Рішення № 8688815, 10.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.10 Справа № 31/23

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Сюрприз”, м. Львів

до відповідача:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про:стягнення 5999,60 грн.

Суддя: Артимович В.М. Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.Митник М.Б.

Представники

від позивача:Стиранка М.Б. представник;

від відповідача:не зявився Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сюрприз”, м. Львів, надалі позивач, до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів, про стягнення заборгованості в сумі 5999,60 грн.

Ухвалою суду від 26.02.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 10.03.2010 р.

В судове засідання 10.03.2010 р. представник позивача зявився, надав суду пояснення по суті позовних вимог та подав документи, що вимагались судом. Відповідач явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення № 5109984), вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, причин неявки суду не повідомив, доказів оплати боргу не представив.

Позивач також просить у позові вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача з метою недопущення реалізації майна відповідачем для уникнення погашення заборгованості. Так як до позовної заяви та в судовому засіданні позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що припущення про можливість зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна, яке є у відповідача на момент предявлення позову, є достатньо обґрунтованим, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд вважає за необхідне відмовити в забезпеченні позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 10.03.2010 р. за згодою сторони, присутньої в судовому засіданні, оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 15.03.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Позивач перерахував відповідачу за будівельні матеріали кошти в сумі 18654,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 02.04.2007 р., від 18.04.2007 р., від 16.05.2007 р. та від 26.06.2007 р. Проте, відповідач здійснив поставку товару, що підтверджується наявними у справі копіями податкових та видаткових накладних, на суму 12654,78 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем направлявся відповідачеві лист з вимогою сплатити заборгованість в сумі 5999,60 грн., яка залишена відповідачем без відповіді й реагування.

У відповідності до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач при наданих можливостях відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив, доказів оплати боргу не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Також суд зазначає, що твердження позивача про наявність заборгованості в сумі 5999,60 грн. спростовуються наведеними вище доказами, згідно яких заборгованість становить 6000,00 грн.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу правочини між юридичною і фізичною особою вчиняються в простій письмовій формі, а тому доводи позивача про наявність у відповідача зобовязання по поставці будівельних матеріалів згідно усної угоди до уваги судом не беруться.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до норми ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сюрприз”, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сюрприз” (79017, вул. Б. Лепкого, 14, м. Львів; код ЄДРПОУ 06725046) кошти в сумі 5999,60 грн., 102,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя