Рішення № 86872521, 20.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року справа № 580/3006/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дорошенко Л.В.,

представників позивача: Гричаненка О.М. - за ордером, Поліщука С.Г, - за довіреністю; представника відповідача: Русенко А.Ю. - за довіреністю,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом державного підприємства «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» звернулось до суду з позовною заявою до головного управління ДФС у Черкаській області, в якій з урахуванням заяв про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 12.06.2019 №2766/23-00-54-12-010 «Про відмову в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи».

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Черкаській області, що полягають у відмові ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» (код ЄДРПОУ - 21353501) в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році та анулюванні статусу платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати ГУ ДФС у Черкаській області підтвердити ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» (код ЄДРПОУ - 21353501) статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році та відновити статус платника єдиного податку з 01.01.2019 шляхом включення до реєстру платників єдиного податку з 01.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.02.2019 подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік. Відповідно до квитанцій №1 та №2 від 07.02.2019 вказаний пакет документів доставлений до центрального рівня Державної податкової служби та прийнятий у день їх подання, а саме 07.02.2019.

13.03.2019 позивачем направлено, а відповідачем прийнято податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік, ідентичну за змістом тій, що була подана 07.02.2019, але з відмітками в загальній частині декларації «Загальна» та «Звітна».

Отже, на думку позивача ним виконано вимоги пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, тому визначені п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України підстави для скасування реєстрації платником єдиного податку відсутні.

На підставі наведеного та посилаючись на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15, позивач вважає дії відповідача, що полягають у відмові в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи такими, що не мають правових підстав та є протиправними.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.

В письмовому відзиві на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача просила в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідно до п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

За результатами камеральної перевірки податкової декларації №9014369578 від 07.02.2019 встановлено її не відповідність, а саме відсутність загальної податкової декларації та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, що при відсутності цих документів вважається не повним пакетом документів для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Податкова декларація №9044797229 від 13.03.2019 позивачем подана після 20 лютого 2019 року. Відповідно до квитанцій №2 документи доставлено до відповідача 13 березня 2019 року, що порушує граничний термін подання необхідного пакету документів. В зв`язку з цим Золотоніським управлінням ГУ ДФС у Черкаській області відмовлено в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, державне підприємство «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» перебувало на реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2018 рік.

Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області №2766/23-00-54-12-010 від 12.06.2019 відмовлено у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік. Прийняття вказаного рішення стало підставою для анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Згідно наданої Головним управлінням ДПС у Черкаській області довідки від 17.12.2019 №346/23-00-54-04-011 державне підприємство «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» є платником податків на загальній системі оподаткування.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та діями відповідача, державне підприємство «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

З наведених норм Податкового кодексу України слідує висновок, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою.

Вищенаведений перелік підстав для анулювання реєстрації платником єдиного податку є вичерпним. Отже, анулювання реєстрації з інших підстав, ніж передбачені наведеним переліком не допускається.

Неподання звітності може слугувати підставою для анулювання реєстрації у випадку, визначеному підпунктом 5 наведеного переліку, а саме неподання податкової звітності, яка передбачена підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

В контексті наведеного, суд звертає увагу, що неподання податкової звітності, яка передбачена пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України не може слугувати підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку, оскільки це не передбачено нормами п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.

Отже, контролюючий орган у відзиві на адміністративний позов помилково посилається на норми п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, вказуючи при цьому перелік звітності, визначений пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Таким чином, даний спір повинен бути вирішений в контексті дотримання позивачем положень підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

У відповідності до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

За змістом норм п. 46.5 ст. 45 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 07 липня 2015 року за №799/27244, затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Позивач подав контролюючому органу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 07.02.2019 за формою, яка затверджена вищенаведеним наказом Міністерства фінансів України, разом з двома додатками: розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомостями про наявність земельних ділянок.

Згідно поданих позивачем квитанцій №1 та №2 вказана декларація надійшла до ДФС України та прийнята 07.02.2019. Отже, позивачем дотримано вимог пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, оскільки подано вказану декларацію до 20.02.2019.

Доводи відповідача про подання позивачем загальної декларації 13.03.2019 не заслуговують на увагу, оскільки наведена декларація за своєю суттю та змістом відповідає попередньо поданій декларації від 07.02.2019, за виключенням доданої відмітки в розділі тип декларації «Загальна».

За таких обставин, відповідач не мав достатніх правових підстав анулювати реєстрацію позивача платником єдиного податку четвертої групи та безпідставно прийняв рішення №2766/23-00-54-12-010 від 12.06.2019 «Про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи».

Щодо вимог позивача про зобов`язання ГУ ДФС у Черкаській області підтвердити ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році та відновити статус платника єдиного податку з 01.01.2019 шляхом включення до реєстру платників єдиного податку, суд зазначає наступне.

За ч. 3, 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга № 10465/83) за наявністю правової можливості, якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Оскільки судом встановлено, що дії відповідача щодо анулювання позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи є протиправними, а інші альтернативні варіанти для вчинення дій у відповідача, кожен з яких окремо є відносно правильними, відсутні, відтак, зобов`язання останнього підтвердити ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» статус платника єдиного податку четвертої групи та відновити статус платника єдиного податку не є протиправним втручанням у дискреційні повноваження. При цьому, статус платника єдиного податку підтверджується на відповідний період, що дорівнює календарному року, тому відповідний статус позивача повинен бути відновлений на 2019 рік.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність вчинених ним дій та прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Останній день строку виготовлення повного тексту судового рішення припадає на 30.12.2019, який є вихідним, та враховуючи, що у період з 02.01.2020 по 03.01.2020 головуючий у справі перебував у відпустці, повний текст рішення суду виготовлено на наступний за вказаною датою робочий день 08.01.2020 на підставі ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України згідно вимог якої, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Керуючись ст.ст, 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №2766/23-00-54-12-010 від 12.06.2019 «Про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи».

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області, що полягають у відмові державному підприємству «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році та анулюванні статусу платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) підтвердити державному підприємству «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» (19950 Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Приморська, 72, код ЄДРПОУ 21353501) статус платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік та відновити державному підприємству «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» статус платника єдиного податку четвертої групи шляхом включення до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) на користь державного підприємства «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб» (19950 Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Примрська, 72, код ЄДРПОУ 21353501) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений . строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 8 січня 2020 року.

Суддя В.В. Гаращенко