Рішення № 86879261, 18.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2019Справа № 910/10308/19Господарський суд міста Києва у складі:

судді: за участю секретаря:Данилової М.В. Бордунової К.Е. за участю представників сторін: від позивача, не з`явилися, , ; від відповідача, Корнієнко Л.В., , адвокат; від третьої особи, Кібець Р.Р., , адвокат; за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані»до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» визнання договору недійсним ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01 серпня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 26.07.2019 року до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (відповідачі) про визнання недійсним договору № 0002/19/15 від 02.04.2019 року про відступлення права вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 року у справі №910/10308/19 позовну заяву б/н від 26.07.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»; відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» про визнання договору недійсним залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

06 вересня 2019 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява б/н від 06.09.2019 року «Про усунення недоліків та клопотання про поновлення строку для усунення недоліків».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 910/10308/19 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17). Клопотання позивача про поновлення строку на усунення недоліків до позовної заяви - задоволено. Поновлено строк на усунення недоліків до позовної заяви. Підготовче засідання у справі № 910/10308/19 призначено на 25.09.2019 року.

16.09.2019 року через відділ діловодства суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про закриття провадження у справі (в частині).

18.09.2019 року через відділ діловодства суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 року закрито провадження в частині вимог до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»; підготовче засідання у справі № 910/10308/19 відкладено на 23.10.2019 року.

30.09.2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В підготовчому засіданні 23.10.2019 року, з метою повного з`ясування обставин справи та для надання часу представникам сторін подати усі наявні пояснення та заперечення по справі, суд оголосив перерву на 06.11.2019 року.

В підготовчому засіданні 06.11.2019 року, з метою повного з`ясування обставин справи, враховуючи клопотання позивача та для надання часу представникам сторін подати усі наявні пояснення та заперечення по справі, суд оголосив перерву на 20.11.2019 року.

В підготовчому засіданні 20.11.2019 року, представник позивача надав клопотання про приєднання доказів та подав клопотання про витребування доказів, також сторони надали свої пояснення стосовно заявлених клопотань позивачем.

Суд, в підготовчому засіданні 20.11.2019 року, ухвалив зобов`язати позивача надіслати клопотання про приєднання доказів сторонам по справі та задовольнив клопотання про витребування доказів частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 року Клопотання позивача б/н від 20.11.2019 року про витребування доказів - задоволено частково. Витребувано у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» належним чином засвідчений договір № 0002/19/15 від 28.03.2019 року про відступлення прав вимоги. Зобов`язано позивача надіслати клопотання б/н від 19.11.2019 року про приєднання доказів до матеріалів справи сторонам по справі № 910/10308/19 та надати суду докази надіслання зазначеного клопотання, із зазначенням вичерпного переліку вказаних документів. Підготовче засідання у справі № 910/10308/19 відкладено на 04.12.2019 року.

В судовому засіданні 04.12.2019 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2019 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» згідно договору банківського рахунку від 17.02.2009 мало відкритий у ПАТ "Банк Форум" рахунок № НОМЕР_1 в гривні, за яким протягом 2009- 2014 років банком здійснювалося розрахунково-касове обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані».

Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2014 №135 ПАТ "Банк Форум" було віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв`язку з чим 14.03.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №14 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Форум".

відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 року №355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.06.2014 року №49 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк Форум" з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов`язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ 'Банк Форум".

ТОВ "Істеблішмент Компані" є кредитором сьомої черги задоволення вимог по ПАТ "Банк Форум", які ґрунтуються на поверненні залишку коштів на банківському рахунку, що обліковувалися станом на 14.03.2014 року і наразі залишаються невиконаними.

На офіційному веб-сайті Фонду було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів (голландського аукціону) з продажу активів, що обліковуються на балансі ПАТ "Банк Форум", у складі одного лоту №F35GL40580, в межах якого виставлено на продаж пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, основних засобів, нерухомого майна, автотранспорту, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю.

