Ухвала суду № 86885448, 14.01.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5828/16-к

Провадження № 1-кп/346/68/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О. П.

з участю: секретаря Бойко В.С.

прокурора Книгиницького І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Козлова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , який обвинувачується за ч. 2 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.11.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто по 18 січня 2020 року включно.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 09.10.2016 року в період з 08:00 год. до 08:50 год. в м. Коломия, по вулицях Валова, Бандери ( на території «Польського кладовища»), Шкрумеляка, Лисенка ( поблизу гуртожитку № 8) Івано-Франківської області, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном на потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , погрожуючи їм насильством, небезпечним для життя та здоров`я, предметом, зовні схожим на ніж, відкрито заволодів їхніми грошовими коштами, спричинивши майнову шкоду.

В судовому засіданні 14.01.2020 року прокурор підтримав подане ним 11.01.2020 року вищевказане клопотання, в обгрунтування якого зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в разі припинення дії вказаного запобіжного заходу обвинувачений буде переховуватися від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, він вказав, що зазначений запобіжний захід щодо обвинуваченого обрано до 18.01.2020 року і до вказаної дати завершити судовий розгляд кримінального провадження неможливо.

Захисник та обвинувачений заперечили проти задоволення клопотання, оскільки обвинувачений перебуває під вартою понад 3 роки, що з урахуванням ч.5 ст.72 КК України в редакції 2015 року становить понад 6 років позбавлення волі. Крім того, вони просять врахувати, що обвинувачений хворіє туберкульозом, лікування якого в умовах попереднього ув`язнення практично не здійснюється, та застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 5 (п.1 пп. (с)) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Тримання під вартою відповідно до вказаних конвенційних положень має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, пункти 55-56).

«Обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин ( Ilgar Mammadov проти Азербайджану, п.88; Erdagoz проти Туреччини, п. 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, п 32).

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про її матеріальний та соціальний стан, зв`язками з державою, у якій її переслідують.

При вирішенні даного клопотання суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, за який визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, з урахуванням особи обвинуваченого, його непрацевлаштованість, та характеру висунутого обвинувачення, тяжкості покарання, що загрожує йому, реальними залишаються ризики можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду з ціллю ухилення від кримінальної відповідальності, а також можливого вчинення обвинуваченим нових злочинів та здійснення тиску на свідків і потерпілих при звільненні з-під варти, що свідчить про відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків, та як наслідок існування вказаних в клопотанні ризиків.

Крім того, стороною захисту не надано необхідних медичних документів, які б підтверджували захворювання обвинуваченого.

Тому суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого на даній стадії кримінального провадження інших більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків та судових рішень. Отже, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає обгрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5 (п.1 пп. (с)) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.177-184, 331, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломия Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , продовжити на строк 60 днів, а саме по 13 березня 2020 року включно.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження та начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12).

На ухвалу може бути подано апеляцію до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Суддя: Калинюк О. П.