Ухвала суду № 86872540, 13.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 січня 2020 року справа № 580/95/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.02.2017 № Ф-7219-23 в сумі 801 грн 21 коп.;

- визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.10.2018 № Ф-7219-23 в сумі 2 509 грн 27 коп.

Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред`являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.

Ознайомившись з позовною заявою, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з банків, на які поширюються норми Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач дізнався про факт порушення своїх прав та інтересів у зв`язку із винесенням відповідачем оскаржуваних вимог у січні 2019 року. Вважаючи спірні вимоги протиправними та такими, що підлягають скасуванню, 29.05.2019 позивач з порушенням десятиденного строку на звернення до суду в частині оскарження податкових вимог про сплату боргу (недоїмки), згідно з положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з відповідним позовом. Ухвалою від 26.06.2019 у справі № 580/1729/19 вказаний позов повернено позивачу у зв`язку з неусуненням недоліків, позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивач в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду, вказує, що ухвалою від 26.06.2019 у справі № 580/1729/19 позивачу роз`яснено, що повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з позовом до суду.

Водночас суд звертає увагу, що позивачем в позові не наведено жодних підстав для поновлення 10 - денного строку на звернення до суду щодо оскарження податкових вимог про сплату боргу (недоїмки), згідно з положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до звернення з первісним позовом до Черкаського окружного адміністративного суду 29.05.2019, а так само після спливу 10 - денного строку після постановлення судом ухвали від 26.06.2019 у справі № 580/1729/19.

Таким чином, на підставі викладеного вище вбачається, що даний позов щодо оскарження податкових вимог про сплату боргу (недоїмки) подано позивачем поза межами строку.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищенаведені норми, суд пропонує позивачеві надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведених вище обставин, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.

Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Водночас, ставки сплати судового збору встановлено ст. 4 Закону № 3674-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2 102 гривні.

Даний позов містить вимогу майнового характеру, а тому позивачу належить сплатити судовий збір у сумі грн 00 коп. ( 801 грн 21 коп. + 2 509 грн 27 коп.) х 1% = 33 грн 11 коп., але не менше 840 грн 80 коп.

Однак, позивачем до позовної заяви надано копію квитанції від 15.02.2019 №0.0.1268184858.1 про сплату судового збору у сумі 153 грн 68 коп.

У позовній заяві позивач просить зменшити розмір судового збору або відстрочити його сплату до прийняття рішення, надавши на підтвердження майнового стану відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2018 року до 1 кварталу 2019 року.

Вказаний доказ не є достатнім для підтвердження скрутного майнового становища, оскільки стосується іншого періоду, аніж в якому позивач звернувся до суду.

Отже, клопотання позивача про відстрочення або звільнення від сплати судового збору не є обґрунтованим.

Крім того, суддя зауважує, що ухвалою від 26.06.2019 у справі № 580/1729/19 повернуто ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений судовий збір згідно з квитанцією від 15.02.2019 №0.0.1268184858.1 у сумі 153,68 грн. (сто п`ятдесят три гривні шістдесят вісім копійок).

З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про необхідність надання позивачем суду доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову у сумі 840 грн 80 коп.

Належними реквізитами для сплати судового збору з 01.01.2020 є: Отримувач коштів УК у м.Черкасах/Черкаси/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38031150; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA418999980313121206084023002; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу "*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 вищезазначеної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, додані до позовної заяви копії документів не завірені належним чином усупереч вимогам ч.ч. 4, 5 ст. 94 КАС України, а саме - на доданих до позовної заяви копіях документів відсутня дата їх засвідчення, із зазначенням прізвища імені та по батькові позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 5, 8, 133, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування вимог - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Кульчицький