Вирок № 86877965, 13.01.2020, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/537/19

Провадження № 1-кп/349/20/20

В И Р О К

іменем України

13 січня 2020 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Могили Р.Г.,

за участі секретарів судового засідання Боянівської Г.М., Матасової Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42018091250000016 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працюючого охоронцем в АТБ ( м.Рогатин) , раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор Когут В.В.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Шидзінський І.В.

законний представник потерпілого ОСОБА_2

потерпілий ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

06 червня 2018 року приблизно о 19 год 00 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ВАЗ-2107 бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався проїжджою частиною вулиці Довбуша, що в с. Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області. В цей час у зустрічному напрямку проїжджою частиною даної вулиці ближче до її правого краю, велосипедом рухався малолітній ОСОБА_3 . Водій ОСОБА_1 , проїхавши Т-подібне перехрестя та повернувши ліворуч, продовжуючи рух вулицею Довбуша , ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність, в установлених межах не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити велосипедиста, який рухався назустріч, виїхав на смугу зустрічного руху, де передньою правою частиною автомобіля вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 , який впав на проїжджу частину дороги, а його нижні кінцівки опинились під передньою частиною автомобіля справа, унаслідок чого потерпілий, у результаті контакту правої нижньої кінцівки із випускним колектором відпрацьованих газів отримав термічні опіки.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_1 вчинив в результаті порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:

п. 1.2., згідно якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 10.1., де вказано, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 11.1., згідно якого кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16 "Напрямки руху по смугах", 5.17.1 "Напрямок руху по смугах", 5.17.2 "Напрямок руху по смугах", а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними;

п. 11.3., відповідно до якого на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;

п. 12.1., в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., в якому зазначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У результаті порушення водієм ОСОБА_1 вищезазначених вимог Правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої малолітній потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді опіку шкіри правої нижньої кінцівки 3-4 ступеня, 2% площі тіла, що викликало необхідність проведення операцій («некректомія, аутодермопластика» від 12 червня 2018 року та «аутодермопластика» від 03 липня 2018 року ), яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.

Статті ( частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчинені якого визнається обвинувачений.

ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом вчинив дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження, відповідальність передбачена ч.1 ст.286 КК України.

Позиція обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині вини своєї не визнав, пояснив, що 06 червня 2018 року приблизно о 19 год 00 хв. на власному автомобілі рухався вулицею ближче до правого краю дороги в с.Бабухів Рогатинського району із швидкістю приблизно 20-30 км/год. Велосипедиста , який рухався достатньо швидко по його смузі руху він побачив приблизно за 5 м і щоб уникнути зіткнення з ним він скерував рух автомобіля в ліву сторону та почав гальмувати , а велосипедист в цей час вивернув руля в сторону його руху та теж почав гальмувати, однак він вдарився об передню частину автомобіля справа, розбивши праву фару та впав з велосипеда і опинився частково під автомобілем. Шкодує, що так сталося, але вважає, що не мав технічної можливості уникнути зіткнення із велосипедистом, оскільки останній їхав з великою швидкістю та по його смузі руху. Оскільки автомобіль швидкої допомоги не приїхав на місце події , він на прохання матері доставив неповнолітнього потерпілого на своєму автомобілі до лікарні. Цивільного позову не визнав, добровільно завданих злочином збитків не відшкодував.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Під час дослідження обставин справи та перевірки їх доказами судом за клопотанням сторони обвинувачення були допитані неповнолітній потерпілий, свідки, експерт, а також досліджені документи та висновки експертів.

Допитаний у судовому засіданні за участі законного представника та педагога неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 надав суду покази про те, що рухався велосипедом по правій стороні вулиці, де назустріч йому на великій швидкості виїхав автомобіль, який рухався по середині вулиці, тоді він повернув в сторону обочини, однак автомобіль наїхав на нього. Пригадати події, які відбувалися після зіткнення не може.

Свідок ОСОБА_5 надала суду покази про те, що дізналася від свого сина про те, що ОСОБА_3 збив автомобіль. Вона одразу прибігла на місце події, а її син поспішив повідомити матір потерпілого. Разом із обвинуваченим ОСОБА_1 надавала ОСОБА_3 першу медичну допомогу, в якого були тілесні ушкодження на правій нозі та коліні. Оскільки швидка медична допомога відмовилася виїжджати на місце події, ОСОБА_1 на своєму автомобілі доставив потерпілого в Рогатинську ЦРЛ. Пригадує, що звернула увагу на автомобіль ОСОБА_1 у якого була розбита передня фара. Також суду ствердила, що до ДТП , коли ОСОБА_1 проїжджав на автомобілі біля воріт її господарства вона зауважила, що автомобіль рухався достатньо швидко.

Свідок ОСОБА_6 надала суду покази про те, що перебувала на подвір`ї свого домоволодіння, де почула від сусідки ОСОБА_5 , яка бігла вулицею, що ОСОБА_3 збив автомобіль. Прибувши на місце події побачила на нозі потерпілого в ділянці стопи кров, також бачила, що було пошкодження в ділянці коліна. В цей час ОСОБА_1 знаходився біля ОСОБА_3 та відвіз останнього на своєму автомобілі до медичного закладу.

Свідок ОСОБА_7 пояснив , що коли сталася дорожньо-транспортна пригода за участі водія ОСОБА_1 він в цей період обіймав посаду начальника слідчого відділення Рогатинського відділення поліції. Оскільки зразу ж після ДТП в лікарні , 06 червня 2018 року мати потерпілого ОСОБА_2 добровільно написала заяву про те, що вона немає претензій до водія ОСОБА_1 , а тому вказані обставини не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В подальшому за наслідками проведеної Рогатинським відділом прокуратури перевірки на підставі рапорту прокурора відомості були внесені до ЄРДР.

Показання свідків є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому не викликають сумнівів у їх достовірності.

Також, вина обвинуваченого підтверджується зібраними в кримінальному провадженні документами та висновками експертів, які визнані судом допустимими доказами.

Матеріалами перевірки Рогатинського відділення поліції №180 від 08 червня 2018 року за повідомленням ОСОБА_2 про те, що її син ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06 червня 2018 року в с.Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області, за результатами якої встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 не вбачається ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки неповнолітній ОСОБА_3 здійснив зіткнення з автомобілем та отримав тілесні ушкодження з власної необережності, у зв`язку з чим матеріали перевірки було розглянуто в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» .

Свідоцтвом про народження малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявою ОСОБА_2 від 06 червня 2018 року про те, що вона немає претензій до водія ОСОБА_1 та відмовляється від проходження сином судово-медичної експертизи.

Довідкою виданою Рогатинською ЦРЛ про те, що ОСОБА_3 поступив в травматологічне відділення з тілесними ушкодженнями: рвано-забійна рана правої стопи, садна правого колінного суглобу, забій лівої поперекової ділянки, струс головного мозку.

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, з якого вбачається, що власником автомобіля марки ВАЗ-2107, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 є обвинувачений ОСОБА_1 .

Посвідченням водія, згідно якого ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами категорії В та С1.

Висновком щодо результатів медичного огляду від 06 червня 2018 року, з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

Рапортом прокурора Когута В.В. від 05 липня 2018 року про те, що в ході проведеної перевірки додержання Рогатинським відділенням поліції вимог законодавства при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішені заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, виявлено факт укриття від обліку злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України .

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05 липня 2018 року, з якого вбачається, що обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України були внесені після самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення.

Випискою з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 , який перебував в опіковому відділенні Обласної клінічної лікарні з 08 червня 2018 року по 11 липня 2018 року та якому було проведено 12 червня 2018 року операцію - «некректомія, аутодермопластика» та 03 липня 2018 року операцію - «аутодермопластика» .

Протоколом огляду місця події від 27 жовтня 2018 року, план-схемою та фототаблицями до нього, відповідно до яких об`єктом огляду являлась проїзна частина по вулиці Довбуша в Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області, де 06 червня 2018 року приблизно о 19 год 00 хв відбулась дорожньо-транспортна пригода .

Протоколом проведення слідчого експерименту від 24 березня 2019 року, схемою та фототаблицею до нього, згідно з якими малолітній потерпілий ОСОБА_3 за участі законного представника ОСОБА_2 вказав, як відносно ширини вулиці та в якому напрямку він рухався, показав, де відносно дороги відбулося зіткнення автомобіля та велосипеда.

Висновком експерта №111 від 14 грудня 2018 року за результатами проведення судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_3 , згідно якого опік шкіри правої нижньої кінцівки3-4 ступеня 2% площі тіла, який утворився від дії високої температури та відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечні для життя в момент спричинення, а рана правої стопи, садна в ділянках обох колінних суглобів, синець лівої поперекової ділянки є легким тілесним ушкодженням.

Експерт Дудтко В.С. в судовому засіданні підтримав висновок №111 від 14 грудня 2018 року та пояснив, що опік шкіри правої нижньої кінцівки в потерпілого ОСОБА_3 міг утворитися від контакту із деталями автомобіля , що мали високу температуру.

Висновком експерта №4.2-766/18 від 30 листопада 2018 року за результатами проведення інженерно-транспорної експертизи, згідно якого гальмівна система та рульове керування автомобіля марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходились у працездатному стані.

Зазначені докази відповідають вимогам КПК України щодо їх належності й допустимості та у своїй сукупності є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у спричинні потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесного ушкодження в результаті керування транспортним засобом з порушенням правил дорожнього руху.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд виходить з наступного.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами (ч.2 ст.50 КК України).

Реалізація такої мети є одним з аспектів виконання визначених у ст.2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Без виваженого та розсудливого врахування всіх цих обставин, які включають у себе обстановку, характер і наслідки протиправного діяння, ставлення винного до своїх дій, а також відомості, що всебічно характеризують особу, обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання судом не встановлено.

Згідно з досудової доповіді, складеної 22 квітня 2019 року Рогатинським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області на підставі статистичних факторів зроблено висновок, що виправлення ОСОБА_1 без обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Врахувавши характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, дані про особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та реєстрації, на обліку в психіатра та нарколога не числиться, який є особою молодого віку, врахувавши обставини дорожньо-транспортної пригоди, також те, що потерпілий в порушення правил дорожнього руху рухався велосипедом по дорозі не досягнувши 14-річного віку, поведінку обвинуваченого після ДТП, який надав допомогу потерпілому, суд прийшов до висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді штрафу в межах мінімального строку без позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченому санкцією ч.1 ст. 286 КК України.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішувались судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 21 600,00 грн підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Розмір завданої матеріальної шкоди законний представник цивільного позивача ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що вказані кошти вона витратила на придбання медикаментів, проїзд до місця лікування сина, а також витрати пов`язані з необхідністю посиленого його харчування, на підтвердження чого надала фіскальні чеки .

Згідно ч.ч.1,2 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред`явлений їхніми законними представниками.

Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною5 ст.1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відтак здійснював діяльність, з використанням джерела підвищеної небезпеки і не довів що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

На підставі наведеного та з врахуванням поданих письмових доказів - фіскальних чеків, судом встановлено, що позивачкою документально підтверджено кошти на придбання медикаментів , на проїзд до місця лікування сина, а також витрати пов`язані з необхідністю посиленого його харчування на загальну суму 8 954,96 грн, які необхідно стягнути з обвинуваченого на її користь.

Щодо позовної вимоги про стягнення з обвинуваченого 50 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

Згідно частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Врахувавши глибину і тривалість моральних страждань неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , який в результаті ДТП зазнав середньої тяжкості тілесних ушкоджень, хірургічного втручання, а також обставини за яких сталася дорожньо-транспортна пригода, суд вважає необхідним визначити розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн, що відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин кримінального провадження цей розмір не може вважатися явно заниженим чи завищеним.

Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Згідно довідки до висновку експерта №4.2-766/18 від 30 листопада 2018 року на проведення експертизи було витрачено кошти в сумі 2 002,00 гривень, які є процесуальними витратами, оскільки випливають із пред`явленого обвинувачення і підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На час ухвалення вироку до обвинуваченого не застосований жодний вид запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 368 -370, 373- 374 КПК України,суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3 400, 00 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами .

Штраф оплатити на користь держави з зарахуванням на рахунок UA188999980313060106000009339, отримувач коштів УК у Рогатинському районі Івано-Франківська область/21081100, код за ЄДРПОУ 38026376, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу 21081100.

Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 954,96 гривень матеріальної шкоди та 10 000, 00 гривень моральної шкоди, всього 18 954,96 гривень.

Речовий доказ:автомобіль марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за висновок експерта №4.2-766/18 від 30 листопада 2018 року в розмірі 2 002,00 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а захиснику та потерпілому - за їхніми заявами.

Суддя Р.Г. Могила