Ухвала суду № 86872723, 13.01.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 січня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/119/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині неприйняття рішення про виділення коштів на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (що сталась в м. Чернігові 30.06.2018) з бюджету регіонального рівня за колективною заявою від 23.07.2019;

- зобов`язати відповідача виділити кошти на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (що сталась в м. Чернігові 30.06.2018) з бюджету регіонального рівня за колективною заявою від 23.07.2019.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

З аналізу наведених норм права вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду з позовом та просити про захист виключно її порушених прав та інтересів.

У свою чергу, як вбачається зі змісту позовної заяви та її матеріалів, ОСОБА_1 , як позивач, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині неприйняття рішення про виділення коштів на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (що сталась в м. Чернігові 30.06.2018) з бюджету регіонального рівня за колективною заявою від 23.07.2019 та зобов`язати відповідача виділити кошти на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації з бюджету регіонального рівня за колективною заявою від 23.07.2019.

Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Разом з тим, ОСОБА_1 фактично звертається з позовом за захистом як своїх прав, так і прав інших громадян, зазначених у позові як третіх осіб. Однак, позивачем не надано обґрунтованих пояснень та доказів на право на звернення до суду з позовом за захистом прав інших осіб. У випадку, якщо позивач не має таких повноважень, суд зазначає, що позовні вимоги мають бути викладені в частині саме його порушених прав, свобод чи інтересів. Щодо оскарження бездіяльності відповідача за наслідками колективного звернення від 23.07.2019 в цілому, позивачами (а не третіми особами) у справі мають бути всі суб`єкти цього колективного звернення.

Також, всупереч вимог пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позові відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір та ставки судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 № 3674 "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_1 до суду), частиною другою статті 4 якого встановлено, що за подання фізичною особою до суду адміністративного позову немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.). Проте, позивачем не надано суду належного доказу, який свідчив би про сплату ним судового збору, у встановленому розмірі.

При цьому, одночасно з поданням позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору на підставі статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 2 статті 8 Закону "Про судовий збір".

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначила, що збитки внаслідок втрати та пошкодження майна на загальну суму 280 тис. грн., внаслідок надзвичайної ситуації природного характеру регіонального рівня, що сталася у 2018 році, до теперішнього часу їй не відшкодовані. У зв`язку з наведеним, позивач змушена більше року відстоювати свої законні права, в тому числі, і в судовому порядку.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд виходить з такого.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір». Так, положеннями статті 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Водночас, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95 від 19.06.2001 р.) зауважив, що вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Однак, вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд вважає, що надані суду пояснення є недостатніми, які б однозначно вказували на скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 , зокрема не надано відомостей про доходи, чи їх відсутність з податкового органу, біржі праці, а тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статей 161, 160 цього Кодексу, а тому вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних вище недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду:

1) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 768,40 грн., або належним чином завірених копій документів, які надають пільги щодо його сплати;

2) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копії відповідно до кількості учасників справи;

3) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Бородавкіна