Рішення № 86875705, 09.01.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3277/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Військової частини А2709 (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Коротченка, буд. 10-б) до Фізичної особи-підприємця Стрюк Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 ) про розірвання договору та стягнення 6625,64 грн. за участю представників:

від позивача - Підвязний М.М., довіреність №82/575 від 16.09.19

від відповідача - Стрюк А.В., особисто

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Військової частини А2709 до Фізичної особи-підприємця Стрюк Анатолія Володимировича, згідно вимог якого позивач просить суд розірвати договір про закупівлю товарів за державні кошти №6 від 18.04.2019 та стягнути з відповідача 6625,64 грн., з яких: пеня у розмірі 3975,30 грн., та штраф у розмірі 2650,34 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №6 від 18.04.2019 в частині здійснення своєчасного постачання замовленого позивачем товару.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається із витрат зі сплати судового збору за звернення з даним позовом до суду у розмірі 3842,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2019 об 11:20.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 19.11.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.12.2019 до 12:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2019 відкладено підготовче засідання до 16.12.2019 об 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.01.2020 об 11:00.

Позивач у судове засідання 09.01.2020 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та розірвати договір про закупівлю товарів за державні кошти №6 від 18.04.2019 в порядку п. 6.2.1 договору, а також стягнути з відповідача пеню у розмірі 3975,30 грн. та штраф у розмірі 2650,34 грн.

Відповідач у судове засідання 09.01.2020 з`явився, проти позову заперечував проти стягнення нарахованої позивачем суми штрафу та пені, просив суд у задоволенні позову відмовити в цій частині.

Суд зазначає про те, що відповідач у строк, встановлений судом ухвалою від 30.10.2019 не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд зазначає, що підготовче засідання неодноразово відкладалося саме для надання відповідачу можливості подати відзив на позовну заяву з доказами в обґрунтування своїх заперечень.

З урахуванням наведеного, господарським судом були створені належні умови для надання можливості учасникам справи скористуватися своїми правами, передбачених процесуальним законом.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 09.01.2020 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення учасників справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

18.04.2019 між позивачем - Військовою частиною А2709 в особі командира Фіалковського Віктора Володимировича, що діє на підставі Закону України "Про Збройні Сили України" (замовник) та відповідачем - Фізичною особою - підприємцем Строк Анатолієм Володимировичем (постачальник) було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 6 (далі-Договір) (т.с. І а.с. 13-15), постачальник зобов`язався поставити товар, а замовник - забезпечити їх приймання та оплату, а відповідно до п. 1.3 обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Ціна та відомості про товар визначені сторонами в пунктах 2.1 - 3.2 Договору.

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 25.06.2019 до Договору (т.с. І а.с. 22), загальна сума Договору встановлюється в гривні та становить 37862,00 грн. без ПДВ, ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Умови передачі товару зазначені пунктами 5.1 - 5.3 Договору.

Так, відповідно до умов пункту 5.1. Договору, строк постачання товару до "20" червня 2019 року.

Умови оплати: після фактичного отримання товару (п. 5.2. Договору).

Відповідно до умов пункту 6.3.1. Договору, відповідач (замовник) зобов`язався забезпечити постачання товару у строки, встановлені Договором.

Згідно з п.10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що відповідач, у порушення умов вищевказаного пункту 6.3.1. Договору, постачання товару у трок, встановлений п. 5.1. Договору, не здійснив.

Згідно з п.8.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо), і згідно п.8.2 одна із сторін Договору унаслідок дії обставин непереборної сили повинна не пізніше ніж протягом 20 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Водночас, позивачем у позові наголошено про те, що на адресу Військової частини А2709 від відповідача будь-якої інформації щодо вказаного пункту не надходило.

З урахуванням наведеного, з огляду на порушення відповідачем умов Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 6 від 18.04.2019 щодо своєчасного здійснення постачання товару, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить розірвати Договір про закупівлю товарів за державні кошти №6 від 18.04.2019 та стягнути з відповідача пеню у розмірі 3975,30 грн., та штраф у розмірі 2650,34 грн., відповідно до п.7.2 Договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладений між сторонами Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 6 від 18.04.2019 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладаючи спірний Договір, його умовами сторонами чітко було погоджено, що строк постачання товару до 20.06.2019.

Вимогами статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Також, вимогами статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормами ч.1 ст.202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Суд також враховує, що договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно з частиною першою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

У даному разі, вирішуючи позовні вимоги, надавши об`єктивну оцінку обставинам справи що розглядається, суд встановив наявність порушеного права Військової частини А2709.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У даному разі, враховуючи, що відповідачем добровільно, у передбачений законом спосіб, було укладено із позивачем спірний Договір, тому відповідач зобов`язаний виконати його умови з урахуванням штрафних санкцій за порушення строків виконання цього Договору.

Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що у разі порушення зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції передбачені Господарським кодексом України, а саме:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості товарів стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних товарів;

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі стягнення пені за порушення зобов`язань, що повністю узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За розрахунком позивача, розмір пені становить 3975,30 грн., 7 % штрафу становить 2650,34 грн.

Перевіривши надані позивачем нарахування пені, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, нараховані арифметично вірно, у зв`язку з чим, вимога про стягнення 3975,30 грн. пені та 2650,34 грн. штрафу підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи вимогу про розірвання Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 6 від 18.04.2019, суд вирішив наступне.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів врегульований статтею 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з вимогами частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Пунктом 6.2.1. Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 6 від 18.04.2019 сторони передбачили, що замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його у строк до 20 днів.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, а також встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов Договору щодо своєчасного здійснення постачання товару у встановлений Договором строк, позовні вимоги про розірвання Договір про закупівлю товарів за державні кошти №6 від 18.04.2019 є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин Суд дійшов висновку про те, що судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи висновки господарського суду про повне задоволення позову, витрати зі сплати судового збору у даному разі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір про закупівлю товарів за державні кошти №6 від 18.04.2019, укладений між Військовою частиною А2709 та ФОП Стрюк Анатолієм Володимировичем.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Стрюк Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Військової частини А2709 (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Коротченка, буд. 10-б, код ЄДРПОУ 08292953) - 3975,30 грн. пені; 2650,34 грн. штрафу та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "13" січня 2020 р.

Суддя Г.І. Сальнікова