Вирок № 86889435, 14.01.2020, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1718/16-к Провадження № 1-кп/358/3/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Корбута В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Ведмеденко І.В.,

прокурорів Сєдова В.О., Ковальського В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шкварко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуслав матеріали кримінального провадження №12016110090000395, внесене 12.08.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гута, Богуславського району Київської області, українця, громадянина України, з технічно-професійною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого вантажником ДП «Фірма Альтфатер Київ» в м. Києві, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 23 грудня 2015 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 перебуваючи на території земельної ділянки колишнього корівника, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись відсутністю сторонніх осіб, діючи умисно, незаконно посіяв для особистого вживання насіння конопель в підготовлений грунт у бетонному жолобі, що знаходиться на вказаній території.

По сходу рослин конопель ОСОБА_1 , знаючи, що рослини коноплі є наркотичним засобом, обіг якого заборонений, продовжуючи свій злочинний намір, незаконно вирощував їх, слідкував за їх зростанням, проріджував від бур`янів, здійснював полив та займався культивуванням посіяних рослин конопель. В результаті своїх незаконних дій, спрямованих на досягнення злочинного умислу, ОСОБА_1 виростив 13 рослин конопель.

15 серпня 2016 року працівниками Богуславського відділення поліції Миронівського ВП НУ НП в Київській області під час огляду території земельної ділянки колишнього корівника, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 в підготовленому грунті у бетонному жолобі було виявлено та вилучено окультивовані рослини коноплі в кількості 13 штук.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи №19/7-02/864 від 27.09.2016 року, представлені на експертизу 13 рослин зеленого кольору відносяться до роду коноплі (Cannabis).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України та показав, що він не вирощував рослини коноплі. Єдиний свідок, який стверджує, що він незаконно вирощував рослини коноплі є ОСОБА_2 , який наговорює на нього із-за неприязних відносин.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України, його винуватість повністю доведена доказами дослідженими та перевіреними судом, що узгоджуються між собою у їх сукупності та є належними і допустимими, оскільки отримані у порядку встановленому КПК України, а саме: у відмові обвинуваченого впізнати самого себе зображеного в ілюстративних таблицях від 06.08.2016 року (т.1 а.с.98-102), показах свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 наданих в судовому засіданні та матеріалами кримінального провадження, зокрема:

- заявою ОСОБА_2 від 12.08.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності (т.1 а.с.44);

- протоколом обшуку від 15.08.2016 року з ілюстративною таблицею та переглядом DVD диска (т.1 а.с.110-119);

- довідкою виконкому Дмитренківської сільської ради від 15.08.2016 року № 234, з якої вбачається, що в будинку АДРЕСА_3 без реєстрації проживає ОСОБА_1 ( т. а.с. 66);

- -протоколом огляду місця події від 15.08.2016 року з ілюстративною таблицею (т.1 а.с. 120 - 123);

- висновком судово-хімічної експертизи №19/7-02/864 від 27.09.2016 року, згідно якого вбачається, що надані на експертизу 13 рослин зеленого кольору відносяться до роду коноплі (Cannabis) (т.1 а.с.131-137).

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд знаходить їх достатніми та допустимими, у зв`язку з чим, вважає можливим покласти їх в основу обвинувального вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та доведеності його вини у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, тобто незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель у кількості 13 рослин.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_2 - (свідок по даній справі) з одного боку та ОСОБА_5 - (бабуся обвинуваченого ОСОБА_1 ) з другого боку в період з червня 2008 року до лютого 2010 року перебували в неприязних відносинах, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с. 206-212).

Однак, під час допиту свідків в судовому засіданні жодний з них не підтвердив, що в 2016 році чи раніше, між свідком ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 , у яких різниця у віці становить 44 роки, існували неприязні відносини чи були будь-які конкретні причини у свідка ОСОБА_2 наговорювати на обвинуваченого.

Таким чином, не дивлячись на те, що між ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в період з червня 2008 року до лютого 2010 року були неприязні відносини, суд прийшов до висновку про відсутність належних і достовірних доказів про те, що в 2016 році свідок ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 перебували у неприязних відносинах і тому критично розцінює твердження ОСОБА_1 про те, що свідок ОСОБА_2 із-за негативних відносин наговорює на нього з приводу вчинення злочину.

Дані твердження обвинуваченого ОСОБА_1 , суд оцінює, як намагання уникнути законної відповідальності, оскільки обвинувачений розуміє, що вчинивши даний злочин під час іспитового строку йому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання є рецидив злочину та особу обвинуваченого, який проживає без реєстрації в с. Дмитренки, де характеризується негативно (т.1 а.с. 151), працює на посаді вантажника, де характеризується позитивно (т.1 а.с.215), не одружений, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей та приймаючи до уваги, що обвинувачений будучи раніше засуджений 23 грудня 2015 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисний злочин, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 75, 69 КК України та вважає за необхідне призначити йому міру покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.310 КК України, яке буде необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів та остаточно призначити покарання за правилами ст. ст. 71, 72 КК України.

Разом з цим, під час дебатів прокурор Cєдов В.О. заявив клопотання про звільнення ОСОБА_1 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив виправдати його, оскільки він ніякого злочину не вчиняв.

Суд розглянувши справу в загальному порядку, виконавши всі вимоги, передбачені ст. ст.91, 283-288, 337, 344-380 КПК України, заслухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Таким чином згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.310 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Згідно матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 вчинив даний злочин в липні 2016 року, який тривав до 15 серпня 2016 року, від явки до органів слідства, прокурора та суду не ухилявся та не переховувався, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин не зупинявся та не переривався. Тобто, вищенаведені обставини свідчать, що строк притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності закінчився.

Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Якщо ж обвинувачений, заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину або виправдання, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. В цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні злочину, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання, а потім звільняє від покарання у зв`язку із закінченням строків давності, керуючись ст.49, ч.5 ст.74 КК України.

Враховуючи те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні дані про те, що обвинувачений ОСОБА_1 ухилявся від явки до органів слідства, прокурора та суду, не переховувався, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин не зупинявся та не переривався, у зв`язку із чим слід визнати, що на момент постановлення вироку сплив строк давності вчиненого ним злочину за ч.1 ст. 310 КК України, однак зважаючи на те, що обвинувачений заперечує проти закриття провадження у справі та вимагає його виправдати, суд вважає за необхідне визнати його винним у вчиненні злочину, призначити покарання, а потім звільнити від призначеного покарання за цим вироком у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно нього закриттю.

Попередній вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року, виконувати самостійно.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід раніше обраний ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання скасувати, після вступу вироку в законну силу.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати стягнути з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 44, 49, ч.5 ст. 74 КК України, ст.ст.284-286, 288, 350, 368, 370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і три місяці.

Клопотання прокурора Сєдова Володимира Олександровича про звільнення ОСОБА_1 від покарання призначеного за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України та закриття кримінального провадження - задовольнити.

На підставі п.1 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного за даним вироком покарання у виді обмеження волі на строк один рік, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12016110090000395, внесене 12.08.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України закрити.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року виконувати самостійно.

Запобіжний захід раніше обраний ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання скасувати, після вступу вироку в законну силу.

Речові докази:

-автомобільний відео-реєстратор Рrеstіgіо РСDVRR3101 укомплектований цифровим носієм - mісrо СD карткою з наявними на ній відео файлами «МОVІ0001» та «МОVІ0002», який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , вважати переданим за належністю;

-порожня поліетиленова пляшка, що знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області, знищити після вступу вироку в законну силу;

-пакет із полімерного матеріалу блакитного кольору з вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору (об`єкт експертизи №1), три парових згортки з вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору (об`єкт експертизи №2,3,4), тринадцять рослин зеленого кольору з верхівками, листям, стеблами та корінням (об`єкт експертизи № 5, 6), які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області, знищити після вступу вироку в законну сили.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , працюючого вантажником ДП «Фірма Альтфатер Київ» в м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави (р/р 31116115700080 УК у Богуславському р-ні., МФО 821018, код одержувача 37556042, код платежу 24060300) 880 гривень 40 копійок за проведення судової експертизи №19/7-02/864 від 27.09.2016 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано або не змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя В. М. Корбут