Ухвала суду № 86892098, 13.01.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/17567/19

Провадження № 2/638/1431/20

13.01.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Жакун Н. О.

з участю судового розпорядника Зміївської О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито ухвалою суду від 13.01.2020 року.

Разом із поданням позову, позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, згідно якої просить суд зобов`язати Акціонерне товариство «Харківобленерго» негайно відновити електропостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 Розової- ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності до частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У відповідності до частини 2 статті 149 ЦПК України,забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, згідно частини 10 статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач ОСОБА_1 просить суд: 1) визнати дії з відключення електропостачання за особовим рахунком № НОМЕР_2 – неправомірними та зобов`язати Акціонерне товариство «Харківобленерго» поновити приєднання квартири за адресою: АДРЕСА_2 , до електромережі та відновити електропостачання за особовим рахунком Розової ОСОБА_3 ОСОБА_2 ; 2) стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго», Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» солідарно на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 30000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

З огляду на викладене, оскільки вимоги заяви про забезпечення позову тотожні позовним вимогам ОСОБА_1 (пункт перший прохальної частини), задоволення такої заяви про забезпечення позову призведе до фактичного ухвалення рішення суду до розгляду справи по суті, що заборонено приписами частини 10 статті 150 ЦПК України, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий: