Ухвала суду № 86896437, 14.01.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7138/19

Провадження № 2/727/374/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Чебан В.М.

при секретарі: Алієв А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТЕР БОКС» про стягнення оплати, сплаченої за договором №5-07 від 18.05.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТЕР БОКС» про стягнення оплати, сплаченої за договором №5-07 від 18.05.2018 року.

Представник відповідача ТОВ «ВОТЕР БОКС» – Барабащук Г.І. через канцелярію суду 14.01.2020 року надала клопотання про закриття провадження у справі, оскільки договір №5-07 від 18.05.2018 року, укладений між ТОВ «ВОТЕР БОКС» та ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем, а тому даний позов належить до предметної юрисдикції господарських судів та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Просила закрити провадження по справі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, в якому просив розглянути справу в його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ТОВ «ВОТЕР БОКС» – Барабащук Г.І. в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутності та закрити провадження по справі.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи та заявлене клопотання, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості клопотання про закриття провадження у зв`язку з наступним.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, в тому числі і юридичні особи та фізичні особи – підприємці.

Судом встановлено, що договір №5-07 від 18.05.2018 року, на який посилається в позові позивач, укладений між ТОВ «ВОТЕР БОКС» та ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем, тобто спір виник між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до приписів наведених норм процесуального права за суб`єктним складом спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Подібні висновки Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 757/21143/15-ц (провадження № 14-112цс18) та від 09 жовтня 2019 року у справі № 201/9139/18-ц (провадження № 14-321цс19).

За частиною першою ст.173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Суд вважає, що спір між позивачем та відповідачем виник з правовідносин, які є господарським зобов`язанням, оскільки згідно з п.1.1. договору ФОП ОСОБА_1 замовив, а ТОВ «ВОТЕР БОКС» взяв на себе зобов`язання забезпечити ФОП ОСОБА_1 обладнанням для очищення та реалізації питної води типу «ВОДОГРАЙ».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що необхідно закрити провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТЕР БОКС» про стягнення оплати, сплаченої за договором №5-07 від 18.05.2018 року, оскільки вказаний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з вимогами ГПК України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи підстави закриття провадження у справі, позивач має право звернутись до суду з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.124 Конституції України, п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.4, 20, 45, 173 ГПК України, ст.ст.19, 247, 255, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТЕР БОКС» про стягнення оплати, сплаченої за договором №5-07 від 18.05.2018 року– закрити.

Роз`яснити позивачу, що заявлений позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та відноситься до компетенції Господарського суду Чернівецької області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Чернівецького апеляційного суду.

СУДДЯ: