Ухвала суду № 86887235, 14.01.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/7064/19

Провадження №2/333/2984/19

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2020 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Круглікова А.В., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, 69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16, третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» Шевченківське відділення Запорізького РУ, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, фактична адреса: 69084, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 11А про скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника, –

в с т а н о в и в:

11.12.2019 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови відповідача про накладення арешту на кошти боржника. Ухвалою від 16.12.2019 року судом зазначену вище позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. 14.01.2020 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви по цивільній справі №333/7064/19.

Розглянувши зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, із змісту позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що останній звертається до суду в порядку позовного провадження з позовом «Про зняття арешту з коштів боржника» (мовою оригіналу).

Судом роз`яснюється, що відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являється за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про зняття арешту за майна» від 03.06.2016 року № 5 передбачено, що відповідачами у справі є, зокрема, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Таким чином, з огляду на викладене, у випадку звернення до суду з позовом «Про зняття арешту з майна» діють положення ЦПК України про виключну підсудність, тобто такий позов розглядається судом, де знаходиться спірне майно або ж основна його частина. При цьому, відповідачем за позовом «Про зняття арешту з майна» виступає особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, в даному випадку в спірних правовідносинах - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21).

В той же час, як встановлено судом, позивач ( ОСОБА_1 ) зазначаючи у вступній частині своєї позовної заяви предмет позову - «Про зняття арешту з майна» у прохальній частині просить суд не «Зняти арешт з коштів боржника», а «Скасувати постанову державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Алімової Є.А. про арешт коштів боржника від 26.11.2019 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок позивача на № НОМЕР_1 , картка № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Статтею 447 ЦПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 ст. 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, з огляду на викладене, судом роз`яснюється, що вимоги про «Скасування постанови органу державної виконавчої служби» пред`являються не в порядку позовного провадження, а в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції в даному випадку – Михайлівський районний суд Запорізької області, де сторонами розгляду скарги є не позивач, та відповідач, а сторони виконавчого провадження -стягував, боржник та державний виконавець, дії якого оскаржуються.

З підстав наведених вище, ОСОБА_1 необхідно визначитись та конкретизувати зміст заявлених вимог, а саме: чи останній звертається до суду з позовною вимогою «Про зняття арешту з коштів боржника» (як це зазначено у вступній частині позову), де відповідачем виступає товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21) та діє виключна підсудність в спірних правовідносинах або ж позивач оскаржує постанову державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Алімової Є.А. в порядку визначеному розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» (як це зазначено у прохальній частині позову).

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про призначення вказаної позовної заяви до розгляду.

Статтею185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1). 2. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху.

Судом роз`яснюється, що якщо позивач у встановлений строк не усуне зазначені недоліки, то заява буде вважатися неподаною та повернута.

Керуючись ст.ст. 30, 42, 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд -

У х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника – залишити без руху.

Надати позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви – п`ять днів з дня отримання ним копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя А.В. Круглікова