Рішення № 86877459, 18.12.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25687/19

Провадження № 2/761/6153/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Бордусенко Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2019 року Товариство з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» звернулося до суду із позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 14979, 09 грн., а також судові витрати в розмірі 4 000 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25 серпня 2018 року, відбулась ДТП, за участю автомобіля ВАЗ 21112, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля KIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до спільно складеного протоколу повідомлення про ДТП (Європротоколу) відповідач визнав себе винним у вчиненні ДТП. До позивача із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся постраждалий власник автомобіля KIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 . На виконання своїх зобов`язань, після аналізу всіх наданих документів позивач виплатив на користь власника автомобіля KIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 страхове відшкодування в розмірі 14979, 09 грн. Враховуючи, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом який не відповідав технічному стану вимогам ПДР, відтак позивач набув право регресної вимоги до останнього, на підставі чого позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 16 серпня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до позовної заяви додав клопотання в якому, позовну заяву підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши матеріали справи доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25 серпня 2018 року в м. Києві на Гостомельській площі, 1 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21112, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля KIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП автомобіль KIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху, що підтверджується складеним Європротоколом, в якому останній визнав себе винним у вчиненні ДТП.

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Однак, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ 21112, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1332887.

У відповідності до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За умовами п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

Заявою про подію від 25 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант».

У відповідності до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За умовами п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Положення статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

На підставі всіх наданих документів, позивач здійснив виплату ОСОБА_2 у розмірі вересня жовтня 2018 року.

За умовами ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до п. в) п.п. 38.1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Таким чином, враховуючи, що ДТП була скоєна з вини ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого на момент скоєння пригоди була застрахована, Товаристом з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому, однак, враховуючи, що відповідач керував транспортним засобом який не відповідав технічному стану вимогам ПДР, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Представником позивача було надано докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, а відтак суд вважає за необхідне - стягнути судові витрати у розмірі - 4 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із чим поданий позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 13.2, 22, 38.1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 979, 988, 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 223, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариста з додаткової відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» грошові кошти, в розмірі 14 979, 09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариста з додаткової відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» судові витрати в розмірі 4 000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант», адреса місця знаходження: 01133, м.Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄРДПОУ 32382598,

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_3 ,

Повний текст рішення складено 02 січня 2020 року.

Суддя: