Рішення № 86879293, 13.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2020Справа № 910/15553/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" Донецької області

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Києва

про стягнення неустойки, ціна позову 4871,04 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у листопаді 2019 року Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що у травні 2019 року зі станції відправлення Жовті Води ІІ Придніпровської залізниці до станції призначення Авдіївка Донецької залізниці відповідач (перевізник) здійснював перевезення належного йому (одержувач) залізничного вагона № 57052672, вантажовідправник - Державне підприємство "Схід ГЗК".

Після прибуття на станцію призначення ним було встановлено несвоєчасність доставки вантажу, а саме прострочення перевезення на 7 діб.

Посилаючись на ст. 116 Статуту залізниць України, п. 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 4871,04 грн. штрафу, а також понесені по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на проведення на території Донецької області антитерористичної операції. Заявив про зменшення на підставі ст. 233 ГК України розміру заявленої позивачем неустойки.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 6 квітня 1998 р., Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно зі ст. 5 Статуту, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів; Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Частинами 1, 2, 5 ст. 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Судом встановлено, що у травні 2019 року відповідачем (перевізником) здійснено відправлення вантажу у вагоні № 57052672, вантажовідправник - Державне підприємство "Схід ГЗК", одержувач - позивач.

Вантаж у вищевказаному вагоні зі станції відправлення Жовті Води ІІ Придніпровської залізниці був відправлений 14 травня 2019 р.

Згідно вимог п.п. 1.1, 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 р. залізниці зобов`язані доставити вантаж за призначенням вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах з вантажною швидкістю з розрахунку 200 км на кожну повну та не повну добу. Терміни доставки вантажів збільшуються на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Після прибуття 25 травня 2019 р. на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці встановлено несвоєчасність доставки вищевказаного вагону, зокрема, з простроченням на 7 діб.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача викладеними у позовній заяві, наявною у матеріалах справи залізничною накладною № 46194643 від 14 травня 2019 р.

Відповідно до вимог ст. 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби, 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби, 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Таким чином, внаслідок прострочення доставки вантажу на 7 діб позивач як одержувач вантажу набув права вимагати від відповідача як перевізника сплати належного відповідно до вищевказаних вимог Статуту штрафу у розмірі 30 % провізної плати.

Згідно розрахунку, проведеного позивачем відповідно до вимог чинного законодавства на підставі вищевказаної залізничної накладної, розмір штрафу за прострочення доставки вантажу складає 4871,04 грн.

Доказів сплати відповідачем на користь позивача заявленого до стягнення штрафу суду не надано.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України відповідачем не надано суду належних доказів, які б давали підстави для зменшення розміру належної з нього на користь позивача неустойки.

Посилання на те, що на території Донецької області проводиться операція об`єднаних сил не свідчить, що затримка вантажу була зумовлена дією цих обставин. Тому доводи відповідача з цього приводу є необґрунтованими та безпідставними.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 624, 923 ЦК України, ст. 116 Статуту залізниць України підлягає стягненню 4871,04 грн. штрафу.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" Донецької області задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код 00191075) 4871,04 грн. штрафу, 1921 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар