Рішення № 86875690, 08.01.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3593/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" м. Харків до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" м. Харків про розірвання договору та стягнення сплаченого авансу 398 988,48 грн. за участю представників:

позивача: Шевцов О.М., адвокат;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім.О.О. Морозова" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" про розірвання Договору поставки №29/17-П/3984-ХКБМ від 15.12.2017 та стягнення сплаченого авансу у розмірі 398 988,48 грн.

В обгрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що за Договору поставки №29/17-П/3984-ХКБМ від 15.12.2017 ним 22.12.2017 було здійснено відповідачу предоплату у розмірі 398 988,48 грн. за поставку деталей системи боєживлення, у кількості 10 комплектів.Поряд із цим, після проведення предоплати відповідач свої зобов`язання з поставки деталей системи боєживлення в обумовленому сторонами обсязі не здійснив, сплачені позивачем кошти не повернув, що є підставою також для його дострокового розірвання у відповідності до п.9.2.

Ухвалою суду від 11.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 11.12.2019.

Протокольною ухвалою від 11.12.2019 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 24.12.2019.

Протокольною ухвалою від 24.12.2019 підготовче провадження у справі № 922/3593/19 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.01.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 08.01.2020р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 08.01.2020р. не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

15.12.2017 між позивачем - Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова (покупець) та відповідачем - Державним підприємством "Харківський завод транспортного устаткування" (постачальник) укладено договір поставки № 29/17-П/3984-ХКБМ (далі- Договір), відповідно до умов пункту п.1.1. якого постачальник зобов`язується виготовити по конструкторській документації Покупця, поставити та передати у власність покупця комплект деталей системи боєживлення, у кількості 10 (десять) комплектів (далі - продукція), в номенклатурі і кількості зазначеній в Специфікації поставки продукції (Додаток №1), що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.3.1 додаткової угоди №1 від 05.04.18р. до Договору (далі - Додаткова угода), поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDP, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 року) на склад покупця, який знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Плеханівська, 126 в термін 210 календарних днів після отримання постачальником авансового платежу згідно з п. 5.1.1 Договору.

Відповідно до умов п. 4.5 Договору, загальна орієнтовна вартість продукції, що поставляється за цим Договором, згідно з протоколом узгодження орієнтовної ціни становить 498735,60 грн. в т.ч. ПДВ 83122,60 грн.

Згідно з вимогами п.5.1.1 Договору, авансовий платіж в розмірі 80% від загальної вартості продукції, яка постачається за цим Договором, згідно з п.4.5. проводиться на підставі рахунку, наданого постачальником впродовж 15 календарних днів з дати підписання Договору двома Сторонами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем 22.12.2017 року сплачено відповідачу 80% авансу на суму 398 988,48 грн., у відповідності до умов пункту 5.1.1 Договору, про що свідчить платіжне доручення №4916 від 22.12.2017р. (а.с.28)

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що відповідач, у порушення вимог п.п.1.1., 3.1. Договору поставку продукції позивачу так і не здійснив.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2019р. по справі №922/3580/18 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" на користь Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім.О.О.Морозова" 66243,02 грн. пені; 34911,50 грн. штрафу за порушення відповідачем умов договору поставки № 29/17-П/3984-ХКБМ від 15.12.2017р.

Із врахуванням вищенаведеного, позивачем заявлено вимогу про розірвання договору та стягнення 398 988,48 грн. сплаченого авансу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ч.2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на означене, статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зі змісту пункту 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення господарських зобов`язань згідно зі ст.174 ГК України зокрема можуть бути господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Аналогічні норми містяться в п.2 ст.509 та п.2 ст.11 ЦК України, згідно з якими зобов`язання виникають з підстав, встановлених зокрема у договорах та інших правочинах.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 ст.193 ГК України, ст.526, 529 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Так, ДП «ХКБМ» зверталося до Господарського суду харківської області (справа №922/3580/18) для стягнення з Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» штрафні санкції (пеня, штраф), за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань.

Рішенням Господарського суду харківської області від 23 січня 2019 по справі №922/3580/18 вирішено стягнути з Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» на користь Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» - 66243,02 грн. пені, 34911,50 грн. штрафу та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вищевикладені факт підтверджують порушення відповідачем умов Договору, щодо поставки товару. Наслідком такого порушення є неотримання позивачем відповідного товару, а також втрата грошових коштів в сумі 398 988,48 грн.

Відповідно до п. 9.2 Договору встановлено, що у разі порушення строків поставки більш як 30 календарних днів, Покупець має право відмовитися від подальшого приймання і оплати продукції, а також вимагати повернення раніше виплачених грошових коштів за продукцію, які Постачальник зобов`язаний повернути протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення від Покупця, яке вважається отриманим Постачальником після фактичного отримання такого повідомлення в письмовому вигляді поштовим відправленням.

Оскільки порушення умов Договору відповідачем відбувається протягом тривалого часу (понад 15 місяців), суд вважає таке порушення договору істотним.

ДП «ХКБМ» на адресу ДП «ХЗТУ» було направлено пропозицію щодо розірвання Договору (лист від 11.03.2019р. № 1281/20 ), яка була останнім отримана 20.03.2019. Проте, ДП «ХЗТУ» про результати розгляду відповідної пропозиції позивача не повідомило.

За правилами ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного вище, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували обставини, про які позивачем повідомлено суд, як і не надано доказів постачання продукції, суд приходить до висновку про повне задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, та враховуючи висновки господарського суду про повне задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір поставки №29/17-П/3984-ХКБМ від 15.12.2017 , укладений між Державним підприємством «Харківський завод транспортного устаткування» (код ЄДРПОУ 14309764) та Державним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (код ЄДРПОУ 14310299).

Стягнути з Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" (61102, м.Харків, вул.Достоєвського, 3, код ЄДРПОУ 14309764) на користь Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14310299; банківські реквізити: рахунок НОМЕР_1 в філії ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України» в м.Харкові, МФО 322313, індивідуальний податковий номер 143102920397) 398 988 грн. 48 коп. сплаченого авансу та витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 905 грн. 83 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "13" січня 2020 р.

Суддя С.Ч. Жельне