Рішення № 86872909, 13.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2020 року м. Київ № 826/10829/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доМіністерства закордонних справ України провизнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства закордонних справ України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ державного секретаря Міністерства закордонних справ України Заяць А. №1167-ос від 04.07.2018 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на дипломатичній службі на посаді провідного спеціаліста сектору аеропорту «Київ» (Жуляни) Управління консульської діяльності Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України;

- стягнути з Міністерства закордонних справ України (код ЄДРПОУ 00026620) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що дисциплінарна справа не містить всіх передбачених законом необхідних складових (зокрема, відсутні відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень). Крім того, зі змісту оскаржуваного наказу не вбачається факту наявності подання дисциплінарної комісії, як це передбачено ч. 3 ст. 73 Закону України «Про державну службу». На підставі викладеного позивачем зроблено висновок про здійснення спірного дисциплінарного провадження відносно позивача з порушенням вимог чинного законодавства. Також, у позовній заяві наголошено на тому, що оскаржуваний наказ не містить стислого викладу обставин справи, конкретного визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинено позивачем. Натомість, твердження відповідача про завдання ОСОБА_1 матеріальної шкоди державному бюджету є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

07.08.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи про правомірність оскаржуваного наказу, в якому чітко зазначено який саме вид дисциплінарного проступку став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме: використання повноважень в особистих (приватних) інтересах (п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу»). При цьому, за твердженням представника відповідача, викладати у тексті наказу більш повний зміст протоколу засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справи МЗС України від 27.06.2018 №19 не є доцільним, оскільки все викладено у матеріалах дисциплінарної справи.

16.08.2018 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково зазначено, що матеріали дисциплінарної справи не містять будь-якого доручення Державного секретаря МЗС України Заяць А.І. щодо ініціювання дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 , а дисциплінарне провадження відносно останнього було відкрито ще до прийняття Державним секретарем МЗС України Заяць А.І. , як суб`єктом призначення, наказу «Про дисциплінарне провадження» від 27.04.2018 №198. Крім того, службові записки безпосереднього керівника позивача не є законодавчо мотивованою підставою для проведення службового розслідування, оскільки останній не є суб`єктом призначення. Водночас, наявні у дисциплінарній справі документи жодним чином не підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді використання повноважень в особистих (приватних) інтересах та завдання матеріальної шкоди державному бюджету.

22.08.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення, згідно з якими, ОСОБА_1 є уповноваженою особою, яка наділена повноваженнями щодо розгляду візових клопотань та прийняття рішень стосовно оформлення віз. Крім того, позивач під час видачі віз в аеропорту мав отримувати докази сплати заявником коштів, які у подальшому мали перераховуватись до державного бюджету (чого, за твердженням представника відповідача, не відбулось у чотирьох випадках, про які повідомив безпосередній керівник позивача, що і стало причиною початку розслідування та прийняття оскаржуваного наказу). При цьому, виходячи зі змісту заперечень, безпосередній керівник державного службовця має право вносити клопотання керівнику державної служби про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що передбачено ч. 3 ст. 63 Закону України «Про державну службу», а надані позивачем у межах дисциплінарного провадження пояснення не містять ані причин несплати консульського збору, ані пояснень чи усвідомлення того, що відбулось.

11.09.2018 від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог, а також вказано, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до процедури подальшого перерахування коштів до державного бюджету та безпосереднього надходження консульського збору на рахунки АТ «Ощадбанк», внаслідок чого останній не може нести відповідальність за вказані обставини.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з наявною у матеріалах справи копією протоколу засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства закордонних справ України від 27.04.2018 №11, заслухавши Кириченка М.М. , який проінформував про те, що Державний секретар МЗС А.І. Заяць доручив відкрити дисциплінарне провадження у формі службового розслідування з метою перевірки інформації, викладеної у службовій записці першого секретаря по посаді завідуючого оперативним сектором ДКС в а/п «Київ» (Жуляни) І.О. Гончаренка від 26.04.2018 №71/ВРІР/3-997-215 та від 27.04.2018 №71/ВРІР/71-991-216 щодо можливого зловживання службовим становищем провідним спеціалістом цього ж підрозділу ОСОБА_1, вирішено відкрити дисциплінарне провадження у формі службового розслідування стосовно провідного спеціаліста сектору в аеропорту «Київ» (Жуляни) Управління консульської діяльності Департаменту консульської служби - ОСОБА_1 - з метою перевірки фактів, викладених у наведених службових записках, а також рекомендовано Державному секретарю МЗС А.І . Заяцю відсторонити ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків на час здійснення цього дисциплінарного провадження.

На підставі вказаного протоколу Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства закордонних справ України, наказом Державного секретаря МЗС України Заяця А. від 27.04.2018 №198 визначено (1) Дисциплінарній комісії у період з 27.04.2018 по 27.06.2018 здійснити дисциплінарне провадження у формі службового розслідування стосовно провідного спеціаліста сектору в аеропорту «Київ» (Жуляни) Управління консульської діяльності Департаменту консульської служби ОСОБА_1 ; (2) відсторонити ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків на час здійснення цього дисциплінарного провадження; (3) структурним підрозділам апарату МЗС і працівникам органів служби надавати Дисциплінарній комісії необхідного сприяння у здійсненні дисциплінарного провадження; (4) управлінню генерального секретаріату довести цей наказ до відома заступників Міністра, керівників самостійних структурних підрозділів апарату МЗС - Департаменту консульської служби, Департаменту менеджменту персоналу, Фінансового департаменту, Юридичного правління та Сектору з питань запобігання та протидії корупції; (5) контроль за виконанням цього наказу автором залишено за собою.

За результатами проведеного дисциплінарного провадження у формі службового розслідування стосовно провідного спеціаліста сектору в аеропорту «Київ» (Жуляни) Управління консульської діяльності Департаменту консульської служби ОСОБА_1 Дисциплінарною комісією складено висновок від 27.06.2018, затверджений протоколом вказаної комісії від 27.06.2018 №19, в якому зазначено про наступне.

Під час чергування у Секторі 31 березня - 01 квітня 2018 року ОСОБА_1 іноземним громадянам було оформлено 4 (чотири) візи для в`їзду в Україну. При цьому, згідно виписки з АТ «Ощадбанк» у цей же період відбулася лише 1 (одна) транзакція з оплатою за оформлення візи, у той час як до книги обліку консульських зборів внесено відомості про повну оплату усіх чотирьох віз. Таким чином, підтверджена та зафіксована розбіжність у ці дні становить 3 візи (вартість кожної з яких - 2550 грн.), що свідчить про ненадходження до державного бюджету коштів в загальній сумі 7650 грн. (п. 4 висновку).

Платіжний документ №518, що підтверджує оплату 1 візи за 12.04.2018 (згідно з книгою обліку консульських зборів - чергування ОСОБА_1 ), долучений до візової анкети з корінцем візової етикетки У06167915, оформленої та виданої 01.04.2018. При цьому, інформація про стягнення консульського збору за згаданим чеком у книгу обліку консульських зборів за 12.04.2018 внесена не була (п. 5 висновку).

Згідно із записами облікових книг Сектору за 22.03.2018, ОСОБА_1 оформлено безкоштовну візу НОМЕР_1 . Водночас, згідно з банківською випискою АТ «Ощадбанк», виявлено транзакцію, яка може свідчити про сплату консульського збору за згадану дію банківською карткою НОМЕР_3, в той час як інформацію про чек №298, який було згенеровано Р08-терміналом по зазначеній транзакції, у книзі виявлено не було (п. 6 висновку).

На підставі викладеного, Комісія дійшла, зокрема, до наступних висновків:

(1) Ю. А . Монастируком порушено Правила оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №118, та Положення про консульський збір України, затвердженого наказом МЗС №3 від 05.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31.01.2011 №131/18869, та Інструкцію про порядок стягнення сум консульського збору за вчинення консульських дій та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України, затверджену наказом МЗС від 18.12.2009 №281;

(2) відсутність конкретних пояснень з боку ОСОБА_1 по п.п. 4, 5 і 6 свідчить про певні маніпуляції з його боку у питанні стягнення консульського збору за оформлення віз, зокрема, з метою приховування порушень вимог згаданих вище нормативних актів;

(3) ОСОБА_1 своїми діями було завдано встановлену матеріальну шкоду державному бюджету на суму 7650 (сім тисяч шістсот п`ятдесят) гривень;

(4) Провідним спеціалістом сектору в аеропорту «Київ» (Жуляни) Управління консульської діяльності Департаменту консульської ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, що полягає у використанні повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб (п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу»).

Беручи до уваги викладене, Дисциплінарною комісією запропоновано, відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу», застосувати стосовно ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби і, згідно зі ст.ст. 81, 82 Закону України «Про державну службу», зобов`язати його відшкодувати завданий збиток державному бюджету .

Як наслідок, наказом Державного секретаря МЗС України Заяць А. від 04.07.2018 №1167-ос провідного спеціаліста сектору в аеропорту «Київ» (Жуляни) Управління консульської діяльності Департаменту консульської служби ОСОБА_1 наказано 06.07.2018 звільнити з дипломатичної служби у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку, що полягає у використанні повноважень в особистих (приватних) інтересах та завданням матеріальної шкоди державному бюджету.

Вважаючи даний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, є Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

У силу ст. 62 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення (ч. 1 ст. 68 Закону України «Про державну службу»).

При цьому, безпосередній керівник державного службовця має право вносити клопотання керівнику державної служби про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку (ч. 3 ст. 63 Закону України «Про державну службу»).

З аналізу викладеного вбачається, що дисциплінарні провадження за загальним правилом ініціюються суб`єктом призначення, проте, безпосередній керівник державного службовця також має право вносити клопотання керівнику державної служби про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Як було зазначено вище, саме службові записки першого секретаря по посаді завідуючого оперативним сектором ДКС в а/п «Київ» (Жуляни) І.О. Гончаренка від 26.04.2018 №71/ВРІР/3-997-215 та від 27.04.2018 №71/ВРІР/71-991-216, який є безпосереднім керівником позивача, що підтверджено останнім, слугували підставою для здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача, ініційоване наказом Державного секретаря МЗС України Заяць А. від 27.04.2018 №198, який і є суб`єктом призначення стосовно позивача, що також підтверджено останнім у наданих до суду матеріалах.

Приписами ч. 1 ст. 69 Закону України «Про державну службу» передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення (ч. 10 ст. 69 Закону України «Про державну службу»).

Відтак, протоколи засідань Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства закордонних справ України від 27.04.2018 №11 та від 27.06.2018 №19, які містять пропозицію щодо звільнення ОСОБА_1 носять лише рекомендаційний характер для суб`єкта призначення, а безпосереднє рішення приймає суб`єкт призначення, яким у даному разі є Державний секретар МЗС України Заяць А. , яким і прийнято накази від 27.04.2018 №198 «Про дисциплінарне провадження» та від 04.07.2018 №1167-ос «Про звільнення ОСОБА_1 ».

З урахуванням викладеного, у частині призначення дисциплінарного провадження та оформлення його результатів відповідачем не допущено порушень, про які вказує позивач.

У той же час, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу»).

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу (ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу»).

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу»).

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу»).

Наведені законодавчі положення передбачають застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення, зокрема, у разі вчинення проступку, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», факт чого встановлено відповідачем у межах спірних правовідносин. Натомість, систематичність (повторність) дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 цього Закону, є самостійною підставою для звільнення особи, а не додатковою умовою для застосування вказаного виду дисциплінарного стягнення, а тому факт систематичності (повторюваності) у межах спірних правовідносин не є обов`язковою умовою для звільнення позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про державну службу», з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

При цьому, державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, зокрема, має право надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються (п. 1 ч. 8 ст. 71 Закону України «Про державну службу»).

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності (ч. 9 ст. 71 Закону України «Про державну службу»).

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Закону України «Про державну службу», рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що фактичними обставинами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували висновки службового розслідування, згідно з якими, позивачем порушено Правила оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №118, та Положення про консульський збір України, затвердженого наказом МЗС №3 від 05.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31.01.2011 №131/18869, та Інструкцію про порядок стягнення сум консульського збору за вчинення консульських дій та проведення звірок фактичних консульських надходжень в закордонних дипломатичних установах України, затверджену наказом МЗС від 18.12.2009 №281, чим завдано матеріальну шкоду державному бюджету на суму 7650 (сім тисяч шістсот п`ятдесят) гривень.

Слід також зазначити, що у своїх поясненнях, наданих голові Дисциплінарної комісії МЗС України, позивачем не зазначено підстав щодо виявлених під час службового розслідування порушень. Під час судового розгляду справи останнім наголошено, що він не має жодного відношення до процедури подальшого перерахування коштів до державного бюджету та безпосереднього надходження консульського збору на рахунки АТ «Ощадбанк», а надані відповідачем докази цього не доводять.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з п. 2 Положення про консульський збір України, затверджений наказом Міністерства закордонних справ України від 05.01.2011 №3 (надалі - Положення), консульський збір на території України справляють Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України і представництва Міністерства закордонних справ України на території України, за межами України - дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном (далі - закордонні дипломатичні установи України).

У силу п.п. 26-28 Положення, на підставі платіжного документа консульська посадова особа у день прийняття повного пакета документів робить запис про сплачену консульську дію у Книзі обліку консульських зборів (додаток 4) (далі - Книга).

У разі стягнення консульського збору у готівковій формі у Книзі в графі «Примітки» проставляється відповідна відмітка «Готівкою», а в графі «N та дата платіжного документа» зазначаються реквізити прибуткового касового ордера.

До Книги вносяться також відомості про консульські дії, які вчиняються без стягнення консульського збору. Книга має бути прошита, скріплена гербовою печаткою і підписом керівника закордонної дипломатичної установи України, сторінки мають бути пронумеровані. Нумерація консульських дій розпочинається з 1 січня кожного року. Номенклатурний індекс та термін зберігання зазначеної Книги встановлюються відповідно до чинного законодавства України. Правильність ведення Книги покладається на консульську посадову особу.

З метою забезпечення контролю за повнотою та правильністю стягнення консульського збору у верхньому правому куті кожної заяви про вчинення консульської дії (візової, паспортної анкети, заяви про прийняття на консульський облік або вчинення іншої консульської дії) проставляється порядковий номер консульської дії згідно з Книгою та, у разі стягнення консульського збору у готівковій формі, проставляється також відповідна відмітка.

Консульська посадова особа проставляє у Книзі загальну суму консульських зборів за кожний день (п. 30 Положення).

Сплата платниками (заявниками) консульського збору за вчинення консульських дій на території України та зарахування його до державного бюджету здійснюються відповідно до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 №131, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за №67/5258 (із змінами) (п. 36 Положення).

З аналізу викладених законодавчих положень, а також фактичних обставин справи вбачається, що позивач, перебуваючи на посаді провідного спеціаліста сектору в аеропорту «Київ» (Жуляни) Управління консульської діяльності Департаменту консульської служби, під час видачі віз в аеропорту мав отримувати докази сплати заявником коштів, які у подальшому мали перераховуватись до державного бюджету. При цьому, факт виконання позивачем на вказаній посаді повноважень щодо оформлення віз для в`їзду в Україну іноземцям по прибуттю до аеропорту останнім під час судового розгляду справи не заперечувався, а навпаки підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, письмовими поясненнями ОСОБА_1, наданими голові Дисциплінарної комісії МЗС України у межах дисциплінарного провадження. Натомість, відсутність підпису позивача на підтвердження його ознайомлення з посадовою інструкцією не спростовує викладеного.

Також, суд погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що в оскаржуваному наказі чітко зазначено який саме вид дисциплінарного проступку став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме: використання повноважень в особистих (приватних) інтересах (п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу»), що відповідає поняттю «стислий виклад обставин справи». Разом з тим, ширше обставини дисциплінарного провадження викладено у матеріалах дисциплінарного провадження.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що оскаржуваний наказ винесено відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень, з огляду на виявлений дисциплінарний проступок позивача, факт вчинення якого не спростовано наявними у матеріалах справи доказами.

Як наслідок, решта позовних вимог, як похідні від розглянутої вище, у силу п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, також задоволенню не підлягають.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Міністерства закордонних справ України (код ЄДРПОУ 00026620, адреса: 01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок