язку з порушенням ч.5 ст.25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та п.2 пп. 3.7 наказу Мінагрополітики та продовольства України від 10.02.2016 №39 "Порядок проведення державної реєстрації потужностей ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам". Фактичною підставою для відмови у державній реєстрації потужності слугувало судження суб`єкта владних повноважень про те, що житловий будинок не є та не може бути потужністю за змістом п.69 ч.1 ст.1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", відповідно заява про державну реєстрацію потужності містить неповну інформацію: не зазначено назву (опис) потужності, її адресу, натомість зазначено житловий будинок та його адресу (а.с.11-12).

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи відповідність закону вчинених суб`єктом владних повноважень дій управлінського характеру та прийнятого рішення, суд зазначає, що правовідносини з приводу державної реєстрації потужності унормовані Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (далі за текстом - Закон). Цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.

Відповідно до вимог ст.25 Закону, державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу (ч.1). Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер (ч.2). Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності оператор ринку зобов`язаний подати (надіслати) до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб`єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб`єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва) (ч.3). Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи та реєструється територіальним органом компетентного органу в день її надходження (ч.4). Підставою для відмови у державній реєстрації потужності є невідповідність заяви встановленій формі, надання в ній неповної інформації або наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності. Відмова у державній реєстрації потужностей з інших підстав не дозволяється. У рішенні про відмову в державній реєстрації потужності обов`язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави (ч.5). Рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації приймається протягом 10 календарних днів після отримання відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття (ч.6).

Суд зазначає, що порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам врегульовано Порядком проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.02.2016 №39 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2016 за №382/28512), (далі за текстом- Порядок).

Так згідно п.1.2. Порядку у ньому терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Відповідно частини 1 ст.1 Закону у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок (п.55); потужності - споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об`єктів санітарних заходів (п.69); реалізація - передача, обмін, поставка за договором та відчуження іншим шляхом харчового продукту від однієї особи до іншої безвідносно від того, чи відбулася реалізація платно та/або в іншій формі (п.75).

Відповідно до п.1.3 Порядку оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку), який провадить діяльність, що відповідно до вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов`язаний подати до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, яка використовується на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів, відповідно до цього Порядку. Для державної реєстрації потужності оператор ринку подає територіальному органу компетентного органу за адресою потужності заяву за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п.2.1 Порядку). За правилами п.3.7 зазначеного Порядку територіальний орган компетентного органу відмовляє у державній реєстрації потужності у таких випадках: 1) заява про державну реєстрацію потужності не відповідає формі, наведеній у додатку 1 до цього Порядку; 2) у заяві про державну реєстрацію потужності оператором ринку надано неповну інформацію.

З вищенаведених норм Закону вбачається, що оператор ринку - це суб`єкт господарювання, в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється або первинне виробництво, або виробництво, або реалізація (та обіг) харчових продуктів, та/або інших об`єктів санітарних заходів, а потужність - це активи з використанням яких організовується господарська діяльність. В заяві про державну реєстрацію потужності зазначаються окремо дві адреси: місце проживання оператора ринку та адреса потужності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що в додатковій інформації до заяви про державну реєстрацію потужності від 02.10.2019 року ФО-П ОСОБА_1 вказана адреса потужності - АДРЕСА_1 , адрес а проживання оператора ринку - АДРЕСА_3 . Разом з тим, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано місцем проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . Доказів спростування вказаної інформації або реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних сі-підприємців та громадських формувань стосовно зміни адреси проживання позивача матеріали справи не містять. Таким чином, суд доходить висновку, що вказана адреса: АДРЕСА_1 , є місцем проживання позивача та одночасно заявлена як адреса державної реєстрації потужності.

Вказане прямо суперечить вимогам ч.3 ст.25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог Житлового кодексу Української РСР громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію (ст.6). Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди (ст.150).

Згідно зі ст.382 Цивільного кодексу України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що квартира в багатоквартирному житловому будинку не може бути зареєстрована як потужність з виробництва та/або обігу харчових продуктів у розумінні Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", оскільки, існує пряма заборона закону на використання квартири не за призначенням.

Відтак, відповідач правомірно відмовив у державній реєстрації потужності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з підстав надання неповної інформації в заяві, оскільки, повної та точної інформації щодо назви (опису) потужності, її адреси не зазначено, а вказані лише загальні характеристики житлового будинку, як то наявність системи водопостачання, водовідведення, енергозабезпеченість. Відомості щодо наявності чи відсутності системи вентиляції, підтримки температурних режимів, штучного чи природного світла для зберігання харчових продуктів, системи дренажу підлоги, системи та заходів дезінфекції а ні заява, а ні додаткова інформація не містять.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відсутній факт порушення прав та інтересів заявника, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко