Вирок № 86886532, 14.01.2020, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/1452/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2020 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого А. А. Надопта

секретар судового засідання Онисько С.С.,

за участю прокурора прокуратури Виноградівського району І.Д.Симйона, обвинуваченого та його захисника адвоката Б.М.Дидинської, потерпілого ОСОБА_1 та його представників адвокатів І.І.Кавка та В.В.Нечаєва, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів обвинувальний акт, внесеного 21.01.2017р. до ЄРДР за №12017070080000054 за обвинуваченням-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимий, запобіжний захід на досудовому слідстві не застосовувався,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 01.01.2017р . , близько 04.30 години, знаходячись навпроти кафе «Скарлет» по вул.Дружби в с.Теково, Виноградівського району, де на ґрунті раптово виниклих, особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, діючи умисно, з метою спричинення тілесного ушкодження наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар кулаком лівої руки в область щелепи з правої сторони, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому тіла нижньої щелепи з права (між 5 та 6 зубами), закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи зліва без зміщення фрагментів, яке не є небезпечним для життя, і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України.

Відповідно до висновку експерта №26 від 27.01.2017р. потерпілому ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: «подвійного перелому нижньої щелепи», які згідно з п.2.2.1. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, вказав, що в ніч 01.01.2017р. він з друзями відпочивали в кафе «Скарлет», де до них підійшов ОСОБА_7 і сказав, що до їх дівчат чіпляються ОСОБА_1 та ОСОБА_9. Він вийшов на вулицю поговорити з ними, де під час розмови до них підбіг ОСОБА_4 ОСОБА_8 і між ним та ОСОБА_9 зав`язалась бійка, яку він намагався розборонити. В цей час він відчув удар ззаді по голові і, повернувшись, побачив, що В .ОСОБА_1 знову на нього замахнувся, а тому він наніс йому один удар в груди, від якого ОСОБА_1 впав на землю.

Потерпілий по справі ОСОБА_1 в судовому засіданні, спростувавши покази обвинуваченого, показав, що 01.01.2017р. вони з друзями св`яткували в кафе «Скарлет» Новий рік. Перед кафе почали битися хлопці і вони всі пішли подивитись, де обвинувачений раптом вдарив його правою рукою, при цьому переломив йому щелепу і зламав зуб. Після цього лікувався в Виноградівській ЦРЛ та два тижні лікувався в м.Ужгороді.

Крім показів потерпілого вина обвинуваченого у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена і показами допитаних у судовому засіданні свідків.

Так, свідок ОСОБА_13 в суді показав, що 01.01.2017р. біля 24.00 годин була бійка, під час якої обвинувачений ОСОБА_2 вдарив по голові ОСОБА_1 , який від удару впав. Перед цим ОСОБА_2 розбороняв ОСОБА_9 та ОСОБА_4, а в цей час ОСОБА_1 вдарив його кулаком по голові, на що ОСОБА_2 у відповідь вдарив його по голові.

Допитані свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 дали аналогічні покази.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_19 також дав аналогічні покази, вказавши при цьому, що обвинувачений не бив потерпілого, а лише його відштовхнув.

Оскільки зазначені свідки в суді дали беззаперечні відомості з приводу обвинувачення, які повністю узгоджуються з показами як самого потерпілого і обвинуваченого, так і безпосередньо досліджених в судовому засіданні сукупністю інших письмових доказів, в суді не встановлено будь-якої заінтересованості цих свідків в справі, а відтак суд, належно оцінивши їх, обґрунтовано покладає їх покази в суді в основу обвинувачення, визнаного судом доведеним. Зокрема, підстав сумніватися в об`єктивності показань цих допитаних у суді свідків, судом не встановлено, дані показання повністю узгоджуються між собою та підтверджуються даними, що містяться в письмових доказах по справі.

Так, даними Витягу з кримінального провадження від 01.01.2017р. /а.п.1/, даними Рапорту старшого чергового Виноградівського відділення поліції Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області І.В.Марушко від 01.01.2017р. \а.п.7\, з якого вбачається, що 01.01.2017р. на телефон 102 надійшло повідомлення від лікаря приймального відділення Виноградівського РЛ про те, що 01.01.2017р. в травматалогічне відділення з діагнозом «перелом нижньої щелепи з права» за меддопомогою звернувся ОСОБА_1 , зі слів якого дані тілесні ушкодження він тримав від свого знайомого, який побив його.

Ці дані повністю доповнюються даними заяви від 01.01.2017р., в якій ОСОБА_1 просить прийняти міри до ОСОБА_2 , який 01.01.2017р. близько 04.00 годині біля кафе «Скарлет» в с.Теково по вул.Дружби побив його.

Окрім того, покази потерпілого про обставини конфлікту, механізм та локалізація отриманих ним тілесних ушкоджень в результаті конфлікту з обвинуваченим, узгоджуються та доповнюються даними Висновку спеціаліста №9 від 01.01.2017р. /а.п.14-16/, який доповнюється даними Висновку судово-медичної експертизи №26 від 23.01.2017р. \а.п.24-26\ та підтвердженими даними Висновку експерта №60 від 22.02.2017р. /а.п.50-52/, з яких вбачається, що у потерпілого ОСОБА_1 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синців шкірних покровів нижньої повіки зліва, в ділянці кута нижньої щелепи зліва; Саден шкірних покровів під лівою бровою та кінчика носа; Струсу головного мозку; відкритого перелому тіла нижньої щелепи з права; та закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи зліва без зміщення фрагментів, яке виникло внаслідок дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, якою могла бути рука стиснута в кулак, при нанесені удару ним можливо при обставинах та в строки, на які вказує потерпілий.

Тілесні ушкодження у вигляді «синців та саден» не спричинили розладу здоров`я і по цій ознаці згідно з п.2.3.2 «б» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р. кваліфікуються, як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили короткочасного терміну розладу здоров`я.

Тілесні ушкодження у вигляді «струсу головного мозку» спричинили розлад здоров`я понад 21 день і відповідно до п.2.3.2 «а» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р. кваліфікуються, як легкі тілесні пошкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Тілесні ушкодження у вигляді «подвійного перелому нижньої щелепи» спричинили розлад здоров`я понад 21 день Відповідно до п.2.2.1 «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р. кваліфікуються, як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості.

Під час медичного огляду потерпілий ОСОБА_1 також вказав, що 01.01.2017р. близько 05.00 години в с.Теково біля бару його знайомий ОСОБА_2 наніс удар ззаду, від чого він втратив свідомість.

Крім цього, судом було взято до уваги наступні докази /а.п.60-64/: довідку Виноградівської районної лікарні №89 від 31.01.2017р., згідно якої ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра та лікаря-фтизіатра не перебуває; довідку Виконкому Теківської сільської ради Виноградівського району про склад сім`ї №02-30/1 від 03.01.2017р., згідно якої ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 разом з батьками та сестрою; характеристику видану Виконкомом Теківської сільської ради Виноградівського району №02-10/2 від 03.01.2017р., згідно якої ОСОБА_2 за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони; вимога про судимість, згідно якої ОСОБА_2 раніше не був судимий.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Оцінюючи покази обвинуваченого з приводу того, що він не хотів бити потерпілого, а лише захищався від самого потерпілого та вирішуючи питання про наявність в його діях умислу на скоєння інкримінованого йому злочину суд виходить із сукупності всіх обставин вчиненого даного діяння, зокрема, враховує спосіб злочину- нанесення одного удару кулаком, наслідком якого виявились відкритий перелом тіла нижньої щелепи зправа та закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи зліва без зміщення фрагментів, характер та локалізацію отриманих потерпілим ОСОБА_1 тілесних пошкоджень.

Так, відповідно до Висновку спеціаліста №9 від 01.01.2017р. /а.п.14-16/, який доповнюється даними Висновку судово-медичної експертизи №26 від 23.01.2017р. \а.п.24-26\ та підтвердженими даними Висновку експерта №60 від 22.02.2017р. /а.п.50-52/, з яких вбачається, що у потерпілого ОСОБА_1 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді : синців шкірних покровів нижньої повіки зліва, в ділянці кута нижньої щелепи зліва; Саден шкірних покровів під лівою бровою та кінчика носа; Струсу головного мозку; відкритого перелому тіла нижньої щелепи зправа; та закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи зліва без зміщення фрагментів, яке виникло внаслідок дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, якою могла бути рука стиснута в кулак, при нанесені удару ним.

Зазначені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про те, що обвинувачений з великою силою наніс один удар у нижню щелепу потерпілого, а відтак діяв саме з прямим умислом на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. Аналіз даних обставин в їх сукупності дає суду обгрунтовані підстави стверджувати, що отримані потерпілим тілесні ушкодження були наслідком дій саме обвинуваченого.

Посилання захисника обвинуваченого в судовому засіданні на те, що обвинувачений скоїв інкримінований йому злочин із необережності, оскільки він захищався від потерпілого, який був п`яний та сам намагався вдарити обвинуваченого, а відтак в діях обвинуваченого відсутній склад інкримінованого йому злочину, суд не може прийняти до уваги, оскільки вони повністю спростовуються вище дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому суд визнає ці посилання необґрунтованими та безпідставними, та розцінює як лінію захисту у суді.

У судовому засіданні та у справі не встановлено даних, які б давали суду підстави вважати, що нанесення потерпілому тілесних пошкоджень вчинено обвинуваченим із необережності. При цьому суд бере до уваги спрямованість та силу завданого потерпілому одиничного удару у важливий орган- нижню щелепу, його наслідки для здоров`я потерпілого- двійний перелом нижньої щелепи, що свідчать про те, що він з великою силою, умисно наніс удар кулаком потерпілому.

Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку та прийняв наступне рішення.

Суд вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , мали місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Обвинувачений винуватий у вчиненні цього кримінального правопорушення, а відтак підлягає покаранню за вчинений ним злочин.

Вирішуючи питання про обрання міри та виду покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, за яких був скоєний злочин і які пом`якшують або обтяжують його відповідальність.

Так, до вчинення кримінального правопорушення обвинувачений позитивно характеризувався по місцю проживання, на обліку лікарів нарколога, фтізіатра та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався /а.п.62-64/.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому та обставин, що обтяжують його покарання- на досудовому слідстві та у суді не встановлено.

За сукупністю таких обставин, враховуючи необхідність відповідності характера і ступені суспільної небезпечності злочину обставинам його скоєння та особистості винного, а саме те, що він до вчинення даного кримінального правопорушення позитивно характеризувався по місцю проживання, на обліку лікарів нарколога, фтізіатра та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, займається суспільно-корисною працею, а відтак, керуючись принципом, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення підсудного, а також запобігання вчиненню нових злочинів як самим підсудним, так і іншими особами, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення підсудного (ст.ст.50 п.2, 65 п.2 КК України), а тому суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого все- ж можливе в умовах без ізоляції його від суспільства, і йому слід призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.122 КК України із застосуванням правил, передбачених ст.ст.75-76 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати загальним вимогам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, щодо необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.

Цивільний позов по справі потерпілим не заявлений.

Питання про речові докази вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України .

Судові витрати по справі, а саме: юридичні послуги потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 8.000,00 грн., які складаються із правових консультацій- 3.000,00 грн. та підготовки і участі у судових засіданнях- 5.000,00 грн., що підтверджуються даними Акту БЧК-1 від 28.11.2019р. та Квитанцією до прибуткового касового ордеру №89 від 28.11.2019р. /а.п.132-133/- слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Так, відповідно до ч.1 ст.120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених ч.3 цієї статті.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до обвинуваченого не застосовується.

Керуючись ст.ст. 94, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді 2-х років обмеження волі.

В порядку ст.ст.75-76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до обвинуваченого не застосовується.

Речових доказів по справі не має.

Судові витрати по справі: 8.000,00 грн. за надання правової допомоги- слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 .

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийА. А. Надопта