Постанова № 86875772, 20.12.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №3/760/9940/19

у справі №760/33173/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 року суддя Солом`янський районний суд м. Києва Шереметьєва Л. А., при секретарі Олех Ю.М., за участю представника Київської міської митниці ДФС України Панькіна Д.В.,розглянувши матеріали, які надійшли від Київської міської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 14.05.2019 року органом 8103, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, за порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України, суд

В С Т А Н О В И В :

12.11.2019 року о 23 год. 30 хв. в зоні митного контролю «Приліт» терміналу А митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС України при здійсненні митного контролю пасажирки та багажу рейсу В2847 сполученням «Мінськ - Київ» для проведення вибіркового митного контролю було зупинено ОСОБА_1

Для здійснення митних формальностей пасажирку було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі, при усному опитуванні останньою було заявлено, що вона переміщує нові речі на суму більше 4 000-5 000 євро.

Під час проведення митного контролю було встановлено, що ОСОБА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 переміщувала через митний кордон шість місць багажу та одне місця ручної поклажі. В ході проведення митного огляду було встановлено, що окрім особистих речей, в багажі знаходились нові речі: жіноче пальто торгова марка "БЕРБЕРРИ"- 1 одиниці, пуловер трикотажний торгова марка "Christian Dior Couture" -2 одиниці, чоботи торгова марка "Christian Dior Couture" - 1 одиниця, жіночі кросівки торгова марка "БЕРБЕРРИ"- 1 одиниця, сукня торгова марка "Saint Laurent" загальною вартістю на 630 000 російських рублів (8929,72 євро) .

Згідно письмових пояснень із вказаних покупок ОСОБА_2 здійснив покупки на суму до 1000 євро, а ОСОБА_1 здійснила покупки на суму 6 929,72 євро.

Норму на 1000 євро на одну особу громадянам було пропущено.

За квитанцією МД-1 КВА480819 за нові товари сплачені митні платежі на суму 60 011,65 гр.

Товари переміщувались без ознак приховування.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок „зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано „зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п. V.2 Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671, та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістив товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Представник Київської міської митниці ДФС України у судовому засіданні підтримав протокол та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, посилаючись на те, що матеріали адміністративної справи містять достатньо доказів порушення митних правил з боку останньої.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату та час судового засідання. Заперечення проти викладеного в протоколі про порушення митних правил не подавала та викладених у ньому обставин не спростовувала.

Заслухавши пояснення представника Київської міської митниці ДФС, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ст. 471 МК України, виходячи з наступного.

Стаття 471 МК України передбачає відповідальність особи за вчинення дій, щодо порушення встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Відповідно до п.4, п.5 ст. 366 Митного кодексу України громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст.. 197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України.

Статтями 196, 197 МК України встановлено порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження.

ОСОБА_1 митної декларації не заповнювала, з приводу декларування зазначених товарів до інспекторів митниці при проходженні митного кордону не зверталась, самостійно обрала форму проходження митного контролю через «зелений коридор», чим засвідчила про відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, або таких, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження.

Будь-які документи на переміщення зазначених товарів через митний кордон України у пасажира при перетині зони митного контролю були відсутні.

З пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що остання була втомлена через тривалий політ, а тому обрала разом із чоловіком «зелений коридор» проходження митного контролю.

Представник Київської міської митниці ДФС у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 при проходженні митного контролю до інспекторів митниці за консультаціями не зверталась, самостійно та впевнено обрала для проходження митного контролю "зелений" коридор, що засвідчено відеокамерами, і була зупинена інспектором у зоні дії "зеленого" коридору для перевірки.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Виходячи з цього суд приходить до висновку про вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про порушення митних правил, поясненнями ОСОБА_1 , актом про проведення огляду та описом товарів.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме: обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістив товари на які законодавством України встановлені обмеження.

Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованого товару.

Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення, чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

Так, діяння, вчинене ОСОБА_1 ,полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації, що тягне за собою застосування адміністративного стягнення в вигляді штрафу.

З точки зору закону метою конфіскації є не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суд враховує, зазначені в судовому засіданні правопорушником обставини.

При цьому, обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено, при прийнятті рішення суд враховує те, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів.

Відповідно до ст.17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд використовує Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини в своїй практиці зазначає, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норми.

Прикладом такої практики є рішення в справах «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року та «спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд вважає, що застосування адміністративного стягнення в вигляді штрафу є достатнім покаранням та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, передбачених с.1 Протоколу до Конвенції.

Таким чином, враховуючи, щоневнесення ОСОБА_1 відомостей до митної деклараціїжодним чином не заподіює матеріальної шкоди державі, суд вважає, що підстав для застосування додаткового покарання, яке вказане в санкції ст. 471 МК України, а саме конфіскації товару, у суду відсутні.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 471, 527-529 Митного кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 14 травня 2019 року органом 8103, яка прописана (зареєстрована) за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 14 травня 2019 року органом 8103, яка прописана (зареєстрована) за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 700,00 гривень, який підлягає сплаті за наступними реквізитами отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Солом`янському районі; Код ЄДРПОУ одержувача: 38050812; р/р № 31119106526010; Банк одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві; МФО: 899998;. Призначення платежу: від (ПІБ) за ПМП від ____№_та постанови суду від ___.___.20__№___, код 050.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 14 травня 2019 року органом 8103, яка прописана (зареєстрована) за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 384, 20 грн.

Постанова може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Л.А. Шереметьєва