Проведення таких торгів (аукціону) було оформлено протоколом №UA-EA-2019-01-31-000076-b, а їх переможцем визначено ТОВ "ФК "Веста" за ціною у розмірі 125 073 805, 27 грн.

За наслідками цього між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФК "Веста" було укладено ряд договорів про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов яких, банк відступив кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців, поручителів, гарантів, зазначених у додатках до таких договорів (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обв`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави, договорами про надання гарантії (гарантіями), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстрів, наведених у додатках до таких договорів (права вимоги).

Так, між зазначеними особами було укладено наступні договори про відступлення вимоги: №0002/19/5 від 26.03.2019, №0002/19/6 від 28.03.2019, №0002/19/7 від 27.03. №0002/19/8 від 27.03.2019, №0002/19/9 від 27.03.2019, №0002/19/10 від 02.04.2019, №0002/19/12 від 04.04.2019, №0002/19/13 від 02.04.2019, №0002/19/14 від 10.04.2019, №0002/19/15 02.04.2019, №0002/19/16 від 04.04.2019, №0002/19/17 від 05.04.2019, №0002/19/18 від 05.04 (надалі - "Договори"), відповідно до яких вартість продажу зазначених вище майнових прав за кредитними договорами на користь ТОВ "ФК "Веста" становить 123 365 173,27 грн.

На думку позивача, спірний договір вчинено з порушенням ст. 11, 512 - 519, 658 ЦК України, ст. 12, 38, 50, 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Розділів ІІІ, VІІ Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, рішення виконавчої дирекції Фонду від 20.07.2017 р. № 3117 «Про пілотний проект щодо реалізації активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 р. за № 999/30867; спірний договір не відповідає встановленим ст. 203 ЦК України вимогам; існують правові підстави для визнання його недійсним в силу приписів ст. 215 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції Закону, що діяла з 10.11.2018 р., підстава: 2491-VIII) виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених ст. 39 цього Закону.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно положень ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 4 цього Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку;

Згідно приписів п. 14 ч. 5 ст. 12 цього Закону виконавча дирекція Фонду (колегіальний орган управління) у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку наділена повноваженнями визначати порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується (приймати рішення про затвердження умов продажу майна та активів банку).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2017 р. № 2837 «Про утворення Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів, делегування йому частини повноважень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», зареєстровано в МЮУ 28.07.2017 р. за № 932/30800,

утворено Комітет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів.

делеговано Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів повноваження виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із затвердження відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань продажу майна (активів) банку, що ліквідується:

- строків та заходів передпродажної підготовки індивідуально визначеного майна (активів) банку, що ліквідується, вартість якого (яких) не перевищує ліміту, встановленого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- способів, порядку та умов продажу індивідуально визначеного майна (активів) банку, що ліквідується, вартість якого (вартість лота, пулу яких) не перевищує ліміту, встановленого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також змісту інформації про вибраний спосіб, порядок та умови продажу такого майна.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що порядок та способи реалізації майна (активів) банку, що ліквідується, затверджується відповідним рішенням виконавчої дирекції Фонду або колегіального органу Фонду з питань консолідації та продажу активів (у разі делегування йому відповідних повноважень).

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також яким регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону).

Відповідно до положень ст. 51 Закону виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об`єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об`єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації.

Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про:

1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу;

2) об`єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об`єктів;

3) строки та заходи передпродажної підготовки майна;

4) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу;

5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об`єкти або пули активів;

6) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.

Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.

Для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор торгів не повинен мати конфлікт інтересів з банком, майно якого продається.

Відповідно до ч. 1 та 2 Розділу VІ Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються (надалі - Положення № 388), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 24.03.2016 р. № 388, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.94.2016 р. за № 606/28736 (в редакції рішення № 2677 від 04.10.2018 р., що діяло з 24.11.2018 р., підстава: z1210-18) на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується:

- основні засоби;

- майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу;

- майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження;

- дебіторська заборгованість;

- права вимоги.

Інші види активів (майна) можуть продаватися у спосіб, визначений законодавством.

Продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через ЕТС.

Відповідно до п. 5.1 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (надалі - Положення № 2), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 р. № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за № 1581/21893 (в редакції рішення № 2798 від 18.10.2018 р., що діяло з 24.11.2018 р., підстава: z1258-18) порядок організації передпродажної підготовки, реалізації майна банку, у тому числі консолідованого продажу майна банку (кількох банків), затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку за найвищою вартістю.

Порядок реалізації майна банку визначається Законом та окремими нормативно-правовими актами Фонду з питань продажу активів.

Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Фонд може утворювати колегіальні органи з питань консолідації та продажу активів різних банків.

У процесі продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, Фонд забезпечує дотримання принципу рівного та недискримінаційного доступу потенційних покупців до інформації щодо активів (майна), що реалізуються, в тому числі шляхом оприлюднення такої інформації відповідно до Закону та нормативно-правових актів Фонду з питань продажу активів.

Відповідно до п. 5.4 Розділу V Положення № 2 майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

на відкритих торгах (аукціоні);

шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цим пунктом, може проводитись в електронній формі (на електронних майданчиках).

Для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор торгів не повинен мати конфлікт інтересів з банком, майно якого продається. Порядок залучення організатора торгів визначається нормативно-правовими актами Фонду.

Фонд в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) забезпечує можливість ознайомлення з активами (майном) банку, що продається, всім потенційним покупцям, які виявили намір ознайомитись з такими активами (майном), у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду з питань продажу активів.

Відповідно до п. 5.5 Розділу V Положення № 2 виконавча дирекція Фонду або колегіальний орган Фонду з питань консолідації та продажу активів (у разі делегування йому відповідних повноважень) приймає рішення про:

затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу;

об`єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об`єктів;

строки та заходи передпродажної підготовки майна;

затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу;

обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об`єкти або пули активів;

проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.

На підставі п. 14 ч. 5 ст. 12, ч. 7 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2017 р. № 3117 «Про пілотний проект щодо реалізації активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.08.2017 р. за № 999/30867,

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 176 від 28.01.2019 р. «Про затвердження умов продажу активів ПАТ «БАНК ФОРУМ», визначено активи ПАТ «БАНК ФОРУМ», що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, основних засобів, нерухомого майна, автотранспорту, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю.

На виконання та у відповідності до зазначених приписів спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, в межах процедури ліквідації ПАТ «БАНК ФОРУМ» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснив організацію відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, в т.ч. шляхом прийняття рішення № 176 від 28.01.2019 р. «Про затвердження умов продажу активів ПАТ «БАНК ФОРУМ».

Організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку є однією з найголовніших функцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (обов`язком) під час виведення банку з ринку, оскільки кошти, одержані в результаті продажу майна (активів) банку, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів банку у черговості, визначеній ч. 1 ст. 52 Закону.

Суд ще раз звертає увагу, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 176 від 28.01.2019 р. визначено активи ПАТ «БАНК ФОРУМ», що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, основних засобів, нерухомого майна, автотранспорту, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю.

Відповідно до цього рішення,

- заборгованість за пулом активів (станом на 01.12.2018 р.) - 12 699 347 041,04 грн.

- оціночна вартість пулу активів - 2 437 671 909,29 грн.

- початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 595 589 548,92 грн.

- мінімальна ціна продажу пулу активів - 119 117 907,89 грн.

- відсоток зниження початкової (стартової) ціни пулу активів - 80 %

Встановлення початкової ціни продажу лоту саме в такому розмірі (595 589 548,92 грн., з автоматичним покроковим зниженням початкової ціни до 119 117 907,89 грн. (- 80 %) відповідаєм вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», п. 5.13 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, п. 9, 11, 12 Розділу VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, з урахуванням обмежень, встановлених п. 3 розділу VI Положення № 388, що забезпечує дотримання вимог ст. 51 Закону щодо реалізації майна банку за найвищою вартістю.

