Вирок № 86890359, 14.01.2020, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/594/19

Провадження № 1-кп/396/162/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2020 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участі секретаря судового засідання - Пономаренко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка кримінальне провадження № 12019120140000233 від 08.05.2019 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Костешки Республіки Молдова, житель АДРЕСА_1 , молдованин, громадянин України, непрацюючий, має базову загальну середню освіту, одружений, не працює, на утриманні має одного неповнолітнього сина, раніше не судимий,

за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Бондаренко К.В.,

захисника Мирошниченка В.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за наступних обставин.

Судом встановлено, що 07 травня 2019 року близько 19 години, точного часу ні досудовим розслідуванням, ні судом не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився за місцем свого проживання, яке розташоване по АДРЕСА_1 , разом із своїм знайомим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме у приміщенні господарської будівлі, де разом останні розпивали спиртні напої.

У вказаний час, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 виникла сварка, що переросла в бійку, під час якої у обвинуваченого ОСОБА_1 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Обвинувачний ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв із землі предмет, який має колюче-ріжучі властивості, а саме частину від зламаної коси та тримаючи його у правій руці, умисно наніс потерпілому гострою частиною, один удар вказаним предметом в область живота, причинивши йому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини.

Згідно висновку експерта № 44 від 31.05.2019 року, у ОСОБА_2 , згідно даних медичної карти стаціонарного хворого № 1805 КНП «Добровеличківська» ЦРЛ, виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани епігастральної ділянки живота зліва, яка проникає в черевну порожнину з ушкодженням пасма великого чепця та шлунково-ободової зв`язки з після травматичною евентирацією петель тонкого кішківника, які згідно пункту 2.1.3 «Правил визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом № 6 від 17.01.1995 року мають ознаки тяжких, як небезпечні для життя.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у пред`явленому обвинуваченні у повному обсязі, пояснивши що 07 травня 2019 року він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у приміщенні господарської будівлі за місцем свого проживання, яке розташоване по АДРЕСА_1 , де разом із товаришем ОСОБА_2 розпивали спиртні напої. В цей час виникла сварка, що переросла в бійку, під час якої ОСОБА_2 вибив йому зуба, а він взяв із землі частину зламаної коси та тримаючи його у правій руці, наніс ОСОБА_2 гострою частиною один удар в область живота. Не бажав щоб наступили такі наслідки та ушкодження, про скоєне щиро шкодує, просить суворо не карати.

Цивільний позов в інтересах ЦРЛ ОСОБА_1 визнає повністю, працевлаштується та зобов`язується відшкодувати завдані збитки.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що свідчить про відсутність інтересу до справи.

Враховуючи викладене, суд ухвалив за можливе розглянути кримінальне провадження без участі потерпілого.

За згодою учасників судового провадження, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_1 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено обвинуваченому, учасникам провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , врахувавши думку прокурора, яким запропоновано дослідити докази у справі, відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, з`ясувавши думку обвинуваченого, який погодився дослідити докази в порядку запропонованому прокурором, після роз`яснення наслідків такого розгляду, які не заперечували проти запропонованого прокурором порядку дослідження, судом обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідженням матеріалів кримінального провадження, які підтверджують, зокрема, вартість викраденого та оголошенням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки, показання останього повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винуватим у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зважаючи на дослідження судом доказів в порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 в межах пред`явленого обвинувачення, правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, так як своїми неправомірними діями ОСОБА_1 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

Обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено тяжкий злочин, передбачений ч.1 ст. 121 КК України.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено: що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, проживає за рахунок випадкових заробітків, має базову загальну середню освіту, одружений, на утриманні має одного неповнолітнього сина, раніше не судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, хворіє та має захворювання легень.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, якя обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно висновку Добровеличківського РС філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області, щодо вчинення правопорушень обвинуваченим ОСОБА_1 , вважають, що виправлення цієї особи можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації, виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства цілком можливе за умов застосування нагляду та проходження особою пробаційних програм на зміну прокримінального мислення.

Суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України, у відношенні обвинуваченого, відповідно до якої ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як середній та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням відсутності претензій матеріального та морального характеру потерпілого, що свідчить про неподання цивільного позову потерпілим ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченим за ч. 1 ст. 121 КК України слід призначити у межах санкції даної статті у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи обставини справи, позицію потерпілого, яким цивільний позов не заявлено, відсутність матеріальних та моральних претензій потерпілого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, ставлення обвинуваченого до скоєного, який щиро розкаявся, суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин справи, тяжкості вчиненого злочину, та практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, а також врахувавши, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченого за період кримінально-процесуального провадження, чим фактично досягнута мета покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 міри покарання, яке просить сторона обвинувачення, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, яке є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення, тобто, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного основного покарання із випробуванням, встановивши однорічний іспитовий строк, із покладенням на ОСОБА_1 обов`язків, згідно ч.1 п.1,2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 не заявлявся.

Прокурором у кримінальному провадженні Бондаренко К.В. в інтересах держави в особі Добровеличківської районної ради та комунального некомерційного підприємства "Добровеличківська центральна районна лікарня" заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 витрат понесених на лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 6349 грн. 05 коп.

На підставі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч.1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладів охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Вирішуючи питання цивільного позову щодо стягнення витрат понесених Комунальним некомерційним підприємством "Добровеличківська центральна районна лікарня" на лікування потерпілого ОСОБА_2 , згідно довідки від 15.07.2019 року №170/01-15 загальна вартість лікування становить 6349,05 грн., з яких: вартість перебування на лікуванні становить 4815 грн. 60 коп., тобто вартість одного ліжко дня становить 601 грн. 95 коп., кількість днів перебування на лікуванні - 8 (601,95х8= 4815,60 грн.); вартість використаних ліків на лікування становить 1533 грн. 45 коп.. Отже загальна вартість лікування ОСОБА_2 становить 6349,05 грн. (4815,60+1533,45=6349,05).

В судовому засіданні повністю доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тому з врахуванням вимог ст. 1166, ч.1 ст. 1206 ЦК України, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати витрати Комунальному некомерційному підприємству "Добровеличківська центральна районна лікарня" понесені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , тому цивільний позов про відшкодування витрат на лікування в сумі 6349 грн. 05 коп. підлягає задоволенню в повному розмірі, оскільки дана сума встановлена судом та підтверджена належними доказами, які ніким не оспорюються.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили, у зв`язку з тим, що прийшов до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, обрати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов`язання терміном 60 днів, зобов`язавши обвинуваченого прибувати за першою вимогою суду.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судово-трасологічної експертизи в розмірі 2512,16 грн. стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

В силу ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обрати, відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили захід забезпечення кримінального провадження у вигляді особистого зобов`язання, терміном 60 днів, зобов`язавши обвинуваченого прибувати за першою вимогою суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства "Добровеличківська центральна районна лікарня" для зарахування в районний бюджет на рахунок НОМЕР_1 в ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код 01995143, витрати понесені НКП "Добровеличківська центральна районна лікарня" на лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 6349 (шість тисяч триста сорок дев`ять) гривень 05 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення судово-трасологічної експертизи в розмірі 2512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) грн. 16 коп.

Речові докази, після вступу вироку в законну силу, а саме:

- медичну карту стаціонарного хворого № 1805 на ім`я ОСОБА_2 , один рентгенологічний знімок органів грудної клітки потерпілого ОСОБА_2 , повернути на зберігання до КНП «Добровеличківська ЦРЛ»;

- куртку, светр, кепку потерпілого ОСОБА_2 , які передано на зберігання до камери схову речових доказів Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, - повернути потерпілому ОСОБА_2

- куртку, светр, штани підозрюваного ОСОБА_1 , які передано на зберігання до камери схову речових доказів Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ;

- два фрагменти підодіяльника, змиви з цегли та контрольний змив, ніж з будинку біля ліжка, два ножі з шухляди кімнати будинку, бджолярський ніж з времянки, п`ять ножів із шиферного покриття времянки, які передано на зберігання до камери схову речових доказів Добровеличківського ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: О. А. Гарбуз