Ухвала суду № 86879338, 10.01.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"10" січня 2020 р. Справа № 911/3123/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву прокурора Київської області від 28.12.2019 № 05/09/1-854вих19 про забезпечення позову у справі

за позовом Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарден бей резорт»

про витребування земельних ділянок

без виклику учасників справи

встановив:

До господарського суду Київської області звернувся прокурор Київської області (далі - прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарден бей резорт» (далі - ТОВ «Гарден бей резорт»), в якому просить суд витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Гарден бей резорт» земельні ділянки: площею 3,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0089; площею 7,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0084; площею 6,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0085; площею 6,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0086; площею 4,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0088; площею 4,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0087, загальною вартістю 795930,00 грн, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

В обгрунтування підстав позову прокурор посилається на незаконне відведення у приватну власність громадянам у 2008 році спірних земельних ділянок, які, за твердженнями прокурора, належать до земель водного фонду та подальше їх передання у власність приватної юридичної особи ТОВ «Гарден бей резорт» на підставі розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації від 26.08.2008 № 1357 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 15-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради» та від 08.10.2008 № 1588 «Про зміну цільового призначення земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на «ведення індивідуального садівництва», які, на переконання прокурора, прийняті з перевищенням наданих законом повноважень та у спосіб прямо заборонений Законом, з грубим порушенням вимог ст. ст. 20, 59, 60, 84, 118, 122, 186 Земельного кодексу України, ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст. ст. 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», а також постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502.

Ухвалою Господарського суду Київської області (суддя Янюк О.С.) від 19.12.2019 позовну заяву прийняти до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 20.01.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 08.01.2020 надійшла заява прокурора Київської області від 28.12.2019 № 05/09/1-854вих19 про забезпечення позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 вказану заяву передано для розгляду судді Щоткіну О.В.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, звертаючись з заявою про забезпечення позову, прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту земельні ділянки: площею 3,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0089; площею 7,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0084; площею 6,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0085; площею 6,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0086; площею 4,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0088; площею 4,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0087, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області та належать ТОВ «Гарден бей резорт»;

- заборони ТОВ «Гарден бей резорт» та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботи на земельних ділянках: площею 3,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0089; площею 7,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0084; площею 6,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0085; площею 6,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0086; площею 4,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0088; площею 4,0000 га з кадастровим номером 3223151000:05:007:0087, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

В обгрунтування підстав необхідності вжиття визначених заходів забезпечення позову у заяві зазначається про те, що прокуратурі стало відомо, що на даний час спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223151000:05:007:0089, 3223151000:05:007:0084, 3223151000:05:007:0085, 3223151000:05:007:0086, 3223151000:05:007:0088, 3223151000:05:007:0087 використовуються іншою юридичною особою без державної реєстрації такого права з метою їх забудови.

Прокурор стверджує, що згідно з інформацією ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» від 09.12.2019 до вказаного підприємства зверталося TOB «ТІЗ ОЗЕРНЕ» щодо надання копій містобудівної документації у межах розташування спірних земельних ділянок.

Відповідно до вказаного листа ТОВ «ТІЗ ОЗЕРНЕ» від 28.10.2019 за № 28/10/1, дане товариство являється землекористувачем та замовником будівництва «Водно-спортивного комплексу з будинками котеджного типу» у зоні ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0089, 3223151000:05:007:0084, 3223151000:05:007:0085, 3223151000:05:007:0086, 3223151000:05:007:0088, 3223151000:05:007:0087.

У зв`язку з уточненням проектних рішень підприємством вживаються заходи щодо встановлення розроблених генеральних та детальних планів територій, схем інженерної підготовки та захисту території, у зоні ділянок з кадастровими номерами 3223151000:05:007:0089, 3223151000:05:007:0084, 3223151000:05:007:0085, 3223151000:05:007:0086, 3223151000:05:007:0088, 3223151000:05:007:0087, а також відомостей щодо розмірів прибережної захисної смуги.

На думку прокурора, вказані документи безпосередньо являються вихідними даними для початку проведення будівельних робіт і такі дії TOB «ТІЗ ОЗЕРНЕ» вказують на намір забудови всієї території спірних ділянок загальною площею 30 га, які згідно листа КДП «Київгеоіформатика» від 16.01.2018 № 01-01/14 відведені у приватну власність за рахунок земель водного фонду.

Також прокурор зауважив, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно взагалі відсутні відомості щодо власника і користувача спірних земельних ділянок.

Таким чином, враховуючи, що спірні земельні ділянки на сьогодні мають цільове призначення для ведення садівництва, що в цілому дозволяє споруджувати на них садові будинки, а також враховуючи наявний лист ТОВ «ТІЗ ОЗЕРНЕ» на адресу розробника генерального плану міста Українка ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», відповідно до змісту якого, на переконання прокурора, дане товариство прямо висловлює намір проведення будівельних робіт на спірних ділянках, прокурор вважає, що існує реальна загроза забудови і подальшого відчуження (надання у користування) третім особам земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223151000:05:007:0089, 3223151000:05:007:0084, 3223151000:05:007:0085, 3223151000:05:007:0086, 3223151000:05:007:0088, 3223151000:05:007:0087, що, у свою чергу, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову, та поновити порушені інтереси держави у спірних правовідносинах.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, згідно з приписами ст. ст. 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами доказування як письмовими, речовими і електронними доказами. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У статті 91 Господарського процесуального кодексу України, яка містить вимоги щодо письмових доказів, встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з п. 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги оформлення документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Водночас, розглянувши заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що всі додані до заяви документи, на які прокурор посилається, обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову, зокрема лист ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» за вих. № 783/9/1/7-07 від 09.12.2019 та лист ТОВ «ТІЗ ОЗЕРНЕ» за вих. № 28/10/1 від 28.10.2019, надані до заяви у копіях, які не засвідчені належним чином відповідно до вимог законодавства.

За таких обставин господарський суд позбавлений можливості встановити обставини, на які прокурор посилається в обґрунтування своїх вимог про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити прокурору Київської області в задоволенні заяви від 28.12.2019 № 05/09/1-854вих19 про забезпечення позову.

Дана ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін