Рішення № 86879460, 09.01.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

09 січня 2020 року Справа № 913/606/19

Провадження №1/913/606/19

За позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 42976 грн. 69 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Насібулліна Н.Р.

Представники не викликались

Суть спору: про стягнення заборгованості за кредитом за договором б/н від 23.06.2017 в розмірі 21127 грн. 85 коп., 9422 грн. 24 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 4000 грн. 60 коп. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 8426 грн. 60 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

При відкритті провадження у справі судом встановлено, що 26.04.2018 відповідачем була припинена підприємницька діяльність, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 23830060003012160, тому відповідачем у справі є фізична особа ОСОБА_1 , оскільки на час спірних правовідносин вона мала статус ФОП.

Так, визначаючи суб`єктний склад сторін у справі, суд виходить з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України та правових висновків, зроблених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц та від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, в яких звертається увага на те, що для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

У постанові від 13.02.2019 Верховний Суд зазначив, що позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, 23.06.2017 фізичною особою-підприємцем Григор`євою Наталією Павлівною (клієнт, відповідач у справі) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (арк. справи 19), за умовами якої відповідач, приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Умови), що розміщені на сайті ПАТ КБ "Приватбанк" (банк, позивача у справі) www.pb.ua.

За умовами пункту 1 цієї Анкети-заяви істотними умовами кредитного договору є: 1.1. Вид кредиту: строковий.

1.2. Розмір кредиту: визначається ПриватБанком, вказується у про файлі Позичальника на сайті kub.pb.ua.

1.3. Строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.

1.4. Проценти (комісія) за користування кредитом: 2 % в місяць від початкового розміру кредиту.

1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 Заяви, проценти за користування кредитом становлять 4 % на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. Укладення кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку розмістити у мережі Інтернет відомості про його бізнес-проект, за яким банк надає кредит.

Матеріалами справи підтверджено, що Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ" підписано із використанням електронного цифрового підпису відповідача, на який видано сертифікат АЦСК ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", зі строком дії до 12.10.2017.

До матеріалів справи позивач додав примірник Витягу з Умов та правил надання банківських послуг", зокрема, розділ 3.2.8. Умов та правил надання кредиту "Кредит КУБ" (затверджений на засіданні Правління АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 09.02.2017, протокол №10).

На виконання умов кредитного договору б/н від 23.06.2017 позивачем 30.06.2017 перераховано на поточний рахунок відповідача (позичальника) кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується відповідними виписками по рахунку відповідача.

Відповідачем на виконання умов договору було сплачено 28872,15 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором позивач нарахував відповідачу станом на 26.09.2019 заборгованість у загальній сумі 42976,69 грн, яка складається з 21127,85 грн заборгованості за кредитом, 9422,24 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно з п.п. 3.2.8.3.3 та 3.2.8.9.1. Умов, 4000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованими згідно з п.п.3.2.8.3.2 та 3.2.8.9. Умов та 8426,60 грн пені згідно з п. 3.2.8.10.1. Умов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 24.12.2019 проти позову заперечує в частині додаткових вимог з посиланням на неукладеність правочину, відсутність чіткої редакції Умов та Правил надання банківських послуг, правові позиції Верховного Суду у справах №№ 342/180/17, 444/9519/12, відсутність домовленості сторін про розмір штрафних санкцій.

Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження їх доводів, суд дійшов висновку про неповну обґрунтованість позову та його часткове задоволення з огляду на наступне.

Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, ст. 1054 цього Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 10561 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Згідно з ч. 2 вказаної статті, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що Анкета-заява відповідача, розділ 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг, Тарифи Приватбанку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із Заявою складають кредитний договір, свідчать про існування між сторонами у справі кредитних правовідносин, до яких застосовуються положення глави 71 ЦК України.

Згідно з п. 1.6 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" укладення кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг, якими передбачено наступне.

За умовами п.3.2.8.1. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ", на які посилається позивач, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Надання кредитів в рамках послуги здійснюється на умовах: повернення кредиту щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в заяві (п.3.2.8.3.1. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").

Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Згідно з п. 3.2.8.3.2. Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п.3.2.8.6.2.).

Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п.3.2.8.3.1., клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, з урахуванням належних доказів надання позивачем відповідачу кредитних коштів 30.06.2017 в сумі 50000,00 грн, визнання цього факту відповідачем, часткового погашення боргу в сумі 28872,15 грн, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 21127,85 грн.

Щодо позовних вимог згідно з наданим до матеріалів справи розрахунком (а. с.28-29), які складають 9422,24 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 25.10.2017 по 26.09.2019 згідно з п. п. 3.2.8.3.3 та 3.2.8.9.1. Умов, та 4000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 26.02.2018 по 30.06.2018, нарахованої згідно з п. п. 3.2.8.3.2 та 3.2.8.9. Умов, суд вважає їх обґрунтованими частково.

Так, суд критично ставиться до посилань у Анкеті-заяві, підписаній відповідачем, на розділ 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки матеріали справи не містять доказів, що саме з цим, доданим до справи Витягом з Умов та правил ознайомився клієнт на офіційному сайті позивача, що вказані документи на момент кредитування взагалі містили умови щодо сплати процентів, неустойки (пені, штрафів).

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у подібній справі № 342/180/17 надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Таким чином, оскільки у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" вказані строк кредитування, проценти (комісія) за користування кредитом в розмірі 2 % на місяць від початкового розміру кредиту (п. 1.4 Заяви) та у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5., проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості, ці вимоги як такі обґрунтовано заявлені до стягнення.

Суд звертає увагу відповідача, що вказана у розрахунку процентна ставка 48 % є такою, що відповідає підписаній угоді, оскільки проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році, що складає 48 % на рік.

При перевірці періоду нарахування вказаних вимог, суд виходить з умов п. 1.5. Анкети-заяви, за яким порядок погашення заборгованості за кредитом визначений щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

Кредитні кошти були видані 30.06.2017, тому строк кредитування, вказаний у пункті 1.3 Анкети-заяви та встановлений у 12 місяців з дати видачі коштів, - 30.06.2018.

Суд вважає правильним розрахунок позивача щодо суми процентів (комісії) за користування кредитними коштами, оскільки відсоток за їх користування встановлений у розмірі 2% на місяць від суми кредиту, тобто 1000,00 грн на місяць. Вказана комісія нарахована позивачем по 30.06.2018 (дату закінчення строку кредитування) та з урахуванням часткового погашення складає 4000,00 грн.

Щодо заявленої до стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 25.10.2017 по 01.04.2019 в сумі 9422,24 грн, то ці вимоги заявлені за межами строку кредитування.

Так, у п. 53 постанови Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у подібній справі № 444/9519/12 вказано, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Оскільки строк кредитування визначений сторонами у 12 місяців з моменту видачі грошових коштів, тобто до 30.06.2018, то проценти за прострочення погашення кредиту у зв`язку з відсутністю в Анкеті-заяві іншої домовленості сторін, повинні нараховуватись по вказану дату.

Отже, за розрахунком суду та в межах розрахунку відповідача, обґрунтованими та такими, що підлягають до стягнення є проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості в розмірі 1680,91 грн. В задоволенні решти таких процентів слід відмовити.

Також з посиланням на пункт 3.2.8.10.1. Умов позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8426,60 грн.

Заявою про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" визначено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 Заяви, Клієнт зобов`язаний сплатити банку неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. (п. 1.6 Заяви)

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" не містить розміру та порядку нарахування пені за порушення грошового зобов`язання. Документальне підтвердження того, що відповідач був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг і погодився з ними в матеріалах справи відсутнє.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

02.12.2015 Кабінет Міністрів України розпорядженням № 1275-р затвердив Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який розміщений на Урядовому порталі.

Згідно з вказаним розпорядженням до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (в редакціях розпоряджень від 02.12.2015 та від 23.01.2019), відноситься м. Сєвєродонецьк Луганської області.

За таких обставин, позовні вимоги в частині пені є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, заперечення відповідача за відзивом судом враховані частково, доводи, за якими вони не прийняті повністю судом викладені вище у мотивувальній частині рішення.

Позов судом задовольняється частково та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитом у сумі 21127,85 грн, 4000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1680,91 грн процентів, нарахованих на прострочену заборгованість. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 42976 грн. 69 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ), ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідент. код 14360570) 21127,85 грн, заборгованості за кредитом, 1680,91 грн процентів, нарахованих на прострочену заборгованість, 4000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1198,31 грн. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 14.01.2020.

Суддя Н.М.Зюбанова