Рішення № 86879756, 09.01.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/857/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі Мельник В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до Комунального підприємства "Березнекомуненергія" (34600, Рівненська область, м. Березне, вул. Ціолковського, буд.2А, код ЄДРПОУ 30717503)

про стягнення 18 801,49 грн..

За участю представників сторін:

від позивача: Конопліцький І.В.;

від відповідача: Боротюк О.О..

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз`яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 35,37 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту Позивач, АТ "НАК "Нафтогаз України", Товариство) звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Комунального підприємства "Березнекомуненергія" (далі по тексту Відповідач, КП "Березнекомуненергія", Підприємство) про стягнення в сумі 18 801,49 грн..

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що між сторонами був укладений Договір №3866/1617-БО-28 від 28.10.2016 року постачання природного газу ( далі по тексту Договір), на підставі якого Позивач поставив Відповідачу природний газ. Однак взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого газу Відповідач не виконав, внаслідок чого Позивачем нараховано 3% річних у розмірі 2609,78 грн. за період 26.11.2016 р. по 29.11.2018 р., пені в розмірі 7198,14 грн. за період з 26.01.2017 р. по 12.10.2017 р., та інфляційні втрати у розмірі 8993,57 грн. за період 01.05.2017 р. по 31.10.2018 р., всього разом Позивач просить стягнути з Відповідача 18801,49 грн..

Ухвалою господарського суду від 05.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/857/19. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду на 09.01.20 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позов суду не надав. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, при цьому послався не те, що Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 року затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки. Відповідно до вказаного Порядку відповідачем відкрито розподільчі рахунки із спеціальним режимом, з яких безпосередньо банком здійснюється оплата за використаний природний газ. Кошти розподіляються автоматично банком від їх надходження і підприємство немає будь-якої змоги їх коригувати.

Відтак представник відповідача стверджує, що Підприємство не впливає на перерахунок коштів постачальнику газу, і що вина Підприємства в несвоєчасній оплаті вартості природного газу отриманого від позивача відсутня.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

28 жовтня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (нова назва Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), як Постачальник та Комунальне підприємство "Березнекомуненергія", як Споживач, уклали Договір №3866/1617-БО-28 постачання природного газу (далі по тексту Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року природний газ обсягом до 485 тис. куб. м (чотириста вісімдесят п`ять тисяч куб. м).

Відповідно до п. 3.4. Договору приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно п. 5.2. Договору, з урахуванням додаткових угод №1 від 28.10.2016р., №2 від 22.11.2016р., №3 від 30.12.2016р. до Договору від 28.10.2016 р. №3866/1617-БО-28 ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим Договором з 01.10.2016 року становить 7099,20 грн. з ПДВ; з 01.11.2016 року ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим Договором становить 8182,80 грн. з ПДВ; з 01.12.2016 року ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим Договором становить 8577,60 грн. з ПДВ, з 23.12.2016 року ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим Договором становить 5930,40 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання Договору Постачальник з 1 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року поставив, а Споживач отримав природний газ на суму 2 393 001,45 грн..

Факт приймання-передачі природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2016 року на суму 217306,51 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 30листопада 2016року на суму 464349,35 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2016 року на суму 560990,33 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2017 року на суму 482793,86 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2017 року на суму 396631,08 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2017 року на суму 270930,32 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем заборгованість за поставлений природний газ було погашено в повному обсязі 30.11.2018 року.

Необхідно зазначити, що Споживачем розрахунки за поставлений природний газ проводились з порушенням п. 6.1 Договору.

Враховуючи порушення Відповідачем термінів виконання грошових зобов`язань за Договором №3866/1617-БО-28 постачання природного газу від 28 жовтня 2016 року, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Відповідача 7198,14 грн. пені (за період з 26.01.2017 р. по 25.10.2017 р.), 2609,78 грн. 3% річних (за період з 26.01.2016 р. по 29.11.2018 р.), 8993,57 інфляційних втрат (за період з 01.05.2017 р. по 31.10.2018 р.) згідно доданого розрахунку.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 Договору встановлено відповідальність за невиконання Споживачем умов п. 6.1 Договору щодо порядку оплати природного газу. Відповідно до вищевказаного пункту Договору, у разі невиконання Споживачем пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, пеню у розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Суд, здійснивши перерахунок нарахованих позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних втрат за вищевказані періоди прийшов до висновку, що надані позивачем розрахунки є вірними.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 7198,14 грн. пені (нарахованої за період з 26.01.2017 р. по 12.10.2017 р.), 2609,78 грн. 3% річних (нарахованих за період з 26.11.2016 р. по 29.11.2018 р.), 8993,57 інфляційних втрат (нарахованих за період з 01.05.2017 р. по 31.10.2018 р.) є законними та обґрунтованими, Відповідачем не спростованими, підтвердженими матеріалами справи, а відповідно такими що підлягають до задоволення.

Заперечення представника Відповідача, заявлені останнім у судовому засіданні, не грунтуються на договорі та законі з огляду на наступне.

Як уже зазначалося вище положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порядок та умови проведення розрахунків за природний газ встановлено розділом 6 Договору №3866/1617-БО-28 від 28.10.2016 року.

Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п/п 1 п. 6.2 Договору споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюється дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання".

Однак, п/п 2 п.6.2 Договору сторони узгодили, що в будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього Договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режим використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу.

Таким чином умовами Договору №3866/1617-БО-28 від 28.10.2016 року встановлено обов`язок споживача, яким у даному випадку є відповідач, своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ як коштами поточного рахунку із спеціальним режимом використання, так і іншими грошовими коштами, належними відповідачу.

Вказані умови Договору кореспондуються з нормами статей 525, 526, 692 ЦК України, 193 ГК України в частині виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відтак, з огляду на вищевказані норми договору та закону у відповідача існує зобов`язання своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за отриманий за Договором №3866/1617-БО-28 від 28.10.2016 року природний газ.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що Позивач довів несвоєчасність виконання грошових зобов`язань по оплаті за природний газ зі сторони Відповідача згідно договору постачання природного газу №3866/1617-БО-28 від 28.10.16р., а Відповідач вказаних обставин належними та достатніми доказами не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Березнекомуненергія" (34600, Рівненська область, м. Березне, вул. Ціолковського, буд.2А, код ЄДРПОУ 30717503) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) борг у загальній сумі 18 801 грн. 49 коп., у тому числі: 11 597 грн. 49 коп. пені; 2 426 грн. 87 коп. три проценти річних, 3492 грн. 61 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Березнекомуненергія" (34600, Рівненська область, м. Березне, вул. Ціолковського, буд.2А, код ЄДРПОУ 30717503) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано "14" січня 2020 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.