Рішення № 86871538, 11.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2020 р. № 520/11755/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 11.02.2019 № 259/ВФЗ відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби;

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат включити в довідку додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби;

- визнати незаконними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області в частині відмови ОСОБА_1 в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 26.12.2017 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки; в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 11.02.2019 № 259/ВФЗ;

- зобов`язати Головне управління Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію з 26.12.2017, в розмірі який обчислений із грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки акту в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 11.02.2019 № 259/ВФЗ, здійснити виплату суми донарахування, починаючи з 26.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не включив у довідку про розмір його грошового забезпечення відомостей про розмір грошового забезпечення із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки, які раніше йому виплачувались. Вказані дії Харківського обласного військового комісаріату позивач вважає протиправними та просить суд зобов`язати відповідача видати нову довідку з урахуванням вказаних показників. Крім того, позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру призначеної пенсії з 26.12.2017 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 11.02.2019 № 259/ВФЗ. У зв`язку із чим, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Представником Харківського обласного військового комісаріату надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що відповідачем в порядку та за формою, передбаченою постановою № 45, надано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . В довідці для перерахунку пенсії було вказано виключний перелік складових грошового забезпечення, який зазначений законодавством. Вказана довідка своєчасно була направлена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що при перерахунку пенсії відповідач жодним чином не порушив прав позивача на пенсійне забезпечення щодо визначення та обчислення розміру пенсії, оскільки управління керувалось лише тими показниками грошового забезпечення, які були надані уповноваженим органом та не могло визначити і врахувати будь-які інші, окрім інших, що були включені до відповідної довідки.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України та з 26.12.2017 є пенсіонером Міністерства оборони України.

Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням КМУ від 23.03.2018 № ФХ124867 розмір пенсії ОСОБА_1 складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50 %.

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про надання нової довідки про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням відомостей про складові додаткових видів грошового забезпечення які він отримував під час проходження військової служби, а саме: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошової допомоги при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду. компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки.

Як вбачається із довідки Військової частини А0785 Міністерства оборони України від 11.02.2019 № 259/ВФЗ під час проходження військової служби ОСОБА_1 отримував у складі грошового забезпечення грошову допомогу на оздоровлення (за вересень-жовтень 2016 року, травень 2017 року), матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань (квітень 2017 року), індексацію та одноразову грошової допомоги при звільненні (при звільненні грудень 2017 року), щомісячну додаткову грошову винагороду (отримував кожний місяць), компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки (грудень 2017 року).

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, розмір яких зазначений у довідці Харківського ОВК від 11.02.2019 № 259/ВФЗ.

Листом від 07.05.2019 № 1460/М-14 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, у зв`язку з відсутністю законних підстав для такого перерахунку.

Не погоджуючись із тим фактом, що Харківським обласним військовим комісаріатом не включено в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення для обчислення його пенсії, а саме: відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки та із відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у проведенні перерахунку пенсії, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.

Щодо вирішення справи по суті суд вказує наступне.

Частиною 3 статті 46 Конституції України проголошено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 ця постанова набирає чинності з 1 січня 2018 року.

Крім того, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" затверджено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 року.

Згідно з пунктом 2 постанови № 103 від 21.02.2018 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01 січня 2018 року.

Отже, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановами КМУ № 103 від 21.02.2018 та № 704 30.08.2017, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Аналіз наведених норм щодо порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" свідчить про те, що зазначеними порядками встановлена наступна послідовність дій: Міністерство оборони України повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено чинним нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що постановою № 103 також внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема: у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому Постановою КМУ № 45,

- пункт 5 викладено в такій редакції: "Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням";

- додаток 2 до Порядку викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачає, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій є однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців. Про це зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 03.05.2015 у справі № 1-9/2015 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Конституційний Суд у вказаному рішенні наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України.

Пункт 5 Порядку № 45 змінює норми та умови пенсійного забезпечення, оскільки виключає певні види грошового забезпечення з переліку видів, що враховуються для перерахунку пенсії. Це означає, що пункт 5 Порядку № 45 суперечить статті 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Суд зазначає, що Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, стаття 63, не містить положень, які б давали підстави не враховувати для перерахунку пенсії певні види грошового забезпечення, що отримував позивач.

Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі № 826/3858/18 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що у довідці Харківського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням КМУ від 23.03.2018 № ФХ124867 розмір пенсії ОСОБА_1 складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50 %.

Поряд із тим, в довідці Військової частини А0785 Міністерства оборони України від 11.02.2019 № 259/ВФЗ зазначено, що час проходження військової служби ОСОБА_1 отримував у складі грошового забезпечення отримував щомісячну додаткову грошову винагороду.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та № 103 від 21.02.2018, позивачу виплачувалась, у зв`язку з чим, вказану надбавку слід вказувати у довідці про розмір грошового забезпечення від 23.03.2018 № ФХ124867 згідно статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших".

Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 предметом спору якої є аналогічні підстави у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою уповноваженим органом підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.

Поряд із тим, згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Суд зазначає, що позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 11.02.2019 № 259/ВФЗ відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, поряд із тим у вказаній довідці вказаний вид грошового забезпечення зазначений.

Враховуючи те, що судовим розглядом встановлено право позивача на включення вказаних видів грошового забезпечення в довідку від 23.03.2018 № ФХ124867, що враховується для перерахунку пенсій, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 23.03.2018 № ФХ124867 відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.

Поряд із тим, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Харківського обласного військового комісаріату щодо не включення в довідку про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, а саме: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Таким чином, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошову допомогу при звільненні, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки, виплата яких здійснювалася не щомісячно, не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Харківського обласного військового комісаріату щодо не включення в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, а саме: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині визнання незаконними дій Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області в частині відмови ОСОБА_1 в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 26.12.2017 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки в розмірах зазначених у довідці Харківського обласного військового комісаріату від 11.02.2019 № 259/ВФЗ, суд зазначає, що вона є необґрунтованою та безпідставною та є такою, що задоволенню не підлягає, оскільки враховуючи, що вказані види додаткового грошового забезпечення правомірно не були включені у довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 23.03.2018 № ФХ124867, на підставі якої здійснено перерахунок пенсії позивача.

Поряд з цим, суд зазначає наступне.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат включити в довідку додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби та надати вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а також, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання довідки перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію, враховуючи щомісячну додаткову грошову винагороду та здійснити виплату суми донарахування, починаючи з 26.12.2017.

Щодо позовної вимоги в частині виплачувати відповідні виплати, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

Виходячи зі змісту статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи.

Враховуючи, що вказана позовна вимога спрямована на майбутнє, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про протиправність дій Харківського обласного військового комісаріату щодо не включення у довідку відомостей про розмір грошового забезпечення із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати саме з Харківського обласного військового комісаріату.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022), Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, 56, м. Харків, 61052) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 23.03.2018 № ФХ124867 відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.

Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат включити в довідку додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 відомості про щомісячну додаткову грошову винагороду, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби та надати вказану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання довідки, перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію, враховуючи щомісячну додаткову грошову винагороду та здійснити виплату суми донарахування, починаючи з 26.12.2017.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, 56, м. Харків, 61052, код 08166355) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/2108110, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA528999980000031116106026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Чудних