Ухвала суду № 86892259, 14.01.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/78/20

Номер провадження 1-кс/623/30/2020

УХВАЛА

іменем України

14 січня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - слідчого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Соломки В.В.,

прокурора Гузенко І.О.,

слідчого Лагоші С.О.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Лагоші С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Ізюм, Харківської області, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, вдови, не працюючої, судимої:

1) 08 грудня 2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

2) 12 грудня 2018 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 186, частина 1 статті 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнена 12 грудня 2018 року за відбуванням призначеного покарання,

зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000009 від 03 січня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

14 січня 2020 року слідчий Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Лагоша С.О. звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Павленко М.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи засуджена вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 грудня 2018 року за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не стала та скоїла аналогічний злочин при наступних обставинах.

Так, 13 грудня 2019 року, у вечірній час доби, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , з дозволу власниці житла ОСОБА_2 , побачила на одній з полиць в кухні вказаної квартири мобільний телефон марки «Samsung», моделі SМ-В105Е, який належав ОСОБА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за чужий рахунок та переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла, тим самим таємно викрала мобільний телефон марки «Samsung», моделі SМ-В105Е, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №48/20 від 09 січня 2020 року - 225 гривень 00 копійок.

Після чого ОСОБА_1 залишила місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Відомості за даним фактом 03 січня 2020 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000009 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У вчиненні кримінального правопорушення - злочину підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11 січня 2020 року слідчим СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області винесено постанову про зміну правової кваліфікації у кримінальному провадженні на частину 2 статті 185 КК України.

11 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , вилученим мобільним телефоном марки «Samsung» моделі SМ-В105Е, IMEI: НОМЕР_1 , с/н: НОМЕР_2 , висновком судової товарознавчої експертизи №48/20 від 09 січня 2020 року, протоколами огляду речей від 10 січня 2020 року за участю потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 та підозрюваної ОСОБА_1 .

Беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_1 скоїла злочини середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років позбавлення волі, вчинила новий злочин після того як була притягнута до кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 КК України у кримінальному провадженні №12019220320001015, у якому обвинувальний акт направлено до Ізюмського міськрайонного суду 28 листопада 2019 року, таким чином наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: без застосування запобіжного заходу підозрювана ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як не має стійких соціальних зв`язків, не проживає за місцем реєстрації та не має постійного місця роботи; незаконно впливати на потерпілу та свідка у даному кримінальному провадженні, так як під час досудового розслідування було встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 є далекими родичами підозрюваної ОСОБА_1 , внаслідок чого ОСОБА_1 може вплинути на зміну їх показів у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_1 неодноразово судима та відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за корисливі злочини проти власності, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі доведення вини у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, у вчиненні якого підозрюється, слідчий та прокурор вважають, що застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнала, проти задоволення клопотання заперечувала, оскільки, в неї є мати, діти, з якими вона спілкується, хоч і позбавлена батькіських прав, вона неофіційно працює, до слідчого на виклики з`являється, з родичами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не спілкується, тому ризик впливу на потерпілу та свідка відсутній.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши підозрювану ОСОБА_1 , яка визнала себе винуватою, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора про необхідність обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідка, вчинити інший злочин.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20 серпня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять на даний час обставини, передбачені частиною 1 статті 194 КПК України, які свідчать про: 1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України; 2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України; 3. недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання її під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується вагомість доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, який є злочином середньої тяжкості, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, те, що в провадженні суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом за частиною 2 та 3 статті 185 КК України, один з яких є тяжким злочином, підозрювана не має стійких соціальних зв`язків, не має сім`ї та дітей, відсутнє офіційне працевлаштування та постійний дохід, а тому є підстави вважати, що існує реальна загроза, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, той факт, що підозрювана не спілкується з родичами, не свідчить про неможливість в подальшому незаконно впливати на потерпілу та свідка з метою зміни ними своїх показів, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів,

З урахуванням вищевикладенеого необхідно застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доводи підозрюваної про наявність матері слідчим суддею не приймаються до уваги, оскільки підозрюваною не надано доказів на підтвердження викладеного, так само як не надано доказів перебування матері підозрюваної на її утриманні.

При обранні запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні підозрюваною не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання підозрюваної у місцях несвободи.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, визначається застава, достатня для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України - 10 (десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 21 020 гривень (2102 х 10 = 21 020 гривень).

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Лагоші С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з 14 січня 2020 року по 13 березня 2020 року включно, взявши її під варту в залі суду.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, встановити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:№ НОМЕР_3 , одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; застава згідно КПК по справі № 623/78/20; провадження № 1-кс/623/30/2020.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілою та свідками по справі.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 березня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Лагошу С.О., прокурора Гузенко І.О. та слідчого суддю Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя М.П. Одарюк