Ухвала суду № 86872659, 13.01.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 572/3658/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2020 р. Суддя Печерского районного суду м. Києва Волкова С.Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дію,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 28.11.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дію передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, матеріали надійшли до суду 10.01.2020 р.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України про визнання відмови відповідача у листі від 17.09.2019 р. за № 69/0/244-19 щодо ненадання йому житла або виділення коштів для його придбання для осіб, які є членами його сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, протиправною, зобов`язання відповідача вчинити дію, а саме: придбати житло в м. Львові йому для членів його сім`ї.

Позовну заяву ОСОБА_1 зареєстровано в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 , додані до позовної заяви документи, слід дійти висновку, що у відкритті провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно пункту 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 р. задоволено частково позов, зобов`язано Міністерство соціальної політики України розглянути подану ним заяву від 28.02.2019 р. про придбання або виділення коштів для придбання житла для членів його сім`ї - ОСОБА_2 , 1984 р.народження, та ОСОБА_3 , 2018 р.народження, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а на виконання рішення суду листом від 17.09.2019 р. за № 69/0/244-19 відповідач відмовив йому придбавати житло або вділити кошти, відмову обґрунтував тим, що в Державному бюджеті України на 2014-2019 рр. не передбачені видатки для забезпечення житлом для громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, та тим, що за чинним законодавством пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатись тільки один раз, зміни в складі сім`ї не є правовою підставою для повторного забезпечення його житлом.

Згідно пункту 1 Положення «Про Міністерство соціальної політики України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 423 від 17.06.2015 р., Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту осіб з інвалідністю, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, внутрішньо переміщених осіб, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству, протидії торгівлі людьми, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державні допомоги, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що здійснюються за рахунок державного бюджету, соціальні послуги), а також забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей, державного регулювання та нагляду за дотриманням норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення (перерахування) і виплати пенсій у солідарній системі та щодо взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, поданий позивачем ОСОБА_1 позов відповідно до визначеної Кодексом адміністративного судочинства України підсудності належить до компетенції окружного адміністративного суду та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 258-263, 353, 354, підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження у справі за ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дію.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд протягом п`ятнадцяти днів. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С.Я. Волкова