Так, відповідно до ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк. Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації. Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону виконавча дирекція Фонду визначає порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується.

Статтею 51 Закону також встановлено, що виконавча дирекція Фонду, серед іншого, приймає рішення про затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу.

Відповідно до Розділу ІІ Положення № 388:

початкова ціна - ціна активу (майна) на перших відкритих торгах (аукціоні), відображена у рішенні Фонду про затвердження умов продажу активу (майна);

ціна реалізації - вартість активу (майна) на повторних торгах, відображена у затверджених Фондом пропозиціях на продаж.

Пунктом 3 Розділу VI Положення № 388 встановлено, що початкова ціна активів (майна) банку, що ліквідується, не повинна бути нижчою за оціночну вартість, визначену незалежним суб`єктом оціночної діяльності на дату формування ліквідаційної маси, або на останню дату оцінки активів (майна).

Отже, початкова ціна (ціна активу на перших відкритих торгах) активів (майна) банку, що ліквідується, не повинна бути нижчою за оціночну вартість, визначену незалежним суб`єктом оціночної діяльності на дату формування ліквідаційної маси.

Пунктом 9 Розділу VIІ Положення № 388 встановлено, що банк, що ліквідується, має право продати активи (майно), які не були продані на попередніх відкритих торгах (аукціоні), зі зниженням їх початкової ціни/ціни реалізації на 10 відсотків від початкової ціни з можливістю подальшого зниження ціни реалізації на кожних наступних відкритих торгах (аукціоні) на 10 відсотків від початкової ціни, але сумарно не більше ніж на 30 відсотків від початкової ціни, без повторного затвердження Фондом початкової ціни реалізації на повторних відкритих торгах (аукціоні).

При формуванні пропозиції щодо реалізації активів (майна) та/або проекту рішення Фонду про затвердження умов продажу активів (майна) на повторних відкритих торгах (аукціоні) їх нова ціна реалізації може встановлюватися нижче їх оціночної вартості, але не нижче ціни реалізації на останніх відкритих торгах (аукціоні), зниженої на 10 відсотків.

Пунктом 11 Розділу VIІ Положення № 388 встановлено, що при формуванні пропозиції щодо реалізації активів (майна) та/або проекту рішення Фонду про затвердження умов продажу активів (майна) для активів (майна), які раніше виставлялись для продажу на відкритих торгах (аукціоні(ах)) окремим лотом/у складі лоту або пулу, і такі відкриті торги (аукціон(и)) не відбулися, їх нова ціна реалізації при продажу окремим лотом/у складі лоту/або пулу може визначатись нижче їх оціночної вартості, але не нижче ціни реалізації на останніх відкритих торгах (аукціоні), зниженої на 10 відсотків.

Отже, ціна реалізації (вартість активу (майна) на повторних торгах) активу на наступних торгах може встановлюватися нижче їх оціночної вартості, але не нижче ціни реалізації на останніх відкритих торгах (аукціоні), зниженої на 10 відсотків.

Пунктом 12 Розділу VIІ Положення № 388 встановлено, що реалізація активів (майна), умови продажу яких затверджуються виконавчою дирекцією Фонду вперше або були затверджені до набрання чинності цим Положенням, але активи (майно) не були виставлені на продаж, за рішенням виконавчої дирекції Фонду в тому числі може здійснюватися у такому порядку:

початкова ціна активів (майна) встановлюється на рівні вартості відповідних активів, що відображається на балансових та на позабалансових рахунках (для прав вимоги за кредитними договорами - на рівні заборгованості за такими договорами (заборгованість за основним боргом, нарахованими відсотками, а також сума заборгованості, що обліковується на рахунках клієнтів банку)) станом на перше число місяця, у якому затверджено відповідну пропозицію, але не нижче оціночної вартості таких активів, визначеної незалежними суб`єктами оціночної діяльності;

активи (майно), які не були продані на відкритих торгах (аукціоні), банк повторно виставляє на продаж із зменшенням їх ціни реалізації, встановленої для проведення попередніх відкритих торгів (аукціону), на 10 відсотків від початкової ціни, але сумарно не більше ніж на 80 відсотків від початкової ціни;

повторні відкриті торги (аукціон) проводяться не пізніше 10 робочих днів після дати завершення попередніх відкритих торгів (аукціону), які визнані такими, що не відбулися;

у разі якщо після зниження початкової ціни активів (майна) на 80 відсотків відкриті торги (аукціон) не відбудуться, такі активи (майно) можуть підлягати продажу у складі пулів активів (майна), сформованих за цією ознакою у порядку, встановленому Фондом.

Отже, активи (майно), які не були продані на відкритих торгах (аукціоні), банк повторно виставляє на продаж із зменшенням їх ціни реалізації, встановленої для проведення попередніх відкритих торгів (аукціону), на 10 відсотків від початкової ціни, але сумарно не більше ніж на 80 відсотків від початкової ціни.

Відповідно до п. 5.13 Розділу V Положення № 2 майно (активи) банку, що залишилося на кінець процедури ліквідації банку, у разі незадоволення вимог усіх кредиторів банку реалізується шляхом проведення відкритих торгів (аукціону) без обмеження мінімальної ціни продажу.

Таким чином, відповідно до Положення № 388 початкова ціна активу (майна) визначається у рішенні виконавчої дирекції Фонду. При цьому, зважаючи на те, що п. 12 розділу VII Положення № 388 не носить імперативного характеру, а лише встановлює право для виконавчої дирекції Фонду своїм рішенням визначити умови проведення відкритих торгів (аукціону), включно із початковою ціною, певних активів (майна) із застосуванням п. 12 розділу VII Положення № 388, та те, що відповідно до ст. 12 та 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» саме до повноважень Фонду відноситься визначення остаточного порядку реалізації та умов кожних окремих відкритих торгів (аукціону), початкова ціна для реалізації на відкритих торгах (аукціоні) кожного окремого активу (майна) чи пулу активів (майна) визначатиметься саме у рішенні Фонду і може бути визначена ним, як на рівні оціночної вартості або на рівні заборгованості за договором, так і на рівні балансової вартості тощо, але в будь-якому випадку, зважаючи на п. 3 (який носить імперативний характер) розділу VI Положення № 388, початкова ціна не повинна бути нижчою за оціночну вартість, визначену незалежним суб`єктом оціночної діяльності на дату формування ліквідаційної маси, або на останню дату оцінки активів (майна), що забезпечує дотримання вимог ст. 51 Закону щодо реалізації майна банку за найвищою вартістю.

Натомість, ціна реалізації активу на наступних торгах може встановлюватися нижче їх оціночної вартості, але не нижче ціни реалізації на останніх відкритих торгах (аукціоні), зниженої на 10 відсотків.

Суд, що при визначенні умов проведення кожних окремих відкритих торгів (аукціону), включаючи початкову ціну активу (майна), виконавча дирекція Фонду керується також порядком, встановленим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20.07.2017 р. № 3117 «Про пілотний проект щодо реалізації активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 р. за № 999/30867, Положенням про пілотний проект щодо реалізації активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.03.2017 р. № 979 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2017 р. за № 433/30301, іншими нормативно-правовими актами Фонду.

При цьому, у випадку реалізації майна (активу) на відкритих торгах (аукціоні) із застосуванням моделі «голландського аукціону» (з автоматичним покроковим зниженням початкової (стартової) ціни лоту) вбачається доцільним встановлення початкової ціни на максимально високому рівні (зокрема, на рівні заборгованості, якщо вона перевищує оціночну вартість заборгованості), зважаючи на те, що в процесі аукціону початкова ціна знижується.

В свою чергу, у випадку реалізації майна (активу) на відкритих торгах (аукціоні) із застосуванням моделі «класичного (англійського) аукціону» (без можливості зниження початкової ціни лоту та з покроковим її підвищенням) вбачається доцільним встановлення початкової ціни на рівні не нижче ринкової (оціночної) вартості, визначеної незалежним суб`єктом оціночної діяльності, зважаючи на те, що в процесі аукціону початкова ціна не буде знижуватись, а навпаки підвищуватись.

Таким чином, виконавча дирекція Фонду (Комітет Фонду), реалізовуючи повноваження, визначені п. 8 ч. 2 ст. 4, п. 14 ч. 5 ст. 12 Закону, з урахуванням рішення виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2017 р. № 2837, за наслідками розгляду пропозиції, затвердженої відповідним протоколом МКУА, приймає рішення стосовно остаточного визначення порядку та способу реалізації активу банку.

Таке рішення, серед іншого, містить початкову ціну активу, яка, в свою чергу, може як відповідати ціні, запропонованій в протоколі МКУА, так і відрізнятись від неї. Але, в будь якому випадку, така початкова ціна остаточно визначається Фондом з дотриманням вимог п. 3 розділу VI Положення № 388 (імперативна норма щодо мінімальної початкової ціни на перших торгах) та ст. 51 Закону щодо реалізації майна банку за найвищою вартістю.

В будь-якому випадку, законодавча конструкція норми ст. 51 Закону щодо реалізації майна банку за найвищою вартістю враховує правову природу аукціону, за наслідком проведення якого саме ринок (потенційні покупці) визначають реальну остаточну вартість того чи іншого активу.

Майно (активи) банку, що залишилося на кінець процедури ліквідації банку, у разі незадоволення вимог усіх кредиторів банку реалізується шляхом проведення відкритих торгів (аукціону) за принципом «один банк - один пул» без обмеження мінімальної ціни продажу (п. 5.13 Розділу V Положення № 2).

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статті 512 - 519 Цивільного кодексу України встановлюють підстави заміни кредитора у зобов`язанні, та містять:

- вимоги щодо форми правочину щодо заміни кредитора у зобов`язанні;

- обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов`язанні;

- випадки, в яких заміна кредитора не допускається;

- порядок заміни кредитора у зобов`язанні;

- обсяг доказів прав нового кредитора у зобов`язанні;

- права боржника на заперечення проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні;

- відповідальність первісного кредитора у зобов`язанні та ін.

Відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Статтею 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» регламентовано повноваження виконавчої дирекції Фонду (колегіальний орган управління), серед яких вона наділена повноваженнями визначати порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується (п. 14 ч. 5 ст. 12 цього Закону).

Статтею 51 Закону передбачено загальні положення щодо продажу майна банку, що ліквідується та вказано, що порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду (ч. 7 ст. 51 Закону). Таким нормативно-правовим актом Фонду є, зокрема, Положення № 2 та № 388.

Розділом V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 р. № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р., регламентовано процедури реалізації активів банку.

Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 р. № 388, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.94.2016 р. за № 606/28736 визначає порядок організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів/пулів активів.

Забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів) на наявність ознак нікчемності, повідомлення сторін про нікчемність цих договорів та вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності договорів здійснюється лише Фондом та/або уповноваженою особо Фонду (спеціальний суб`єкт).

Положення ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» можуть бути застосовані виключно до правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації.

Крім того, позивачем обрано спосіб захисту порушеного права - визнання договору недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України. Поряд з цим, суд зауважує, що нікчемний правочин не може бути визнано судом недійсним.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована (зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили).

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Так, виходячи із норм Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов:

- наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу);

- порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача;

- належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

За правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 30.11.2016 р. у справі № 3-1125гс16, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.01.2020 р.

Суддя М.В. Данилова