Ухвала суду № 86884100, 14.01.2020, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2013/19

2/0187/152/20

У Х В А Л А

"14" січня 2020 р. смт. Петриківка

Суддя Петриківського райсуду Дніпропетровської області Іщенко І.М., розглянувши без виклику сторін заяву виконуючого обов`язки сільського голови Єлизаветівської сільської ради Чепурко Т.Л. про забезпечення позову у справі за позовом Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт Груп", Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Олійник Світлана Вікторівна, Виконавчий комітет Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, Виконавчий комітет Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В

24.12.2019 року до Петриківського суду надійшла Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт Груп", Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Олійник Світлана Вікторівна, Виконавчий комітет Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, Виконавчий комітет Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про витребування майна з чужого незаконного володіння. Разом із позовною заявою надійшла заява позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 28.12.2019 р. позовну заяву Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області було залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

11.01.2020 року до суду надійшла заява про усунення недоліків відповідно до ухвали суду від 28.12.2019 року.

Ухвалою суду від 14.01.2020 року відкрито провадження у справі № 187/2013/19. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18.02.2020 року з викликом сторін.

Разом з тим, 24.12.2019 р. від виконуючого обов`язки сільського голови Єлизаветівської сільської ради Чепурко Т.Л. надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту :

-на земельну ділянку площею 1,5 га. з кадастровим номером 1223780800:03:003:0182, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер запису про право власності: 33395994; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1922973712237;

- на земельну ділянку площею 0,3 га. з кадастровим номером 1223780800:02:003:0565, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер запису про право власності: 33714130; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1922955012237;

- на земельну ділянку площею 0,5 га. з кадастровим номером 1223780800:03:003:0183, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно га Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер запису про право власності: 34579757; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1922963512237;

Заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншим особам, які діють від їх імені та/або за їх дорученням :

- зводити (монтувати, будувати) тимчасові та/або капітальні будівлі, споруди, інженерні комунікації, паркани, огорожі, змінювані ландшафт поверхні, знімати верхній плодючий шар землі, вивозити землю, зрізати зелені насадження, у тому числі дерева та куші на земельних ділянках з кадастровими номерами,

-передавати у користування та/або володіння іншим особам, земельні ділянки з кадастровими номерами: №1223780800:03:003:0182 площею 1,5 га., №1223780800:03:003:0183 площею 0,5 га., №1223780800:03:003:0565 площею 0,3 га.;

- замовляти технічну документацію із землеустрою та вчиняти інші дії, спрямовані на поділ вищевказаних земельних ділянок,

- укладати договори купівлі-продажу (міни, дарування, тощо), договори оренди, договори іпотеки, договори застави, інші цивільно-правові та господарські договори щодо відчуження вищевказаних земельних ділянок,

- вносити такі земельні ділянки, як внесок (пай, частка) у статутний капітал юридичних осіб;

- використовувати вказані земельні ділянки для здійснення господарської та/або іншої комерційної діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області вчиняти реєстраційні дії стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами: №1223780800:03:003:0182 площею 1,5 га., №1223780800:03:003:0183 площею 0,5 га., №1223780800:03:003:0565 площею 0,3 га., а також відкривати поземельні книги на земельні ділянки, які є похідними та/або утвореними (сформованими) в наслідок поділу вказаних земельних ділянок.

Розглянувши заяву заявника про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1,2 ст.149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжитим передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З огляду на положення ст.151 ЦПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149, 150, 151 ЦПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідачів ( а саме земельні ділянки) на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 21.11.2018 року за № 752/6255/18 судам слід обґрунтуванням доказів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

В обґрунтування порушення своїх інтересів заявник зазначає, що позивачу стало відомо, що на підставі фіктивного Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 13.06.2001 року вибула земельна ділянка площею 2,3 га з цільовим призначенням для ведення селянського, фермерського господарства яка розташована на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області.

Вказаний Державний акт на земельну ділянку 13.06.2001 року площею 2,3 га було оформлено на ОСОБА_1 , який 24.06.2019 року уклав із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,3 га, який вчинив дії щодо поділу цієї ділянки і здійснив продаж 17.10.2019 року окремої частки земельної ділянки площею 0,3 га ОСОБА_3 , а 17.12.2019 року відповідач вчинив договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5 га із ОСОБА_4 .

Заявник вважає, що спрямовані дії відповідачів спрямовані на заволодіння земельної ділянки всупереч волі законного власника, а саме Єлизаветівської сільської ради Петриківського району, але докази того, що позивач був чи є власником земельної ділянки в заяві відсутні.

Звертаючись до суду з позовом з вимогами про витребування земельних ділянок площами 1,5 га, 0,3 га, 0,5 га із чужого незаконного володіння, позивач просив визнати недійсними Державний акт на право приватної власності на землю від 13.06.2001 року, договори купівлі-продажу земельних ділянок від 24.06.2019 року, 17.10.2019 року, 11.12.2019 року , визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2,3 га і зобов`язати відповідачів усунути перешкоди шляхом знесення будівель та споруд, комунікацій які розташовані на спірних ділянках.

Проте суд вважає необґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, а саме накладення арешту на земельні ділянки площами 1.5 га, 0.3 га, 0.5 га та заборони відповідачам вчиняти певні дії, так як вбачається нерівноцінність заходів забезпечення змісту заявлених позовних вимог, жодним чином позивачем не обґрунтовано необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права.

Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.

Тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є розмірним із пред`явленими вимогами. Відхиляючи заяву заявника про вжиття заходів до забезпечення позову суд звертає увагу на те, що позовні вимоги про витребування із чужого незаконного володіння та визнання недійсним Державного акту на земельну ділянку від 13.06.2001 року виданого ОСОБА_1 стали предметом оскарження позивачем тільки 24.12.2019 року, тобто через 18 років з моменту отримання відповідачем державного акту на землю і забезпечення позову та заборона вчиняти дії може вплинути на законні права та інтереси відповідачів.

Враховуючи те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника і при цьому ним не обґрунтовано належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст. 149 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-154 ЦПК України,

У Х В А Л И В

В задоволенні заяви виконуючого обов`язки сільського голови Єлизаветівської сільської ради Чепурко Т.Л. про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів до Дніпровського апеляційного суду з дня отримання її копії.

Суддя:І. М. Іщенко