Ухвала суду № 86872187, 11.01.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5247/19

Провадження №: 2-п/755/6/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Міроненко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світильнянське» про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12.09.2019 року у справі №755/5247/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світильнянське» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

у с т а н о в и в:

16.10.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява відповідача ТОВ «Світильнянське» про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12.09.2019 року у справі №755/5247/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світильнянське» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, у якій заявник просить суд переглянути заочне рішення, скасувати його та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Вимоги заяви мотивовано тим, що копію заочного рішення суду відповідач отримав 29.09.2019 року, однак ознайомившись зі змістом заочного рішення суду, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Розгляд справи проведений в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, тому відповідач був позбавлений можливості з`явитись в судове засідання, оскільки таке судове засідання не проводилось. Відзив на позовну заяву відповідачем було направлено засобами поштового зв`язку 16.07.2019 року, однак ухвалою суду від 26.07.2019 року відзив відповідача було залишено без розгляду. На думку відповідача, рішення у справі було ухвалено на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи. 02.10.2017 року позивача було прийнято на роботу на посаду заступника директора, однак з цього моменту позивач з`являвся на роботі лише кілька разів у жовтні 2017 року. З листопада 2017 року по лютий 2019 року позивач на роботі не з`являвся, а відтак у зазначений період не виконував жодних трудових обов`язків, що може бути підтверджено показами свідків. Про причини неявки на роботу позивач не повідомляв та на телефонні дзвінки не відповідав. У зв`язку із наявністю між позивачем та відповідачем хороших та приязних стосунків, з метою збереження непереривності трудового стажу, документування прогулів позивача та його звільнення у зв`язку із цим відповідачем не здійснювалось. Однак враховуючи тривалість прогулів та необхідність мінімізації витрат товариства, було прийнято рішення про припинення з позивачем трудових відносин. При цьому, було вирішено не звільняти позивача у зв`язку зі вчинення дисциплінарного проступку, які можуть негативно характеризувати працівника, тому позивача було звільнено 03.12.2018 року за згодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Приймаючи рішення про звільнення позивача керівництво товариства також розцінювало тривалий невихід позивача на роботу, як його згоду на припинення трудових відносин. Працівник має право на отримання заробітної плати за виконану ним роботу. У випадку ж невиконання працівником роботи, виконання якої він прийняв на себе зобов`язання здійснювати, такий працівник позбавляється свого права на отримання заробітної плати. Позивач жодної роботи з листопада 2017 року по лютий 2019 року не виконував, але з метою збереження страхового стажу для нарахування пенсії, відповідачем здійснювалося нарахування заробітної плати у встановленому законодавством порядку. Поскільки позивач не з`являвся на роботу, товариство не мало можливості фактично здійснити виплату заробітної плати позивачу шляхом перерахування її на картковий рахунок позивача. Отже, кошти були не виплачені з об`єктивних причин та можуть бути виплачені позивачу при його зверненні до бухгалтерії товариства. Позивач з претензіями щодо невиплати йому коштів до відповідача не звертався. На думку відповідача, сумнівним є те, що позивач працював 2 роки не отримуючи заробітної плати, що підтверджує факт не виконання позивачем своїх трудових обов`язків за цей час.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вивчивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи №755/5247/19, відповідач отримав копію заочного рішення суду від 12.09.2019 - 27.09.2019 року. Із заявою про перегляд заочного рішення відповідач звернувся до суду через засоби поштового зв`язку 11.10.2019 року. Отже, процесуального строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення відповідачем не порушено.

Судом встановлено, що 29.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Світильнянське» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї відповідач отримав 08.06.2019 року, однак в порушення встановленого судом строку надання відзиву на позовну заяву, відповідач подав відзив на позовну заяву до відділення поштового зв`язку лише 16.07.2019 року. У зв`язку з наведеним, ухвалою суду від 26.07.2019 року відзив відповідача на позовну заяву був залишений без розгляду.

Ураховуючи зазначені обставини 12.09.2019 року судом було ухвалено заочне рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі встановлених судом обставин вбачається, що відповідач був обізнаний про подання відносно нього позовної заяви та триваючий судовий розгляд, однак без поважних причин не подав у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву.

Аналіз положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України вказує на те, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно всіх наступних обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В даному випадку сукупність обставин, наявність яких вказує на необхідність скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду відсутня, поскільки відповідач був обізнаний про триваючий судовий розгляд, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав без наявності поважних причин, крім того, у заяві відповідача відсутні будь-які посилання на конкретні докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Посилання відповідача на наявність прогулів позивача, як на підставу його звільнення за згодою сторін, не має правового значення для ухвалення судом рішення про незаконність відповідного звільнення, адже звільнення працівника за згодою сторін передбачає наявність письмової згоди працівника, на дійсну наявність якої відповідач не посилається. І загалом пояснення відповідача свідчать про те, що такої згоди працівника не було.

У випадку наявності прогулів працівника, відповідні обставини фіксуються письмово, шляхом складання актів, тому покази свідків не можуть бути належними та достатніми доказами на підтвердження цих обставин.

Крім того, у випадку наявності прогулів, працівник має бути звільнений саме з цієї підстави відповідно до вимог чинного законодавства України, а не за згодою сторін, і наявність приязних та дружніх стосунків не може бути виправдання щодо порушення вимог закону.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача на можливість виплати працівнику нарахованої йому заробітної плати при його зверненні до бухгалтерії, адже в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомленням відповідачем позивача про його звільнення та запрошення для отримання розрахунку при звільненні. Так, само відповідач не здійснив виплату заборгованості по заробітній платі і протягом триваючого розгляду справи в суді, будь-які докази на підтвердження звернення відповідача до позивача з проханням з`явитись до підприємства для здійснення виплати, відсутні.

Загалом посилання сторони відповідача не є доказами, що мають істотне значення для правильного вирішення справи в розумінні положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 261, 288, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світильнянське» про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12.09.2019 року у справі №755/5247/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світильнянське» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено 11.01.2020 року.

Суддя -