Ухвала суду № 86882221, 14.01.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/7893/19

2-зз/264/12/19

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Мушкета О.О., за участю секретаря судового засідання Дарменко В.В., з участю представника заявника ОСОБА_1 , з участю представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ТОВ «Азовбетон» Косенко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову по справі № 264/7893/19,

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2019 року ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - звернулася до суду із позовом до Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбетон», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна боржника.

13 грудня 2019 року Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполь Донецької області заяву ОСОБА_4 про застосування заходів забезпечення позову задоволено та вжито наступні заходи забезпечення позову:

- Заборонено (зупинено) реалізацію майна боржника ТОВ «АЗОВБЕТОН»: 13/50 частки комплексу нежитлової нерухомості, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , - у тому числі зупинено реалізацію ДП «СЕТАМ» вищезазначеного майна у порядку, передбаченого Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 29.09.2016 року № 2831/5 – номер лоту: 387610, найменування лоту: «Нежила нерухомість загальною площею 740,6 кв.м, 13/50 частки з комплексу, розташована за адресою: АДРЕСА_3 », дата проведення аукціону: 02.12.2019 року о 09:00, стартова ціна: 978 265 грн, - до вирішення справи за позовом ОСОБА_4 до Кальміуського ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ в Донецькій області, ТОВ «АЗОВБЕТОН» та ДП «СЕТАМ» «про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна боржника» по суті.

- Заборонено будь-яким особам, у тому числі державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), до вирішення по суті справи за позовом ОСОБА_4 до Кальміуського ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ в Донецькій області, ТОВ «АЗОВБЕТОН» та ДП «СЕТАМ» «про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна боржника» вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження ( реалізацію, продаж ) нерухомого майна, а також здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) об`єкта нерухомого майна, а саме нежила нерухомості загальною площею 740,6 кв. м, 13/50 частки з комплексу, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

18 грудня 2019 року, через канцелярію Іллічівського районного суду міста Маріуполя Харчуком М.А. та представником ТОВ «Азовбуд – Лідер» Коваленко К.О. подано письмові заяви про вступ у справу за позовом ОСОБА_4 , до Кальміуського ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ в Донецькій області, ТзОВ «Азовбетон», ДП «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна боржника їх як третіх осіб, оскільки рішення по справі може вплинути на їх права та законні інтереси.

Ухвалою Іллічівського районного суду від 23.12.2019 року зазначені заяви було задоволено, ухвалено: залучити ОСОБА_3 та ТзОВ «Азов-Лідер» до участі у справі за позовом ОСОБА_4 до Кальміуського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбетон», Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна боржника в якості третіх осіб.

Крім цього, 19 грудня 2019 року через канцелярію суду ОСОБА_3 подано заяву про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті на підставі ухвали Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 13.12.2019 року..

Аргументуючи необхідність скасування заходів забезпечення позову Заявник зазначив, що він є стягувачем у зведеному виконавчому провадженні № 56145883, в якому здійснюється примусове виконання рішень судів загальної та господарської юрисдикції про стягнення сум заборгованості з ТОВ «АЗОВБЕТОН», майно якого реалізується в електронній системі торгів «СЕТАМ». Заявник зазначив про безпідставність застосування зазначених заходів забезпечення позову та порушення його майнових інтересів та майнових інтересів інших стягувачів у вигляді недоотримання заборгованості у розмірі більш ніж 2 500 000 грн.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи заяви підтримала, просила її задовольнити, в своїх поясненнях суду послалась на обставини, викладені в заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову по справі № 264/7893/19. Пояснила, що ухвала Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 13.12.2019 року за своїм змістом не зупиняє виконавче провадження щодо стягнення з ТОВ «АЗОВБЕТОН» заборгованості на користь стягувачів, а лише в межах, встановлених законом, призупиняє один із засобів задоволення таких вимог. Крім цього, вказала, що посилання з аявника на скасування арешту майна ТОВ «АЗОВБЕТОН» в межах кримінального провадження № 120180500000146 не стосується змісту позовних вимог та не може бути підставою скасування заходів забезпечення позову. В задоволенні заяви просила відмовити.

Представник відповідача ТОВ «Азовбетон» Косенко С.С. в судовому засіданні дав пояснення, аналогічні поясненням представника позивача ОСОБА_2 . Крім цього, вважає, що ОСОБА_3 не є особою, яка має право на звернення до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, просив у задоволенні заяви відмовити.

Суд, заслухавши пояснення та доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності вважає, що заява ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Заявник аргументує безпідставність вжиття заходів забезпечення позову тим, що 09 грудня 2019 року в межах справи № 264/4987/19 слідчим суддею Іллічівського районного суду міста Маріуполя скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2019 року в межах кримінального провадження № 120180500000146.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач дізналася про наявність арешту майна, накладеного в межах іншого кримінального провадження ухвалою слідчого судді Іллічівського районного суду Донецької області в іншій справі, у якості доказу долучила Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

З огляду на викладене, посилання Заявника на скасування арешту майна ТОВ «АЗОВБЕТОН» в межах кримінального провадження № 120180500000146 не стосується змісту позовних вимог та не може бути розцінено як підставу скасування заходів забезпечення позову по даній справі.

Також, заявником зазначено про неврахування судом інтересів кредиторів зведеного виконавчого провадження № 56145883, які внаслідок вжиття заходів забезпечення позову не отримують належні їм грошові кошти в розмірах, визначених рішеннями судів загальної та господарської юрисдикції, посилаючись на приписи Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані:

повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця;

номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень;

повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ – для юридичних осіб;

форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною);

вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті);

найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні;

відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 – 10 розділу ІІІ цього Порядку);

місцезнаходження майна (для нерухомого майна – точна поштова адреса, для рухомого – адреса зберігача);

відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса);

відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек);

вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»;

реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів;

адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця;

фото- та/або відеоматеріали;

кваліфікований електронний або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

Відповідно до п.1 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку:

- зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);

- сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна та розподіляється Організатором відповідно до пункту 2 розділу III цього Порядку;

- різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової.

Відповідно до п.3 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, у разі якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода за організацію та проведення електронних торгів) від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу Х цього Порядку, з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронних торгів визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно.

Відповідно до ч.5 та ч.6 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на зазначені норми законодавства України, суд дійшов висновку про наявність реальної загрози інтересів Позивача, яку на момент подання заявки на участь в електронних торгах з реалізації майна боржника та сплати нею гарантійного внеску, не повідомили про наявність існуючих обтяжень майна, що реалізується на електронних торгах в системі «СЕТАМ», що фактично, у випадку сплати нею різниці між ціновою пропозицією та сплаченим гарантійним внеском та інших передбачених законом платежів, унеможливлює належну реєстрацію її права власності на придбане майно у встановленому законом порядку, а, у випадку відмови від оплати за придбане майно та інших передбачених законом платежів, призводить до втрати нею її особистих грошових коштів.

Стосовно порушення майнових інтересів кредиторів у виконавчому провадженні суд не погоджується з доводами Заявника. За результатами розгляду справи, у випадку задоволення позовних вимог Позивача, електронні торги буде визнано недійсними, що у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження», призведе до оголошення повторної процедури торгів з реалізації майна боржника або передачі майна безпосередньо кредиторам, а у випадку відмови у задоволенні позовних вимог, заходи забезпечення позову буде скасовано, процедуру торгів з реалізації майна боржника – відновлено та визначено переможцем наступного учасника торгів. У будь-якому випадку, майнові права кредиторів буде задоволено.

Суд також не приймає доводи заявника відносно того, що застосування заходів забезпечення позову фактично зупиняє виконання рішень Іллічівського районного суду по справі № 264/5562/17, постанови Донецького апеляційного суду по справі №264/5562/17, рішення Господарського суду Донецької області по справі № 905/2785/17, рішення Господарського суду Донецької області по справі № 905/2787/17, рішення Господарського суду Донецької області по справі №905/2788/17, оскільки застосування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 13.12.2019 року призупиняє реалізацію окремого майна боржника до винесення рішення по справі. Проте, законодавством України, регулюючим примусове виконання рішень, передбачено також інші засоби задоволення вимог стягувачів у виконавчому провадженні, зокрема, реалізація іншого майна, примусове стягнення грошових коштів з банківських рахунків боржника тощо.

Ухвала Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 13.12.2019 року за своїм змістом не зупиняє виконавче провадження щодо стягнення з ТОВ «АЗОВБЕТОН» заборгованості на користь стягувачів, а лише в межах, встановлених законом, призупиняє один із засобів задоволення таких вимог.

Суд не погоджується також з доводами Заявника на необхідність розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

Так, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи передбачені законодавством особливості щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.

Викладене узгоджується з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, які відносяться до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.

Отже така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України "Про виконавче провадження", Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Враховуючи, що цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Кальміуського ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ в Донецькій області, ТОВ «АЗОВБЕТОН» та ДП «СЕТАМ», треті особи ОСОБА_3 , ТОВ «Азовбуд - Лідер» про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна боржника не розглянута, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а заявником не доведено відсутність причин для їх подальшого застосування або зміну обставин, що зумовили їх застосування, суд вважає, що підстав для скасування заходів забезпечення позову не має, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Згідно ч.6ст.158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих Ухвалою Іллічівського районного суду від 13.12.2019 року у справі № 264/7893/19 за позовом ОСОБА_4 до Кальміуського ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ в Донецькій області, ТОВ «АЗОВБЕТОН» та ДП «СЕТАМ», треті особи ОСОБА_3 , ТОВ «Азовбуд - Лідер» про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна боржника - залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст ухвали виготовлено 14 січня 2020 року.

Суддя: О. О. Мушкет