Ухвала суду № 86879753, 14.01.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

14.01.2020 Справа № 917/2012/19

Суддя Киричук О.А., розглянувши матеріали

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БАК УКРАЇНА», вул. Генерала Вітрука, 12, м. Київ, 03115, Код ЄДРПОУ 42079874

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПМ», Вул. Соборності, 54, оф. 310, м. Полтава, 36014, Код ЄДРПОУ 37061493

про стягнення 2 034 964,08 грн.

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БАК УКРАЇНА» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПМ» про стягнення 2 034 964,08 грн. заборгованості за Договором субпідряду №1912/с/є - 143 від 19 грудня 2018 року, у тому числі: пеня у розмірі 1 179 347,48 грн, штраф у розмірі 825 543,24 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.11.2019р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 10.12.19, викликати учасників справи у підготовче засідання, запропонувати відповідачам протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.12.2019р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 14.01.20, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження, викликати учасників справи в підготовче засідання.

При розгляді матеріалів справи суд встановив, що позовну заяву, що розглядається в даній справі, подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 11, ч. 13 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.12.2019р. суд постановив залишити позовну заяву без руху, надати позивачу строк до 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви у наступний спосіб: подати до суду доказ сплати судового збору за позовом про 2 034 964,08 грн. заборгованості за Договором субпідряду №1912/с/є - 143 від 19 грудня 2018 року, попередити позивача про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків; інакше - позовна заява залишається без розгляду.

Із рекомендованого повідомлення відділення поштового зв`язку про вручення поштового відправлення - ухвали господарського суду про залишення позовної заяви без руху вбачається, що позивач отримав зазначену ухвалу 13.12.2019 року, тобто термін на усунення недоліків позовної заяви закінчився 18.12.2019 року.

Позивачем вимог ухвали від 10.12.2019 у встановлений судом строк не виконано.

Разом з тим, суд зазначає, що від позивача 20.12.19 через канцелярію суду надійшла заява про відстрочення сплати судового збору з посиланням на скрутне матеріальне становище та фінансовий стан.

Відповідно до п.1 ст.8 "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв`язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення. У разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України. Суд не позбавлено права застосувати щодо одного й того самого заявника і за однією й тією ж його заявою (скаргою) як відстрочення, так і розстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати, причому зазначені дії можуть мати місце у різній послідовності (наприклад, спочатку відстрочення сплати судового збору, а потім зменшення його розміру, або навпаки - спочатку зменшення розміру судового збору, а згодом відстрочення його сплати) або в сукупності (зокрема, одночасне зменшення розміру судового збору і відстрочення його сплати). Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є врахування майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Поряд з цим, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення, звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із позовом, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Позивач, як заінтересована сторона, звертаючись до суду із проханням про відстрочення сплати судового збору, має належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.

Суд звертає увагу, що позивачем до заяви додані докази в обґрунтування доводів щодо скрутного матеріального становища. Водночас, сам факт скрутного матеріального становища підприємства позивача не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору у справі, так як надані докази не доводять неможливість сплати судового збору на момент звернення до господарського суду, інших доказів на підтвердження зазначеного суду не надано.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не подано належних і допустимих доказів наявності обставин, які свідчать про неможливість сплати судовий збір у встановленому Законом розмірі, на підставі чого суд відмовляє позивачу у задоволені клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статями 162, 176, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БАК УКРАЇНА» у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БАК УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПМ» про стягнення 2 034 964,08 грн. (вх.. №2297/19 від 18.11.2019) залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена у строки та порядку, визначеному розділом IV ГПК України.

Дата підписання ухвали 14.01.2020.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Суддя Киричук О.А.