Ухвала суду № 86892094, 13.01.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7006/16-ц

Провадження № 2-зз/638/178/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Подосокроської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника позивача про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и в :

В провадженні судді знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, мотивуючи свою заяву тим, що по справі ухвалено рішення та видано виконавчий лист на примусове виконання. 16.08.2019 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження та накладено арешт на предмет іпотеки для забезпечення виконання рішення у вищевказаній справ. Оскільки у позивача відпала необхідність у заходах забезпечення позову, які застосовані ухвалою суду від 29.03.2017 року, останній просить скасувати заходи забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 29.03.2017 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та заборонено відчуження нежитлових приміщень 1 поверху №61 1 -:- 61 3 в літ. «А-5» - №61-1-:-61-3 в літ «А-5» загальною площею 60 кв.м., що розташовані за адре5сою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 23.05.2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 16.07.2019 року, позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного суду від 20.11.2019 року вищевказані рішення скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ст.158 ЦПК України - суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев"яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Постановою № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства при розгляді позовів про зняття арешту з майна, надані роз"яснення: п.1,2,9 - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов"язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред"явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).

Постановою державного виконавця від 16.08.2019 року накладено арешт на майно боржника в рамках виконавчого провадження №59831684 на виконання рішення по справі, яке набрало законної сили, а не виконання ухвали про забезпечення позову.

Аналізуючи встановленні по справі обставини, суд вважає, що вжитті судом заходи забезпечення позову на підставі ухвали суду 29.03.2017 року, скасуванню не підлягають, враховуючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів; наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, спроможність такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. При цьому обґрунтованість позову судом, при вирішення питання щодо забезпечення позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову, за таких підстав, враховуючи, що справа по суті не розглянута, клопотання про скасування заходів забезпечення позовної заяви задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника клопотання представника позивача про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: