Рішення № 86879469, 03.01.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2020 справа № 914/1616/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Львів

до відповідача: Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів

про: стягнення 175 597,00 грн. та визнання недійсною додаткової угоди,

В судове засідання з`явились:

від позивача: Рісний М.Б. - ордер на надання правничої допомоги № 1000986 від 08.10.2019 року.

від відповідача: Мельничук В.А. - ордер на надання правничої допомоги № 1001565 від 24.09.2019 року.

Обставини справи.

12.08.2019 року Дочірнє підприємство "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Львівській області про стягнення 175 597,00 грн. та визнання недійсною додаткової угоди.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.08.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк на усунення недоліків, допущених при поданні та оформленні позову.

На виконання вимог згаданої ухвали суду, 28.08.2019 року за вх. № 35425/19 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Суддя Долінська О.З. у період з 27.08.2019 по 06.09.2019 року перебувала у щорічній відпустці.

Відповідно до ч.3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 09.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.09.2019 року.

25.09.2019 року представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 39252/19.

25.09.2019 року представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 39320/19.

В підготовче засідання 25.09.2019 р. представник позивача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В підготовче засідання 25.09.2019 р. представник відповідача з`явився.

Ухвалою-викликом Господарського суду Львівської області суду від 25.09.2019 року, підготовче засідання відкладено на 09.10.2019 року.

07.10.2019 року представник позивача на адресу суду надіслав відповідь на відзив, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 41438/19.

09.10.2019 року представником відповідача подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 2743/19.

В підготовче засідання 09.10.2019 р. представник позивача з`явився.

В підготовче засідання 09.10.2019 р. представник відповідача з`явився. Заявив клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів і відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись із відповіддю на відзив, так як такої ще не отримав і надати відповідні заперечення.

Представник позивача не заперечив проти задоволення заявлених клопотань.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 09.10.2019 року, клопотання представника відповідача від 09.10.2019 року за вх. №2743/19 про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів - задоволено. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1616/19 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 13.11.2019 року.

08.11.2019 року представник відповідача через канцелярію суду подав заперечення на відповідь, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 46267/19.

13.11.2019 року представник позивача через канцелярію суду подав письмові пояснення, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 46931/19.

Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 13.11.2019 року, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.11.2019 р.

22.11.2019 року представник відповідача через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 48860/19.

Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 27.11.2019 року, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.12.2019 р.

04.12.2019 року представник позивача через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 50699/19.

В підготовче засідання 04.12.2019 р. представник позивача з`явився.

В підготовче засідання 04.12.2019 р. представник відповідача з`явився.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 04.12.2019 року, закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1616/19 до судового розгляду по суті на 18.12.2019 р.

В судове засідання 18.12.2019 р. представник позивача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

В судове засідання 18.12.2019 р. представник відповідача з`явився.

Ухвалою-викликом Господарського суду Львівської області суду від 18.12.2019 року, судове засідання відкладено на 27.12.2019 року.

26.12.2019 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про продовження строків для подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 54371/19.

В судове засідання 27.12.2019 р. представники сторін з`явилися.

Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 27.12.2019 року, оголошено перерву в судовому засіданні до 03.01.2020 р.

В судове засідання 03.01.2020 р. представник позивача з`явився. Позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просить позов задоволити повністю із підстав, викладених у позовній заяві, що підтверджені відповідними доказами у справі. Просить задоволити вх. № 34371/19 від 26.12.2019 року про продовження строків для подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат у справі № 914/1616/19 після ухвалення судового рішення.

В судове засідання 03.01.2020 р. представник відповідача з`явився. Проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, із врахуванням поданих ним доказів.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 03.01.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція позивача.

Дочірнє підприємство "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - позивач, підрядник) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Львівській області (надалі - відповідач, замовник) стягнення 175 597,00 грн. та визнання недійсною з моменту укладення додаткову угоду № 19 від 03.06.2019 року до Договору № 02-01/18 від 05.01.2018 року про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 - км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 05.01.2018 між Службовою автомобільних доріг у Львівській області (надалі - САД у Л/о; Відповідач), в особі в.о. начальника Служби Яблонського Юрія Васильовича, що діє на підставі Положення (надалі - Замовник), з однієї сторони, і Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - ДП «Львівський облавтодор»; Позивач) в особі директора Підприємства Боровця Петра Павловича, що діє на підставі Статуту (далі-Підрядник), з іншої сторони, разом - Сторони, уклали Договір підряду №02-01/18 про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 - км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області із додатковими угодами до нього, які є його невід`ємною частиною (надалі - Договір).

На виконання своїх договірних зобов`язань, ДП "Львівський облавтодор" виконало роботи (здійснило поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання) на автомобільних дорогах загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 - км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області, у період серпень-листопад (включно) 2018 року (виконання робіт яких є предметом Договору № 02-01/18 від 05.01.2018) із додатковими угодами, що підтверджується доданими доказами у справі про їх виконання.

Як стверджує позивач, вищезгадані акти форми КБ-2в за серпень-листопад 2018 року на суму 175 597,00 грн надавались відповідачу для перевірки їх фізичних та вартісних показників, проте не були оплачені. Враховуючи, що договором не встановлено конкретного строку для здійснення відповідачем оплати та з метою досудового врегулювання спору, ДП "Львівський облавтодор" звернулось до відповідача з вимогою (в порядку ст. 530 ЦК України) від 20.09.2018 року, вимогою від 25.10.2018 року та вимогою від 28.12.2018 року, разом з якою повторно надало відповідачу акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень-листопад 2018 року на суму 175 597,00 грн (у двох примірниках) для підписання скріплення їх печаткою та здійснення оплати. Вказані вимоги разом з додатками були отримані замовником, а саме:

- вимога (в порядку ст. 530 ЦК України) від 20.09.2018 року, отримана відповідачем 01.10.2018 року, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором № 7905309075453;

- вимога (в порядку ст. 530 ЦК України) від 25.10.2018 року, отримана відповідачем 09.11.2018 року, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором № 7901907339427;

- вимога (в порядку ст. 530 ЦК України) від 28.12.2018 року, отримана відповідачем 08.01.2019 року, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором № 7905309326456.

Поряд з цим, на адресу ДП «Львівський облавтодор» надійшло ряд листів від відповідача, з приводу вимог про сплату заборгованості по Договору № 02-01/18 від 05.01.2018 року, копії яких додано до позовної заяви.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав своїх зобов`язань, не оплатив виконані роботи (надалі послуги), а тому, станом на день підписання даної позовної заяви заборгованість САД у Л/о перед ДП «Львівський облавтодор» за виконані роботи (надані послуги) протягом періоду серпень-листопад 2018 року за Договором № 02-01/18 із додатковими угодами до нього, становить 175 597,00 грн, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

У період з 05.01.2018 по 03.06.2019 між САД у Л/о та ДП «Львівський облавтодор» було укладено ряд додаткових угод (загальна кількість 19) до Договору

№ 02-01/18 від 05.01.2018 про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська 38+838 -км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області.

03.06.2019 між Позивачем та Відповідачем було підписано Додаткову угоду

№ 19 до Договору № 02-01/18 від 05.01.2018 про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська 38+838 -км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області (надалі - Додаткова угода

№ 19).

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна цього Договору становить - 85 684 832,40 (вісімдесят п`ять мільйонів шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дві) гривень 40 копійок, з врахуванням ПДВ - 14 280 805,40 грн. та підтверджується Договірною ціною, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 4).

Поряд з цим, п.1 Додаткової угоди № 19 передбачено, що сторони Договору погоджують зменшити обсяги закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника виклавши п. 3.1. Договору в наступній редакції: « 3.1. Ціна цього Договору становить - 11 121 026,80 (одинадцять мільйонів сто двадцять одну тисячу двадцять шість) гривень 80 копійок з врахуванням ПДВ - 1 853 504,47 грн. …».

При цьому, підрядні роботи за Договором виконувались у період серпень-листопад 2018 року, а положення Договору можливості односторонньої зміни його ціни не передбачають.

Відтак, склалась ситуація, за якої ціна Договору була змінена після його фактичного виконання з боку ДП «Львівський облавтодор».

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається з п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», правочин (за даних конкретних умов - Додаткова угода № 19 від 03.06.2019 до Договору) може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Частиною 3 ст. 632 ЦК України визначено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Таким чином, Додаткова угода № 19 від 03.06.2019 до Договору укладена всупереч ч. 3 ст. 632 ЦК України. Наведена правова позиція узгоджується з практикою Вищого господарського суду України, зокрема постановою від 08.10.2013 у справі

№ 910/5535/13.

Як наслідок, Додаткова угода № 19 від 03.06.2019 до Договору № 02-01/18 від 05.01.2018 про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська 38+838 -км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області на думку позивача, підлягає визнанню недійсною з підстав її невідповідності положенням ч. 3 ст. 632 ЦК України.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги зазначив, що Служба автомобільних доріг є неприбутковою організацією, одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, відповідно до Положення про Службу автомобільних доріг у Львівській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 12.09.2016 № 277.

Так, у позовній заяві вказано, що у зв`язку із неоплатою Службою вартості виконаних протягом серпня-листопада 2018р. підрядних робіт, позивач був змушений звертатись з вимогами: від 20.09.2018р. - про оплату робіт виконаних у серпні 2018р.; від 25.10.2018р. - про оплату робіт виконаних у вересні 2018р.; від 28.12.2018р. - про оплату робіт виконаних у жовтні-листопаді 2018р.

Однак, такі підстави оплати як «Вимога» Договором не передбачені.

Як зазначає відповідач, долучені до матеріалів справи Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 не можуть вважатись належними підставами для розрахунків, оскільки не відповідають вимогам встановленим не те, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не підписані обома сторонами, а й вимогам, які ставляться до їх складення.

До матеріалів справи позивачем додано лише копію підписаної з боку заступника керівника Служби довідки КБ-3 до Акту за серпень 2018р. на суму 36 770 грн. Між тим, у матеріалах справи відсутні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф.№ КБ-3) до інших наданих Актів ф.Кб-2в, а жоден з долучених актів виконаних будівельних робіт не містить печатки Служби, як того вимагає форма відповідного документа.

Відповідач також звертає увагу на те, що спірні акти виконаних будівельних робіт, окрім Акту за жовтень 2018р. на суму 7 591 грн. містять підписи інспектора Служби. Однак, з огляду необхідність підтвердження факту прийняття обсягів робіт саме шляхом оформлення Довідок КБ-3 за підписом керівника чи заступника керівника Служби, роботи не можна вважати прийнятими у розумінні визначеному Договором та законом.

Крім того, відповідач зазначає, що на прямому зв`язку можливості виконання позивачем підрядних робіт із обсягом їх замовлення зі сторони Служби, що визначається у планах завданнях та Дефектних актах. Виключно до одного Акту (за серпень 2018р. на суму 36 770 грн.) позивачем додано такий Дефектний акт, із визначеними обсягами виконання робіт. А отже, роботи відображені у всіх інших Актах не доводились Службою позивачу до виконання. З цього - такі роботи, які, якщо і виконані - то не в межах Договору № 01-02/18 від 05.01.2018р. про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-09 Тернопіль - Львів - Рава-Руська, км 38+838 - км 111+634, Р-39 Броди - Тернопіль, км 0+000 - км 31+586, Львівської області.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що умовою розрахунку між Сторонами за надані послуги є наявність підписаних уповноваженими представниками сторін ф.№ КБ-2в і ф.№ КБ-3, відповідач вважає, що позовні вимоги є передчасними.

На думку відповідача, він належно виконав свої зобов`язання щодо здійснення оплати за послуги, надані у 2018 році відповідно до умов договору, а відтак у Служби автомобільних доріг у Львівській області відсутні правові підстави для виникнення зобов`язань за договором щодо оплати акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень-листопад 2018 року, оскільки позивачем неналежно виконано свої договірні зобов`язання згідно з договором, зокрема щодо надання усіх необхідних документів, які є підставою для оплати замовником за надані послуги, та щодо своєчасності подання акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в для здійснення оплати. Таким чином, відповідач вважає, що позовна вимога про стягнення 175 597, 00 грн є безпідставною, необгрунтованою та не підлягає до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про визнання недійсною з моменту укладення Додаткової угоди № 19 від 03.06.2019р. до Договору № 01-02/18 від 05.01.2018р., то відповідач зазначає наступне.

Як на підставу позовних вимог про визнання угоди недійсною ДП «Львівський облавтодор» посилається на норму ч.І ст.203 ЦК України, вказуючи, що оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним з огляду на те, що він суперечить ч.3 ст.632 ЦК України, оскільки цим правочином змінено ціну договору після його виконання.

Однак, відповідно до п.10.1 Договору, він набирає чинності з 11.01.2018р. і діє до 31.12.2018р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов 'язань.

Виходячи із змісту норм ст. 509 та ст.599 ЦК України, виконанням договору є повне виконання зобов`язань, які ним покладені на обох сторін.

Як вбачається із правової позиції та позовних вимог ДП «Львівський облавтодор», позивач наполягає та доводить факт не повного виконання своїх зобов`язань Службою автомобільних доріг у Львівській області, у зв`язку із не проведенням оплати вартості підрядних робіт в розмірі 175 597 грн.

Таким чином, на думку відповідача, Договір не може вважатись виконаним, а отже - застосування позивачем ч.3 ст.632 ЦК України є неправильним, а позовні вимоги виключають одна іншу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оглянувши і оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи із таких мотивів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Як встановлено судом, 05.01.2018 між Службовою автомобільних доріг у Львівській області і Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» укладено Договір підряду №02-01/18 про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 - км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області (надалі - Договір). В подальшому між сторонами було укладено 19 додаткових угод до вказаного договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.1. Договору, підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надавати в установлений цим Договором термін послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 - км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області, згідно Технічної специфікації викладеної в тендерній документації, а Замовник зобов`язується прийняти згідно із цим Договором та чинним законодавством України належним чином надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі находження коштів на його рахунок передбачених на ці цілі.

Згідно із п. 1.2. Договору, найменування послуг: «ГБН Г.1-218-182:2011, СОУ 42.1-37641918-105:2013, (45233142-6 Ремонт доріг) - Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 - км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області.

Як слідує з п.1.3. Договору, протяжність автомобільних доріг згідно предмету даного Договору становить - 104,4 км. Перелік доріг, що доручаються Підряднику для надання послуг за предметом Договору, визначений Додатком 1, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 1.4. Договору, Підрядник приймає від Замовника право на надання послуг/виконання робіт з поточного дрібного ремонт та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 - км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області, технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень, що знаходяться на балансі Замовника, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про дорожній рух».

Замовник передає для надання послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільні дороги загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 - км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області, а Підрядник приймає дані автомобільні дороги протяжністю - 104,4 км (Додаток № 1 до Договору підряду № 02-01/18 від 05.01.2018).

Як встановлено судом, укладений сторонами правочин є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як договору підряду, так і договору про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ст. 889 ЦК України, замовник зобов`язаний оплатити підрядникові проведені роботи. Оплата робіт здійснюється відповідно до встановленої договором ціни.

У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Сторони погодили, що розрахунки між замовником та підрядником проводяться після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати замовником наданих послуг. Замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги. Представник замовника на протязі п`яти робочих днів відповідно до погодженого сторонами графіку здачі виконаних обсягів робіт перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт, в межах виділених бюджетних асигнувань (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.6 договору передбачено, що фінансові зобов`язання за договором виникають при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Оплата послуг проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок Замовника за фактично виконані обсяги робіт згідно ф.КБ-2в та ф.КБ-3.

Відповідно до п. 4.9. договору, у разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за надані послуги здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника є моментом настання строку виконання зобов`язання за даним договором в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, при умові наявності підписаних сторонами ф.КБ-2в та ф.КБ-3.

Термін надання послуг: з 11.01.2018 по 31.12.2018 згідно з Графіком надання послуг (Додаток № 5), що є невід`ємною частиною Договору (п. 5.1. Договору).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що місце надання послуг: автомобільні дороги загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 - км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області.

Крім того, в Графіку надання послуг (Додаток № 5 до Договору підряду № 02-01/18) зазначається вид послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільної дороги.

Більше того, 29.12.2018 була укладена Додаткова угода № 16 до Договору із змісту якої слідує: « 1. Сторони Договору погоджують продовжити дію даного Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2019 року… 2. В усьому іншому, що не передбачено цією Додатковою угодою, Сторони керуються умовами Договору».

Підрядник зобов`язаний забезпечити надання послуг у терміни (строки) встановлені даним Договором (п. 6.3. Договору).

Крім того, згідно з п. 6.3. Договору підрядник зобов`язаний: забезпечити надання послуг, якість яких відповідає вимогам даного Договору, будівельним нормам та діючим національним стандартам.

Відповідно до пункту 6.3.1. Договору передбачено інші обов`язки підрядника, а саме:

- виконувати послуги в порядку встановленому Договором згідно з діючими нормативними документами, забезпечувати безперервний безпечних рук транспорту, цілісність дороги та споруд на ній в межах фінансування;

якісно та своєчасно виконати послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг відповідно до вимог нормативних актів визначених у п. 2.1. цього Договору та інших актах, виконання яких є обов`язковим;

- вживати заходи щодо запобігання аварій на інженерних спорудах, загрози виникнення сезонних деформаціях і ліквідації наслідків стихійного лиха;

- відповідно до нормативних актів забезпечувати безпечні умови руху транспортних засобів в складних кліматичних умовах в порядку встановленому Договором;

Відповідно до п. 7.2.1. Договору, Підрядник несе відповідальність в тому числі за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконані послуг, що призвели до дорожньої-транспортної пригоди.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП "Львівський облавтодор" виконало на користь відповідача роботи (надало послуги) на автомобільних дорогах загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 - км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області у період серпень-листопад 2018 року, які є предметом договору, що підтверджується актом виконаних підрядних робіт форми КБ-2в на загальну суму 175 597, 00 грн.

Як встановлено судом, вищезгадані акти форми КБ-2в за серпень-листопад 2018 року на суму 175 597, 00 грн представник відповідача підписав, однак докази його оплати відповідачем до матеріалів справи не подані.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що договором не встановлено конкретного строку для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт та з метою досудового врегулювання спору, ДП "Львівський облавтодор" звернулось до відповідача з На виконання своїх договірних зобов`язань, ДП "Львівський облавтодор" виконало роботи (здійснило поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання) на автомобільних дорогах загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 - км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області, у період серпень-листопад (включно) 2018 року (виконання робіт яких є предметом Договору № 02-01/18 від 05.01.2018) загальною вартістю 175 597,00 грн.

Як стверджує позивач, вищезгаданий акт форми КБ-2в за серпень-листопад 2018 року на суму 175 597,00 грн надавався відповідачу для перевірки фізичних та вартісних показників, був підписаний його представником, проте не був оплачений. Враховуючи, що договором не встановлено конкретного строку для здійснення відповідачем оплати та з метою досудового врегулювання спору, ДП "Львівський облавтодор" звернулось до відповідача з вимогою (в порядку ст. 530 ЦК України) від 20.09.2018 року, вимога від 25.10.2018 року та вимога від 28.12.2018 року, разом з якою повторно надало попередньо підписаний представником відповідача акт приймання виконаних будівельних робіт за серпня-листопада 2018 року на суму 175 597,00 грн (у двох примірниках) для скріплення їх печаткою та здійснення оплати. Вказані вимоги разом з додатками були отримані замовником, а саме:

- вимога (в порядку ст. 530 ЦК України) від 20.09.2018 року, отримана відповідачем 01.10.2018 року, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором № 7905309075453;

- вимога (в порядку ст. 530 ЦК України) від 25.10.2018 року, отримана відповідачем 09.11.2018 року, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором № 7901907339427;

- вимога (в порядку ст. 530 ЦК України) від 28.12.2018 року, отримана відповідачем 08.01.2019 року, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором № 7905309326456.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги зазначив, що у Служби автомобільних доріг у Львівській області відсутні правові підстави для виникнення зобов`язань за договором щодо оплати акта приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень-листопад 2018 року, оскільки позивачем неналежно виконано свої договірні зобов`язання згідно з договором, зокрема щодо надання усіх необхідних документів, які є підставою для оплати замовником за надані послуги, та щодо своєчасності подання акта приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в для здійснення оплати. Таким чином, відповідач вважає, що позовна вимога про стягнення 175 597,00 грн є безпідставною, необгрунтованою та не підлягає до задоволення, оскільки обов`язок щодо здійснення оплати за послуги надані у 2018 році відповідно до умов договору відповідачем у 2018 році виконаний, а відтак зобов`язання від є припиненим.

Згідно з п. 6.1. договору, замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином надані послуги в порядку, передбаченому розділом 4 цього договору; приймати надані послуги згідно з актом прийняття виконаних робіт (форма КБ-2) за умови дотримання підрядником п. 2.1. договору.

Пункт 6.3.1. договору передбачає, що замовник повинен відповідно до актів виконаних робіт здійснювати оплату за виконані послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг і заходах, пов`язаних із забезпеченням безпечних умов руху транспортних засобів на дорогах, відповідно актів дефектів в межах забезпечених фінансуванням.

Факт виконання робіт на суму 175 597,00 грн підтверджується: Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3; Актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2В; Підсумковими відомостями ресурсів щодо вказаних актів та відповідною первинною документацією, що міститься в матеріалах справи.

У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання підрядником робіт по договору. Не представлено до матеріалів справи також докази виявлення замовником допущених у роботі відступів від умов договору, не подано доказів відмови відповідача від підписання наданих позивачем актів чи висловлення будь-яких зауважень щодо відсутності додатків до таких актів, щодо вартості виконаних робіт чи щодо наявності будь-яких інших недоліків у строки, передбачені умовами п. 4.1 договору та ст.853 ЦК України.

При цьому: 1) Акти підписані представниками Замовника; 2) САД у Л/о не заперечує того, що підписані Акти форми №КБ-2 містять підписи саме їхніх працівників, а не інших осіб; 3) Акти форми №КБ-2В не містять жодних зазначень про будь-які недоліки чи недотримання чинних будівельних норм і стандартів; 4) замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних послуг та призначає свого представника, який постійно контролює надані послуги (п. 2.3. Договору); 5) в матеріалах справи № 914/1616/19 відсутні будь-які письмові приписи встановленої форми (Додаток № 2 до Договору).

Складені позивачем акти підтверджують виконання ним як підрядником робіт на загальну суму 175 597,00 грн. і оплата виконаних належним чином робіт не ставиться в залежність від підписання актів іншою стороною. Відсутність довідок про вартість виконаних будівельних робіт не свідчить про невиконання підрядником робіт, зазначених в актах, і також не звільняє замовника від обов`язку оплати, адже підставою для оплати виконаних робіт є акт, який є первинним документом і який засвідчує факт здійснення господарської операції.

Заперечення відповідача стосовно ненадання підрядником "Підсумкової відомості ресурсів", яка є одним із обов`язкових документів для здійснення оплати, є безпідставними, оскільки в акті вказано найменування робіт і витрати на виконання робіт, виокремлено прямі витрати, загальновиробничі витрати, кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд, додаткові витрати при виконанні будівельних робіт у зимовий (літній) період, інші супутні витрати, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, кошти на покриття додаткових витрат, а в примітках до акту вказано про визначення вартості ресурсів за фактичними витратами. Відповідно, підписуючи акти, замовник ознайомлювався з відповідними відомостями та повинен був перевіряти їх, як це передбачено п.4.2 договору.

Щодо заперечень відповідача про недотримання строку надіслання йому акту, суд зазначає, що надіслання позивачем відповідачу акту не у строки, визначені договором - не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, не звільняє замовника від обов`язку оплати прийняття робіт після підписання актів і отримання вимоги підрядника про здійснення оплати.

Відповідно до п. 6.1. договору, підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за виконані послуги.

Станом на час розгляду справи відповідач доказів погашення заборгованості до суду не надав, отже, вимога про стягнення з відповідача 175 597, 00 грн заборгованості є обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

У період з 05.01.2018 по 03.06.2019 між САД у Л/о та ДП «Львівський облавтодор» було укладено ряд додаткових угод (загальна кількість 19) до Договору

№ 02-01/18 від 05.01.2018 про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська 38+838 -км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області, в тому числі, 03.06.2019 між Позивачем та Відповідачем було підписано Додаткову угоду № 19 до Договору № 02-01/18 від 05.01.2018 про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська 38+838 -км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області (надалі - Додаткова угода № 19), які є невід`ємною частиною Договору № 02-01/18 від 05.01.2018 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна цього Договору становить - 85 684 832,40 (вісімдесят п`ять мільйонів шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дві) гривень 40 копійок, з врахуванням ПДВ - 14 280 805,40 грн. та підтверджується Договірною ціною, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 4).

Поряд з цим, п.1 Додаткової угоди № 19 передбачено, що сторони Договору погоджують зменшити обсяги закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника виклавши п. 3.1. Договору в наступній редакції: « 3.1. Ціна цього Договору становить - 11 121 026,80 (одинадцять мільйонів сто двадцять одну тисячу двадцять шість) гривень 80 копійок з врахуванням ПДВ - 1 853 504,47 грн. …».

При цьому, підрядні роботи за Договором виконувались у період серпень-листопад 2018 року, а положення Договору можливості односторонньої зміни його ціни не передбачають.

Відтак, склалась ситуація, за якої ціна Договору була змінена після його фактичного виконання робіт (послуг) з боку ДП «Львівський облавтодор».

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність па підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається з п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», правочин (за даних конкретних умов - Додаткова угода № 19 від 03.06.2019 до Договору) може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Частиною 3 ст. 632 ЦК України визначено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Таким чином, Додаткова угода № 19 від 03.06.2019 до Договору укладена всупереч ч. 3 ст. 632 ЦК України. Наведена правова позиція узгоджується з практикою Вищого господарського суду України, зокрема постановою від 08.10.2013 у справі

№ 910/5535/13.

Як наслідок, Додаткова угода № 19 від 03.06.2019 до Договору № 02-01/18 від 05.01.2018 про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська 38+838 -км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000-км 31+586, Львівської області підлягає визнанню недійсною з підстав її невідповідності положенням ч. 3 ст. 632 ЦК України.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

По-перше, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України). По-друге, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).Відповідно до ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. У випадку порушення грошового зобов`язання не можна вважати обгрунтованими доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобов`язань, взятих на себе за договором.

Окрім цього, за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України", відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

З огляду на викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають до задоволення повністю. Відповідач в свою чергу не довів суду належними і допустимими доказами протилежного.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

До суду 26.12.2019 року надійшла заява від позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, до якої позивач зазначає що враховуючи неможливість надання всі доказів понесення судових витрат до прийняття рішення по суті, позивач просить продовжити строк для подання таких доказів та прийняти рішення по стягненню витрат на професійну правничу допомогу після прийняття рішення по суті на підставі наданих позивачем доказів в строк передбачений ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити судове засідання для розгляду питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсною з моменту укладення Додаткову угоду № 19 від 03.06.2019 до Договору № 02-01/18 від 05.01.2018 про закупівлю послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення: М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська км 38+838 км 111+634; Р-39 Броди-Тернопіль, км 0+000 - км 31+586, Львівської області.

3. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Львівській області (79053, м, Львів, вул. В. Великого, 54, ідентифікаційний код 25253009) на користь Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54, ідентифікаційний код 31978981) заборгованість у розмірі 175 597,00 грн та 4 554,96 грн - понесених витрат на сплату судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання судових витрат на 14.01.2020р. на 09 год 30 хв. Позивачу в строк до 13.01.2020 р. надати докази фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

6. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 13.01.2020 року.

Суддя Долінська О.З.