Рішення № 86872789, 13.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 січня 2020 року № 826/13619/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку cпрощеного провадження адміністративну справу

за позовомКиївського квартирно-експлуатаційного управліннядо Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києвітретя особа проОСОБА_1 визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у державного виконавця були відсутні підстави для накладення на позивача штрафу в рамках виконавчого провадження №55926913, оскільки на виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 у справі №826/25369/15, з примусового виконання якого було відкрито вказане виконавче провадження, стягувачу ( ОСОБА_1 ) надано список осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних» та Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме, персональні дані осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень було знеособлено. Також позивач зазначив про те, що оскаржуваній постанові було невірно зазначено найменування боржника.

Відповідачем відзиву на позовну заяву надано не було.

Третьою особою надано суду письмові пояснення в яких зазначив про те, що запитувана ним інформація, яка має бути надана позивачем на виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 у справі №826/25369/15 становить суспільний інтерес, не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі і підлягає наданню на запит, що встановлено у судовому порядку та доступ до такої інформації санкціонований законом і не потребує згоди особи. Також третя особа зазначив про те, що постанова про накладення штрафу від 16.08.2018 ВП №55926913 була винесена відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивачем надано суду заперечення на пояснення третьої особи в яких зазначено про те, що ним належним чином виконано рішення суду з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження № 55926913, а надання списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень знеособленими даними зумовлюється необхідністю дотримання вимог Закону України «Про захист персональних даних» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

Старшим державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 55926913 з примусового виконання виконавчого листа № 826/25369/15 виданого 10.08.2017 Окружним адміністративним судом міста Києва про: "Зобов`язати Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України вирішити питання про надання достовірної, повної та точної інформації на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 28.10.2015 згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».".

Супровідним листом від 15.08.2018 № 303/25-4988 Київським квартирно-експлуатаційним управлінням, на виконання вимог постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 у справі №826/25369/15, направлено ОСОБА_1 списки військовослужбовців, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень за формою згідно з додатком 11 до Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями затвердженої Наказом МОУ від 30.11.2011 №737.

Державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках виконавчого провадження ВП № 55926913 складено акт державного виконавця від 16.08.2018 в якому зазначено про те, що станом на 16.08.2018 рішення не виконано.

16.08.2018 старшим державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про накладення штрафу ВП № 55926913 якою за повторне невиконання рішення суду накладено на Київське квартирно-експлуатаційне управління штраф у розмірі 10 200,00 грн.

У зазначеній постанові вказано наступне: "Боржником не виконано рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, а саме не вирішено питання про надання достовірної, повної та точної інформації на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 28.10.2015 згідне Закону України "Про доступ до публічної інформації."

Позивач не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 16.08.2018 ВП № 55926913 звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду було частково порушено з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 18 вказаного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Частинами першою та другою статті 63 вказаного Закону встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 вказаного Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Постановою від 16.08.2018 ВП № 55926913 на позивача накладено штраф за повторне невиконання рішення суду, а саме, виконавчого листа № 826/25369/15 виданого 10.08.2017 Окружним адміністративним судом міста Києва про: "Зобов`язати Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України вирішити питання про надання достовірної, повної та точної інформації на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 28.10.2015 згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації".

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що ним рішення суду, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження № 55926913, виконано та супровідним листом від 15.08.2018 №303/25-4988, на виконання вимог постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 у справі № 826/25369/15, направлено ОСОБА_1 списки військовослужбовців, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень за формою згідно з додатком 11 до Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями затвердженої Наказом МОУ від 30.11.2011 № 737.

Третьою особою - ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні № 55926913, не заперечується факт отримання вказаного листа та списків військовослужбовців, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, водночас з огляду на відсутність у відповідних списках даних про «військове звання, прізвище, ім`я, по батькові військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають разом з ним на обліку» він вважає, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 у справі № 826/25369/15 не була виконана позивачем належним чином.

Частинами першою та другою статті 32 Конституції України встановлено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Статтею 7 вказаного Закону визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частинами першою та другою статті 11 "Про інформацію" встановлено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

У рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 у справі № 2-рп/2012 "У справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України" зазначено наступне: "В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:

- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;

- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.".

В пункту 3.2 вказаного рішення зазначено наступне: "Інформацією про фізичну особу є відомості чи сукупність відомостей про таку особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11 Закону N 2657).

За порядком доступу інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом (частина перша статті 20 Закону N 2657).

Відкритою є будь-яка інформація, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (частина друга статті 20 Закону N 2657). Зокрема, відкритою є публічна інформація, крім випадків, встановлених законом, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом (частина перша статті 1 Закону N 2939).

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частини перша, друга статті 21 Закону N 2657).

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону N 2657). Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року N 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.

Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що перелік даних про особу, які визнаються як конфіденційна інформація, не є вичерпним."

З огляду на зазначене, враховуючи наведену позицію Конституційного Суду України , суд дійшов висновку про те, що інформація про: «військове звання, прізвище, ім`я, по батькові військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають разом з ним на обліку», яка міститься в списках військовослужбовців, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень є конфіденційною інформацією та може бути надана виключно за наявності згоди відповідних осіб.

Посилання третьої особи на положення частини п`ятої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

В даному випадку на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 у справі № 826/25369/15 надано інформацію щодо військовослужбовців, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, а не щодо військовослужбовців, які відповідне житло вже отримали.

Таким чином, оскільки інформація яку має надати позивач не стосується даних щодо осіб, які вже отримали кошти або майно за рахунок бюджетних коштів, а лише осіб, яким надано відповідне право щодо позачергового одержання жилих приміщень положення частини п`ятої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" в даному випадку застосуванню не підлягають.

З урахуванням наведеного, враховуючи те, що третьою особою, яка є боржником за виконавчим провадженням №55926913 не заперечується факт надання йому інформації щодо військовослужбовців, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень супровідним листом від 15.08.2018 № 303/25-4988 за відсутності даних про військове звання, прізвище, ім`я, по батькові військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають разом з ним на обліку», факт відсутності яких зумовлюється віднесенням відповідних даних до конфіденційної інформації, суд дійшов висновку про те, що станом на 16.08.2018, дату винесення оскаржуваної постанови позивачем рішення суду з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження № 55926913 було виконано, а отже були відсутні правові підстав для накладення на позивача штрафу за його невиконання.

Таким чином постанова від 16.08.2018 ВП № 55926913 про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивач у позовній заяві просить визнати оскаржувану постанову незаконною та скасувати її.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи положення пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, суд звертає увагу на те, що вказані дії мають зовнішній вираз саме у постанові від 16.08.2018 ВП № 55926913 про накладення штрафу, а отже факт визнання протиправною та скасування вказаної постанови є достатнім для захисту прав та інтересів позивача.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Київського квартирно-експлуатаційне управління (03186, м. Київ, Повітрофлотський пр., 30, код ЄДРПОУ 22991617) до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03036, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 76А, код ЄДРПОУ 35008087), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.08.2018 ВП № 55926913 про накладення штрафу.

3. В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій - відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов