Рішення № 86889046, 13.01.2020, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Справа № 608/2304/19

Номер провадження2-а/608/9/2020

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в письмовому провадженні, справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Національної поліції у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення. В позовній заяві вказав, що 15 листопада 2019 року о 18 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN GOLF 3», номерний знак НОМЕР_1 , в с. Кровінка Теребовлянського району Тернопільської області був зупинений інспектором поліції Лукачиком І. М.. Причиною зупинки, на думку поліцейського, став обгін ОСОБА_1 попутного транспортного засобу, порушивши вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», чим порушив п.8.4. (в) Правил дорожнього руху. У зв`язку з цим, інспектор Лукачик І. М. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП 18 № 430956 та притягнув до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, з накладенням штрафу в сумі 255,00 гривень.

ОСОБА_1 з постановою не погоджується. Вважає, що з боку відповідача немає належного фіксування порушення позивачем ПДР, яке б доводило вину водія. Крім того, за обставин складення постанови та розгляду справи не були досліджені інші докази по справі, а будь-яких доказів вини позивача не надано. У відповідності до п. 11.3 ПДР на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу. Разом з тим, при вирішенні справи поліцейський не врахував, що такий об`їзд транспортного засобу стався не з вини позивача, а в силу повільного руху попутного транспортного засобу, що спонукало для його об`їзду для забезпечення можливості руху іншим транспортним засобам на цій ділянці дороги, тому позивач скористався можливістю його об`їзду, що не є порушенням вимог згаданого знаку. Крім того, вважає, що під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Також під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Його клопотання, щодо отримання юридичної допомоги при розгляді справи - не врахував. Таким чином, як би відповідач дослідив всі належні і допустимі докази по справі, враховуючи чинне законодавство, останній мав підстави застосувати попередження за «малозначністю» правопорушення та відпустити позивача.

У зв`язку з викладеними обставинами просить оскаржувану постанову скасувати, провадження в справі закрити.

Представник відповідача подав відзив на позов, згідно якого позов ОСОБА_1 не визнає. Зазначив, що позивач порушив вимоги дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», чим порушив п. 8.4 (в) ПДР України, здійснивши обгін попутного транспортного засобу на ділянці дороги, де це заборонено, а порушення вимог дорожніх знаків тягне за собою адміністративну відповідальність. На місці порушення ОСОБА_1 жодних заперечень не виказував та безспірно отримав копію постанови. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі; позов підтримує, просить задоволити, з підстав наведених у ньому.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 листопада 2019 року о 18 год. 45 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN GOLF 3», номерний знак НОМЕР_1 , в с. Кровінка Теребовлянського району Тернопільської області був зупинений інспектором поліції Лукачиком І. М.. Причиною зупинки, на думку поліцейського, став обгін ОСОБА_1 попутного транспортного засобу з порушенням вимоги дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», чим порушив п.8.4. (в) Правил дорожнього руху. У зв`язку з цим, інспектор Лукачик І.М. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП 18 № 430956 та притягнув позивача до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, з накладенням штрафу в сумі 255,00 гривень.

Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки, спір між сторонами має ознаки публічного, то вирішення такого спору проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ст. 2 вищезазначеного Кодексу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 252 цього Кодексу, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Так, згідно вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, відповідно до положень пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 чітко зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Пунктом 5 Розділу III Інструкції «Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» встановлено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи підлягають задоволення клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Однак, в порушення даної інструкції інспектор поліції не роз`яснив позивачу права і обов`язки визначені ст. 63 Конституції України, ст. ст. 268, 287-289 КУпАП. Крім того, відмовив у розгляді клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з бажанням скористатися юридичною допомогою. Інспектором не надано можливість користуватись допомогою адвоката та не повідомлено про причини (підстави) неможливості залучення адвоката. Тобто, в супереч вимогам ст. 268 КУпАП, відповідач протиправно позбавив позивача такого права. А відповідно ст. 59 Конституції України «Кожен має право на правову допомогу» та відповідно до ст. 268 КУпАП: «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права».

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити відхилення інших доказів.

Відповідно до п.8.4 (в) Правил дорожнього руху України, дорожні знаки поділяються на групи, зокрема: заборонні, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

За ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідачем не надано суду на огляд фото - або відео фіксацію правопорушення, які б підтвердили факт порушення позивачем правил дорожнього руху, що є порушенням вимог 251 КУпАП.

Крім того, судом неодноразово в судове засідання викликався старший сержант поліції Лукачик І.М. для дачі пояснень суду. Однак, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, останній в судові засідання не з`являвся. А як зазначалося судом вище, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 121, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області (вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, ЄДРПОУ 40108720) про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ДП18 № 430956 від 15 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: /підпис/

Копія вірна

Рішення набрало законної сили «____» _______року.

Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 608/2304/19, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано «____»_____року.

Секретар: