Рішення № 8688666, 24.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.10                                                                                           Справа№ 4/677-20/186

За позовом: Державного підприємства “Довжоцький спиртовий завод”, с. Довжок, Кам”янець-Подільський район, Хмельницька область

до відповідача: Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” , м. Львів.

про стягнення 117 944,63 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Чопко К.

Представники:

від позивача: Костюкович Д.К. - представник

від відповідача: Гачак І.О. - представник

Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін роз’яснено.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Державного підприємства “Довжоцький спиртовий завод” до Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” про стягнення 117 944,63 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду, в судовому засіданні оголошувались перерви.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.05.2003 р. провадження у справі №4/677-20/186 зупинено до завершення розслідування та розгляду пов‘язаної з нею кримінальної справи № 15-1721 порушеної за фактом крадіжки спирту з цистерни № 74244716.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2003 р. апеляційну скаргу Львівської державної залізниці на ухвалу господарського суду Львівської області від 16.05.2003 року повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.02.2010 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 09.03.2010 рік.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав викладених в позовній заяві та матеріалах справи.

Представник відповідача в судових засідання подав відзив та додаткові пояснення в яких позовні вимоги заперечив.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

          11.05.2000 року між Хмельницьким обласним державним об”єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Хмельницькспирт”, правонаступником якого є Державне підприємство “Довжоцький спиртовий завод” та Жмеринським відділком державного територіально-галузевого підприємства “Південно-Західна залізниця” було укладено договір № 119 про розрахунки за надані послуги по перевезенню вантажів.

26.04.2002 року станцією Кам”янець-Подільський Південно-західної залізниці було прийнято до перевезення у цистерні № 74244716, належний позивачу спирт, денатурований міцністю 96,5 % в кількості 57 740 кг., який підлягав перевезенню до станції Перечин Львівської залізниці, що підтверджується квитанцією по прийманню вантажу №32230439.

При отриманні спирту та відкриванні цистерн вантажоотримувачем (філією позивача) виявлено, що в цистерні № 74244716 було доставлено не спирт денатурований міцністю 96,5 %, а водно-спиртовий розчин міцністю 9,43 %, про що ВАТ “Перечинським ЛХК” складено акт розкриття цистерн та відбирання проб від 10.05.2002 року з зазначенням про невідповідність вантажу.

Так як попередні аналізи лабораторії показали не відповідність продукції по якості, комісією було прийнято рішення опломбувати цистерну власною пломбою, повідомити про невідповідності вантажовідправника та викликати його представника.

Також було прийнято рішення про виклик експерта Закарпатської Торгово-промислової палати для участі в прийманні продукції. Експертом встановлено, що в цистерні знаходився водно-спиртовий розчин міцністю 9,43 %. Вказаний в супроводжуючих документах товар як спирт етиловий технічної марки А міцністю по об”єму 96,5 % не відповідає по міцності вимогам ТУУ 18.511-99, про що складено Акт експертизи від 10.05.2002 року № ВУ-600.

Як в подальшому з”ясувалося, під час перевезення, вантаж з цистерни №74244716 було викрадено на станції Гречани, а замість спирту в цистерну було залито воду, що підтверджується листом Управління МВС України на Львівській залізниці від 14.06.2002 року № 16/2202. По факту викрадення спирту 17.05.2002 року в.о. Хмельницького транспортного прокурора було порушено кримінальну справу № 24/240, досудове слідство закінчене, винним особам приед”явлено обвинувачення.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заподіяної шкоди, спричиненої нестачею вантажу, прийнятого до перевезення, фактичний розмір якої складає 117 944,63 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з мотивів, що позивачем пропущені терміни позовної давності, не пред”явлено претензії до Львівської залізниці, не представлено документа, який би підтверджував вартість відправленого товару, не надано суду достовірного розрахунку завданої матеріальної шкоди та відсутній комерційний акт, проведення експертизи отриманого товару з участю представника залізниці.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з мотивів:

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, статті 110 Статуту залізниць України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.

Відповідно до статті 131 Статуту залізниць України позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як одержувачем, так і відправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення, яка несе відповідальність за всі залізниці - учасниці перевезення.

Підставою для покладення на залізницю відповідальності за втрату вантажу за позовом вантажоодержувача (вантажовідправника) є квитанція про приймання вантажу до перевезення, яка свідчить про те, що вантаж був прийнятий залізницею до перевезення.

          Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України, за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу відповідальність несе залізниця, та відповідно до 113 статті вказаного Статуту, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

          Приписами ст. 308 ГК України встановлено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення, та відповідно до ст. 314 ГК України, ст. 924 ЦК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи станцією Кам”янець-Подільський Південно-західної залізниці було прийнято до перевезення у цистерні № 74244716, належний позивачу спирт, денатурований міцністю 96,5 % в кількості 57 740 кг., який підлягав перевезенню до станції Перечин Львівської залізниці. Факт прийняття спирту станцією в зазначеній кількості та міцності підтверджується квитанцією по прийманню вантажу № 32230439.

Підчас перевезення вантажу з цистерни № 74244716 працівниками залізниці було викрадено належний позивачу спирт, про що складено акт про розкриття цистерни відібрання проб від 10.05.2002 року та акт експертизи від 10.05.2002 року № ВУ-600.

По факту крадіжки спирту з цистерни № 74244716 Хмельницьким міжрайонним судом порушено кримінальну справу № 15-1721 та притягнено до відповідальності як обвинувачених встановлених слідством працівників залізниці.

До матеріалів справи долучено Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 11.06.2008 року, яким встановлено, що члени організованої групи, до якої належали Цяпуста Ю.М. –колишній начальник станції Гречани Південно-Західної залізниці та Кобзар Я.А –колишній виконуючий обов‘язки начальника стрілецько-пожежної команди станції Гречани, заволоділи етиловим спиртом, що належав обласному державному об”єднанню “Хмельницькспирт” і знаходився на станції Гречани в цистерні № 74244716 в кількості 6886,18 дал. (або 57740 кг.) чим завдали матеріальної шкоди ОДО “Хмельницькспирт” на суму 117 944,63 грн. За вчинення вказаного злочину, згадані особи засуджені до позбавлення волі.

Вирок Хмельницького міжрайонного суду набрав законної сили 27.06.2008 року.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що вимоги позивача про відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 117 944,63 грн. є не підтвердженими, оскільки ним не надано суду жодного документа, який би підтверджував вартість відправленого вантажу та не надано достовірного розрахунку завданої матеріальної шкоди з мотивів, що відповідно до ст. 35 ГПК України вирок суду кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов”язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 11.06.2008 року, встановлено завдання матеріальної шкоди позивачу на суму 117 944,63 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підтвердженні представленими матеріалами, тому підлягають до задоволення в повністю.

          Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 334, 526, 664, 909, 920, 924 ЦК України, ст.ст. 193, 307, 314 ГК України, ст.ст. 110, 113-115, 131 Статуту залізниць України ст.ст. 43, 47-1, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

                                                  в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об‘єднання «Львівська залізниця»(79000, м.Львів, вул. Гоголя,1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Державного підприємства “Довжоцький спиртовий завод” (32303, Хмельницька область, Кам”янець-Подільський район, с. Довжок, вул. Унявко, 1, код ЄДРПОУ 23841854) суму в розмірі 1192242, 07 грн., з них:

          - 117 944,63 грн. –суму боргу;

          - 1 179, 44 грн. –держмита;

- 118,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя