Рішення № 8688983, 23.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2010 р. Справа № 53/242-09

вх. № 7180/1-53

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кондратко Д.В. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПП "Рестал", с. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до ФО П ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 39000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "Рестал", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_2, про стягнення помилково перерахованих коштів у сумі 39000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, яка направлялась за адресою по якій відповідач зареєстрований (а.с. 20).

З матеріалів справи вбачається, що кореспонденція, направлена на адресу відповідача, повернута поштою з зазначенням про те, що адресат за вказаною адресою не проживає (а.с. 72-80).

Суд вважає, що відповідач є належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки до функцій суду не відноситься встановлення фактичного місця знаходження сторін по справі.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

17 грудня 2008 року між ТОВ "ДАВ Клаб" (виконавець) і ЧП "Рестал" (позивач) був укладений Договір № 4, згідно якого виконавець взяв на себе зобов'язання по виготовленню рекламно-поліграфічної продукції, пошиттю та брендірованню спецодягу, а також виготовленню упаковки для продукції позивача.

Своїми листами директор ТОВ "ДАВ Клаб" Леськив А.О. просив ЧП "Рестал" провести передплату продукції (металізована плівка - упаковка для фісташок) згідно договору № 4 від 17.12.2008 р. на розрахункові рахунки його підрядчиків, з якими у ЧП "Рестал" немає жодних договірних стосунків, а саме:

- 50200,00 гривень на розрахунковий рахунок ФО П ОСОБА_2;

-15000,00 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ "ГЕТІГ-ЛТД".

Платіжними дорученнями № 14 від 19.02.2009 р. та № 21 від 11.03.2009 р. ПП "Рестал" в якості передплати за продукцію згідно вищезгаданого Договору і листів директора ТОВ "ДАВ-КЛАБ" Леськива А.О. перерахувало на рахунок ФО П ОСОБА_2 кошти в загальній сумі 50200,00 грн.

Зарахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача підтверджується відповідними банківськими виписками.

Позивач зазначає, що до теперішнього часу він не отримав ні продукції, ні повернення грошових коштів.

15.03.2009 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення помилково перерахованих коштів в розмірі 50200,00 грн.

Відповідач частково повернув позивачу кошти в сумі 11200,00 грн., що підтверджується виписками з банку.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи, що між позивачем та відповідачем не існує договірних або інших відносин, то кошти, що перераховані позивачем платіжними дорученнями № 14 від 19.02.2009 р. та № 21 від 11.03.2009 р. є безпідставно набутими відповідачем.

Враховуючи, що кошти частково повернуті позивачу, заборгованість відповідача складає 39000,00 грн., яка підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З врахуванням вимог ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним держмито в сумі 390,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (61015 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Рестал" (52005 Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Ювілейне, вул.Теплична, 27-С, оф.32, код 34735898, п/р 26005207697100 в ДОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 305653) кошти в сумі 39000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 390,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя