Ухвала суду № 86895958, 09.01.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/9994/17

Провадження №8/711/2/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Осадчій А.Ю.,

за участю представника заявника

адвоката Горобець С.О.

представника заінтересованої

особи адвоката Коваля О.Є.

заінтересованої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , подану представником адвокатом Горобець С.О. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.03.2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_2 через представника адвоката Горобець С.О. звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13.03.2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності. Зазначено, що рішенням Придніпровського райсуду м.Черкаси від 13.03.2018р. по справі №711/9994/17 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 . Після ухвалення цього рішення та набрання рішенням законної сили, після вивчення матеріалів справи стали відомі обставини, які є істотними для справи і, які не були і не могли бути відомі суду під час розгляду справи, оскільки інтереси ОСОБА_1 у справі представляв ОСОБА_3 , якому про наслідки режиму майна сторін нічого не було відомо, а безпосередньо ОСОБА_1 доказів щодо режиму майна подружжя суду надано не було.

Разом з тим, сам відповідач відповідні докази також не мав змоги долучити до справи, оскільки про її розгляд останньому нічого не було відомо.

Так, зазначено, що сторони під час укладання шлюбу в Республіці Італія, відповідачем у свідоцтві про шлюб здійснено відмітку про режим такого майна подружжя, де зазначено, що згідно заяви відповідно Закону про шлюб подружжя обрали режим роздільного майна.

На запит адвоката надано відповідь, за якою згідно із ст. 215 ЦК Італії, подружжя може дійти згоди, що кожен з них буде ексклюзивним власником майна, набутого кожним з них у шлюбі. Вищевказаний режим набув в теорії та практиці назви «Режим роздільного володіння майном». Кожен з подружжя має право вільно розпоряджатися майном, яке є його ексклюзивною власністю (ст. 217 ЦК Італії»). Режим роздільного володіння майном може встановлюватися вдома шляхами: під час укладання шлюбу, у присутності свідків, шляхом подачі подружжям відповідної сумісної заяви та у будь-який час після укладення шлюбу, у присутності свідків, шляхом укладення відповідної угоди між чоловіком та дружиною, яка має бути посвідчена нотаріусом.

Отже, заявник вважає, що в даному випадку подружжям обрано режим роздільного володіння майном.

Крім того, зазначено, що доказом використання сторонами режиму роздільного майна подружжя є написання ОСОБА_1 під час укладання договору купівлі-продажу спірної квартири (від імені Мікаліцці) заяви щодо неперебування у шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах. Однак, судом вказана заява не досліджувалась та не була долучена до справи. Також, сторони на момент розгляду справи постійно проживали на території Італійської Республіки. Таким чином, зазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, оскільки можна дійти до висновку про відсутність у ОСОБА_1 гарантованого законодавством права спільної власності на квартиру, в т.ч. права власності на 1/2 її частки.

Просить суд, - скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.03.2018р. та призначити справу до нового розгляду.

Ухвалою суду від 30.09.2019р. заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

ОСОБА_1 відзив на заяву ОСОБА_2 подано не було.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Горобець С.О. повністю підтримав доводи заяви та просив її задовольнити. Вважає, що наявні обставини, передбачені п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України. Зазначив, що Мікаліцці подавав заяву про перегляд заочного рішення, але ухвалою Придніпровського райсуду м.Черкаси від 04.12.2019р. заочне рішення від 13.03.2018р. залишено без змін. В апеляційному порядку судове рішення не було оскаржене. У заяві про перегляд заочного рішення вказувались інші обставини для скасування судового рішення, хоча обгрунтування було надано з врахуванням і цих документів, що надані на даний час. Просить судове рішення від 13.03.2018р. скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , судові витрати покласти на ОСОБА_1 .

В судовоум засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Коваль О.Є. заперечували проти заяви і просили відмовити у її задоволенні. 13.03.2018р. судом першої інстанції було постановлене заочне рішення, на яке представником Мікаліцці адвокатом Щербатюком Б.А. було подано заяву про перегляд заочного рішення. Під час розгляду такої заяви в суді першої інстанції брав участь представник ОСОБА_4 , а тому і Мікаліцці знав про постановлене рішення від 04.12.2018 року. Дана заява обрунтовується тими ж аргументами, що і заява про перегляд заочного рішення. Судом першої інстанції при розгляді справ досліджувався договор купівлі-продажу квартири та інші докази; сторони перебувають у шлюбі з 2009 року і по даний час; вважають, що ОСОБА_5 вводить суд в оману, оскільки під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 судом досліджувались документи щодо роздільного режиму майна. Крім того, такі ж обставини та докази були предметом перевірки, дослідження і судом при розгляді заяви про перегляд заочного рішення. Всім доказам дана юридична оцінка. Крім того, зазначили що судом вірно застосовані норми законодавства України та ЗУ «Про міжнародне право».

Заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення за таких підстав:

встановлено, що заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.03.2018 року визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , стягнуто з Мікаліцці на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1280грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.12.2018р. заява ОСОБА_2 , що подана через представника адвоката Щербатюка Б.А. про перегляд заочного рішення, залишена без задоволення. Апеляційна скарга на оскаржуване рішення від 13.03.2018р. подана до апеляційного суду не була.

Заявник посилається на наявність нововиявлених обставин: судом першої інстанції не було взято до уваги, що подружжям обрано режим роздільного володіння майном; не досліджувалися умови договору купівлі-продажу квартири – пункт 9, в якому зазначено, що сторони не перебували у шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах; сторони на момент розгляду справи постійно проживали на території Італійської Республіки.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини — це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому, неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.1 ч.2 ст.423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені ч.2 ст.423 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2 ст.423 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст.ст. 424-426 ЦПК.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

До таких висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 року (справа №454/3003/14-ц), у постанові від 29.08.2018 року (справа №552/137/15-ц).

Таким чином, судом встановлено, що договір купівлі-продажу квартири від 18.09.2012р., укладений між ТОВ «Житлобуд-інвест-К» в особі директора Никоновича І.В. та ОСОБА_2 , від імені якого діяла за довіреністю ОСОБА_1 (а.с.8-9), свідоцтво про одруження між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.4), свідоцтво про склад сім`ї від 24.02.2012р. (а.с.5-7), витяг з актів свідоцтва про шлюб між сторонами, в якому зазначено, що згідно заяви відповідно до Закону про шлюб подружжя обрали режим розподілу майна від 25.09.2017р. (а.с.34-38) були приєднані позивачем ОСОБА_1 до справи, досліджувалися судом першої інстанції і встановленим обставинам та доказам дана юридична оцінка, що викладена у судовому рішенні від 13.03.2018р. (а.с.54-55).

Крім того, відповідач по справі ОСОБА_2 через свого представника скористався правом на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення. При цьому, до цієї заяви ним були долучені документи (а.с.69-80), за якими також вбачається, що правовий режим шлюбу – режим роздільного володіння майном. Розгляд даної заяви відбувався в судовому засіданні за участю представника відповідача і ухвалою суду від 04.12.2018р. у її задоволенні відмовлено. Отже, всім зазначеним стороною обставинам також дана відповідна правова оцінка.

Таким чином, на думку суду, обставини, на які посилається у заяві про перегляд судового рішення від 13.03.2018р. Мікаліцці та його представник, не є нововиявленими у розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, а тому підстав для її задоволення немає. На думку суду, в разі незгоди з постановленим рішенням від 13.03.2018 року учасник справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і спосіб, визначений ЦПК України. Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata —остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-84, 259, 423-429 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 14.01.2020 року.

Головуючий: С. М. Позарецька