Рішення № 8688527, 24.03.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2010 р. Справа № 01/32-38 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Юкон-Продтрейд”, м. Ковель до товариства з обмеженою відповідальністю “Гостинний двір”, м. Луцьк

про стягнення 51008,74 грн.,

                                                                                                     суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 51008,74 грн., з них: 12391,20 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки № МЛ 180 від 8.01.2009р. товар, 1443,94 грн. пені за прострочку платежу, 37173,60 грн. штрафу.

23.03.2010р. представник позивача надіслав до господарського суду клопотання , в якому просить розгляд справи відкласти в зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання директора та представника ТзОВ “Юкон-Продтрейд”, яке судом відхилено з огляду на те, що явка представника позивача в судове засідання не визнавалась обов’язковою, вимоги суду про надіслання документів та письмових пояснень ним виконано.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з’явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням № 430102888350.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, відповідач письмові пояснення міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника чи з’явитись особисто, господарський суд визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

8.01.2009р. між сторонами у справі було укладено договір поставки товарів № МЛ 180, згідно з п.1.1. якого постачальник зобов’язався поставити у встановлений термін покупцю товар, а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно п.5.2. договору покупець зобов’язувався проводити оплату з відтермінуванням протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору № МЛ 180 від 8.01.2009р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 27849,57 грн., що підтверджується накладними № ю-00021908 від 13.07.2009р. № ю-00023366 від 23.07.2009р., № ю-00026302 від 16.08.2009р.

Відповідач оплату товару провів частково - на суму 15458,37 грн.

28.10.2009р. позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про перерахування заборгованої суми.

Проте відповідач в добровільному порядку претензії позивача не задовольнив, коштів не перерахував, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 12391,20 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 12391,20 грн. заборгованості за переданий йому товар, обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 7.1. договору № МЛ 180 від 8.01.2009р. у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З огляду на вимоги п. 6 ст. 232 ГК України вимога про стягнення пені підлягає до задоволення за період з 23.07.2009р. по 23.01.2010р. в розмірі 846,54 грн., виходячи з розрахунку:

- з 23.07.2009р. по 11.08.2009р.: 8083,40х22%:365х20=97,44 грн.

- з 12.08.2009р. по 23.01.2010р.: 8083,40х20,50%:365х165=749,10 грн.;

за період з 3.08.2009р. по 3.02.2010р. в розмірі 348,83 грн., виходячи з розрахунку:

- з 3.08.2009р. по 11.08.2009р.: 3345,30х22%:365х9=18,15 грн.

- з 12.08.2009р. по 3.02.2010р.: 3345,30х20,50%:365х176=330,68 грн.;

за період з 26.08.2009р. по 26.02.2010р. в розмірі 100 грн., виходячи з розрахунку:

- 962,50х20,50%:365х185=100 грн.

А всього до стягнення з відповідача за прострочення оплати товару, переданого на підставі накладних № ю-00021908 від 13.07.2009р. № ю-00023366 від 23.07.2009р., № ю-00026302 від 16.08.2009р., підлягає 1295,37 грн.

Розрахунки пені виконано від суми простроченого платежу на час нарахування пені окремо за кожною накладною.

Враховуючи п. 6 ст. 323 ГК України у стягненні пені на суму 148,57 грн. слід відмовити.

Позовна вимога в частині стягнення з відповідача 37173,60 грн. штрафу до задоволення не підлягає.

Відповідно до п.7.1. договору № МЛ 180 від 8.01.2009р., на підставі якого нараховано штраф, у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше, ніж на 2 календарних місяці покупець зобов’язаний додатково сплатити на користь постачальника штраф у трикратному розмірі від суми поставки, строк по якій було порушено.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Договором № МЛ 180 від 8.01.2009р., укладеним між сторонами у справі, за одне і те ж порушення: несвоєчасну оплату, передбачено подвійну відповідальність: стягнення і пені, і штрафу (п.7.1). Однак, за змістом ст.549 ЦК України і штраф, і пеню не можна одночасно застосовувати за одне і те ж правопорушення.

У відповідності із ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правовопорушення.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.61 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст 526, 536, 546, 549, 599, Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Гостинний двір” (м. Луцьк, вул. Набережна, 25, код ЗКПО 30733525) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Юкон-Продтрейд” (м. Ковель, вул. Володимирська, 135, код ЗКПО 36254159) 12391 грн. 20 коп. заборгованості, 1295 грн. 37 коп. пені; 136 грн. 87 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 63 грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові про стягнення 37 173 грн. 60 коп. штрафу, 148 грн. 57 коп. пені відмовити.

Суддя                                                                                                    Якушева І. О.