Ухвала суду № 86887669, 14.01.2020, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/2713/19

14.01.2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гавілей М.М., при секретарі судового засідання Корольковій К.М., за участю прокурора Мітленко С.В., захисника Вараниці О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши в приміщені Токмацького районного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Токмацького районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України.

14.01.2020 року в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 діб, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, на теперішній час в Токмацькому районному суді перебуває на розгляді інше кримінальне провадження за фактами вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, за цих обставин є ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Строк тримання його під вартою спливає, до цього часу завершити розгляд справи не виявляється за можливе, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зникли і продовжують існувати. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обвинувачений, його захисник не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу.

Вивчивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд доходить до наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 16.10.2019 року ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 35 діб, до 19.11.2019 року, 18.11.2019 року ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області строк тримання під вартою продовжено на 60 діб до 16.01.2020 року включно. Обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри, а також про доведення прокурором наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України,а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та /або/суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу на теперішній час не зникли і продовжують існувати. Будь-яких нових даних, які б свідчили про зменшення або відсутність зазначених ризиків, суду не надано.

На теперішній час ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України.

Згідно з вимогами ст.12 КК України злочин передбачений, ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, злочин за ч.3 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, злочин за ч. 3 ст. 186 КК України - до тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».

Суд вважає, що є достатні докази про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , зокрема, вчинення інших кримінальних правопорушень, приймаючи до уваги, що раніше ОСОБА_1 неодноразово засуджувався, вчинив злочини в період умовно-достроково звільнення від відбування покарання за вироком Токмацького районного суду від 27.12.2016 року.

Також, суд враховує, особисті та соціальні обставини життя особи, зокрема, те, що ОСОБА_1 не одружений, не працює, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Суд вважає, що є достатні докази про існування ризику неналежної процесуальної поведінки, зокрема, вчинення інших кримінальних правопорушень та можливість переховування від суду.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Однак судом встановлено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, за перелічених вище підстав.

Крім того, продовжуючи дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Доказів про наявність у ОСОБА_1 будь-яких тяжких захворювань, які перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, суду не надано. Інші обставини, що перешкоджають продовженню міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Вирішуючи питання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оцінивши в сукупності обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України відносно обвинуваченого, приймаючи до уваги, що на даний час існують ризики того, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а також не вбачає будь-яких підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який, у зв`язку з чим є доцільним продовжити строк тримання обвинуваченому під вартою на 60 днів.

Керуючись ст.ст.183, 331, 369 - 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, - задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 днів, до 13 березня 2020 року включно.

Судове засідання відкласти на 22.01.2020 року о 14-00 год.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області.

Суддя: