Рішення № 8688634, 04.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2010 р.Справа № 9/209 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/209

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Канфом", м. Київ, вул. Шота Руставелі, 30

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 15804,67 грн.

Представники сторін:

від позивача - Петрова Ю.Ю., довіреність б/н від 01.02.2010 р., представник;

від відповідача - участі не брав.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Канфом" подано позовну заяву від 15.12.2009 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 15804,67 грн., в тому числі: 14794,97 грн. основного боргу, 880,80 грн. пені, 3% річних в сумі 128,90 грн. з покладенням на відповідача судових витрат по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року.

Представником позивача в судовому засіданні 04.03.2010 року позов підтримано повністю та уточнено період, за який останній просить суд стягнути пеню в розмірі 880,80 грн.

Відповідач письмові пояснення по суті спору суду не надав, позов не заперечив.

Поштові конверти із ухвалою про порушення провадження у даній справі, ухвалами про відкладення розгляду справи №9/209, направлені відповідачу за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві, яка підтверджена наданим на вимогу суду державним реєстратором Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 71-72), повернуті органом поштового зв'язку з відмітками: за зазначеною адресою не проживає; за закінченням терміну зберігання.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Канфом" (надалі - продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №1109/07-1 (надалі - договір купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року).

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Асортимент, кількість та ціна товару згідно п. 1.2 договору купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року визначається в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Положеннями 3.7 договору купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року визначено, що товар вважається зданим продавцем і прийнятий покупцем з моменту підписання повноважними представниками сторін накладних.

В розділі 6 договору купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року сторонами погоджено порядок розрахунків. Так, згідно п. 6.1 цього договору розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються шляхом переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів від дати вказаної на накладній.

Пунктом 8.2 договору купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року, зокрема, передбачено обов'язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, згідно умов статті 6 даного договору.

Згідно п.п. 11.1, 11.2 договору купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2007 року. У випадку, якщо ні одна із сторін за один місяць до завершення терміну дії договору не заявить про намір його розірвання, даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Договір купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року в період з жовтня 2007 року по листопад 2008 року передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 47906,69 грн., що підтверджується видатковими накладними: №КФ-0000094 від 25.10.2007 року, №КФ-0000097 від 08.11.2007 року, №КФ-0000101 від 14.11.2007 року, №КФ-0000021 від 03.03.2008 року, №КФ-0000037 від 17.04.2008 року, №КФ-0000056 від 04.06.2008 року, №КФ-0000055 від 04.06.2008 року, №КФ-0000070 від 04.07.2008 року, №КФ-0000069 від 04.07.2008 року, №КФ-0000079 від 14.07.2008 року, №КФ-0000080 від 14.07.2008 року, №КФ-0000085 від 21.07.2008 року, №КФ-0000090 від 28.07.2008 року, №КФ-0000105 від 18.08.2008 року, №КФ-0000127 від 01.10.2008 року, №КФ-0000137 від 15.10.2008 року, №КФ-0000139 від 16.10.2008 року, №КФ-0000141 від 16.10.2008 року, №КФ-0000146 від 22.10.2008 року, №КФ-0000151 від 29.10.2008 року, №КФ-0000155 від 03.11.2008 року, №КФ-0000171 від 18.11.2008 року, №КФ-0000179 від 28.11.2008 року (т. 1 а.с. 13-36, 111, 116-130).

Позивач наполягає на тому, що відповідачеві поставлено товар на загальну суму 55689,65 грн., що підтверджується зазначеними видатковими накладними, а також видатковими накладними: №КФ-0000099 від 07.08.2008 року на суму 3058,56 грн. та №КФ-0000179 від 28.11.2008 року на суму 4724,40 грн.

Однак, враховуючи відсутність підпису відповідача на видатковій накладній №КФ-0000179 від 28.11.2008 року на суму 4724,40 грн. та неподання позивачем оригіналу видаткової накладної №КФ-0000099 від 07.08.2008 року на суму 3058,56 грн., зазначені накладні не можуть бути прийняті судом як належні докази, в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують факт поставки відповідачеві товару на загальну суму 7782,96 грн.

Таким чином, матеріалами справи доведено факт поставки відповідачеві товару на загальну суму 47906,69 грн.

Відповідач на виконання умов п. 8.2 договору купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року частково оплатив отриманий товар в сумі 40894,68 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (т. 1 а.с. 37-55, 131-140).

Отже, сума боргу складає 7012,01 грн.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не подав господарському суду доказів на підтвердження проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар в сумі 7012,01 грн. у встановлений договором купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року строк.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 7012,01 грн. основного боргу підлягають задоволенню повністю.

Позивач просить стягнути 3% річних, розмір яких згідно розрахунку останнього, виходячи із суми боргу 14794,97 грн., за період з 01.09.2009 року по 15.12.2009 року, становить 128,90 грн.

Однак, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача в сумі 7012,01 грн., з останнього підлягають стягненню 3% річних за період з 01.09.2009 року по 15.12.2009 року в розмірі 61,09 грн., виходячи з розрахунку - 7012,01 грн. х 106 днів х 3% : 365 днів.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання останнім зобов'язання в розмірі 880,80 грн. за період з 21.12.2008 року по 21.06.2009 року, господарський суд враховує, що сторонами в пункті 9.2 договору купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року передбачено сплату покупцем продавцеві пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов'язання зазначені у ст. 611 названого Кодексу.

Згідно приписів статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Уточнюючи позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 880,80 грн., позивач просить її стягнути за період з 21.12.2008 р. по 21.06.2009 р., зважаючи на те, що відповідачем в цей період не було оплачено отриманий товар по накладній від 20.11.2008 р. в розмірі 2703,72 грн. та за період з 03.12.2008 р. по 03.06.2009 р. по накладній від 03.11.2008 р. в розмірі 4819,13 грн.

Досліджуючи матеріали справи, враховуючи положення п. 9.2 договору купівлі-продажу №1109/07-1 від 09.11.2007 року та приписи ст. ст. 216, 230, 232 Господарського кодексу України, а також ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, господарський суд прийшов до висновку про правомірність нарахування пені за період з 21.12.2008 р. по 21.06.2009 р., виходячи із суми заборгованості 2703,72 грн. та за період з 03.12.2008 р. по 03.06.2009 р., виходячи із суми заборгованості 4819,13 грн. Сума пені, розрахованої за зазначений період (використовуючи формулу: сума боргу х кількість прострочених днів х подвійну облікову ставку НБУ : 365 днів) складає 898,94 грн.

Тому, господарський суд задовольняє позов в частині стягнення пені в межах заявлених вимог, а саме: в розмірі 880,80 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7953,90 грн. заборгованості, в тому числі: 7012,01 грн. основного боргу, 880,80 грн. пені, 61,09 грн. 3% річних.

В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача, в іншій частині - на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Канфом" (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 30, ідентифікаційний код 31516890) - 7953,90 грн. заборгованості, в тому числі: 7012,01 грн. основного боргу, 880,80 грн. пені, 3% річних в сумі 61,09 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 09.03.2010 року.